Не сказом єдиним
Модні останнім часом фільми про зомбі-апокаліпсиси не такі вже й неможливі. Звичайно, мертві не тинятимуться вулицями, але віруси, які можуть специфічно міняти поведінку, існують. І тут я не про батька усіх оповідок про перевертнів – сказ. Тут я про наш рідний вірус.
Нещодавно було опубліковано дані, які пояснюють деякі феномени теперішньої хвороби. Вірус проникає в мозок по нюхових нервах. Добравшись до нюхових цибулинок, він блокує наше сприйняття запахів. В окремих випадках все на цьому і завершується, але інколи вірус рухається далі, вражаючи гіпокамп. У гіпокампі є досить цікаві центри, які ілюструють жлобство природи. Вони насамперед відповідають за неприємні нюхові відчуття. Огидні запахи формуються саме тут. І саме тому нюхові галюцинації, які відчувають хворі, ніколи не бувають приємними (мені про таке не відомо). Ти не відчуваєш фіалки або троянди, нюхаючи котячу вбиральню, тебе вбиває те, що раніше смачні страви пахнуть якоюсь гидотою. Мені, наприклад, мандарини пахли паленою гумою.
Але це ще не все. Я вже говорив, що природа зекономила на гіпокампі. Щоб людину із її гіпертрофованою цікавістю не вабила усіляка смердюча гидота, гіпокамп викликає відразу до того, що погано пахне. Щоб не переобтяжувати і так велику голову, природа втулила в ці центри ще й відчуття огиди до людей чи засудження поведінки інших людей. Саме в ньому знаходиться наш особистий центр “добра і зла”. А тепер уявіть, що в результаті пандемії є купа людей із враженим гіпокампом. Припускаю, що не лише нюхові галюцинації можуть стати поширеним явищем, а й реакція людей одне на одного.
Так ось, мені дуже цікаво хоч поверхнево знайомитись із новітніми досягненнями в нейронауках. Вони розкривають суть людини в рази об’єктивніше, ніж товстелезні філософські та психологічні фоліанти. Ось зараз дуже кортить поділитися суперовими висновками, які я роблю із них. Однак, кілька днів відкладаю їхнє публікування в соцмережах. Висновки не сподобаються багатьом людям. Зважаючи на купу народу із враженим гіпокампом, нічого не буде крім метання лайном. Тож пишу і складаю в папочку 🙂 .
