Правдива національна історія єднає націю, а значить – робить нас сильнішими
Історія – це не тільки і не стільки минуле, а, що важливіше, історія завжди є проекцією майбутнього. Хтось iз мудрих говорив: “Скажи мені, яка історія нації, і я скажу, яке майбутнє її чекає”. Можна продовжити – скажіть мені, хто ваші прадіди, діди й батьки, і я з великою імовірністю скажу, хто є ви, або хто будуть ваші діти й онуки.
Ми є діти свого середовища. Точніше, свого національного світогляду, культури, мови, історії, звичаю, моралі, права тощо. Це, на мій погляд, речі очевидні. І дійсно, яблуко нації, як і родини, не далеко падає від яблуні, яка його породила. Тому історія – це частина відповіді на вічні питання: хто ти є? А головне: куди йдеш? ким будеш?
Тому нації, які знають собі ціну, завжди виборюють свою історію. Історію крадуть нації, які її не мають, історію фальсифікують нації-окупанти. Історію забувають, не знають, не шанують нації-раби.
Як Президент України я ніколи не чіплявся за історію як за хобі чи як за самоціль. Повторюся – в історії, точніше, в минулому я бачу ґрунт, на якому формується частина нашої людської самооцінки і національної ідентичності.
Але не менш важливе й інше. Історія нації, причому історія правдива, навіть з поразками, історія власна, а не чужа чи “общая”, історія самостійна, а не редагована у чужих столицях, історія повна, а не в “білих плямах” – це колосальне джерело національної єдності.
Хочу підкреслити – правдива національна історія єднає націю, а значить – робить нас сильнішими. Як єднає націю єдина державна мова, культура, церква, мораль, звичай, право.
Ми – молода політична нація, яка тільки вибудовує спосіб організації свого життя та розвитку. Україна потребує соборності, а вона, поза сумнівом, виростає з історії-пам’яті.
Нація формує відповідь на теперішні питання через свою історію. Акцентую – історію цілісну і єдину. Без цього годі сподіватися зрозуміти наш національний інтерес, віднайти успішний шлях до його реалізації.
Усвідомлення національної історії – це робота не тільки і не стільки для істориків. Це робота для кожного громадянина і цілої нації, яка має утвердити свою культурно-історичну самодостатність.
Україна – не імперська окраїна, а повноцінний суб’єкт європейського розвитку. І якщо ми хочемо дати відповідь, чому так легко маніпулювати єдністю української нації, ми маємо частіше дивитися усередину себе. Адже українська нація тільки йде по дорозі свого становлення!
