Петлюрівська дипломатія
Дивлюся на «перемогу» команди Зеленського в історії Північного потоку-2 і відчуваю дежавю. Таке вже було в нашій історії, коли ідіотська позиція України залишила її без західних союзників.
Чи знаєте ви, що одною з причин програшу України в Перших Визвольних змаганнях було те, що восени 1919 р. коли українське військо косив тиф, держави Антанти заблокували передачу урядові Петлюри протитифних ліків? Це далеко не єдиний протиукраїнський крок держав Заходу у 1919 р. Але що їх викликало?
Повертаємося у жовтень 1918 р. в Україну, керовану гетьманом Скоропадським. Загальна обстановка тоді була така. Німеччина Першу Світову війну програвала. Паном ситуації ставали країни Антанти, які в існуванні Незалежної України не бачили ані найменшого сенсу. Чому?
По-перше, Антанта цілковито підтримувала відтворення незалежної Польщі, яка мусила стати буферною державою між Німеччиною і Росією і водночас потенційним союзником Британії та Франції як проти Німеччини, так і проти Росії. Сама логіка подій вказувала – Незалежна Україна буде противником Польщі (через Галичину), а відтак – союзником Німеччини.
По-друге, Британія та Франція були пов’язані з Російською Імперією угодою про Антанту. Захід не хотів створювати прецедентів і підтримувати «сепаратистські рухи» на території свого союзника Росії.
На щастя для України, потужної сили, яка обстоювала б ідею «єдиної і неділимої» Росії, тоді просто не існувало (крім більшовиків, звісно). Добровольча армія Денікіна була таким собі 30-тисячним добробатом (при 12 тис. бойових), який навіть донські козаки називали «мандруючими музиками». Держави Дону, Кубані та Уфімської директорії (Колчак з’явився пізніше) себе називали самостійними державами.
Цим фактом скористався гетьман Скоропадський, який ще до поразки Німеччини почав переговори з представниками Франції, з французьким консулом Емілем Енно. Скоропадському вдалося неймовірне – переговори відбувалися. Проте французи готові були визнати Незалежну Україну ТІЛЬКИ в разі, якщо та заявить себе як частина Росії.
Скоропадський пішов на це. Гетьману часто дорікають створенням Офіцерського корпусу, але забувають, для чого той корпус призначався. Навіть сам гетьман в мемуарах чітко вказує, що корпус мусив героїчно загинути в Росії в боях з більшовиками. Гетьман не збирався воювати за відновлення «єдиної та неділимої». Він збирався надати змогу воювати за відновлення білогвардійцям, аби в боях проти більшовиків… А потім в країні розірваній Громадянською війною… Далі зрозуміло, чи пояснити?
Результатом цього задуму була скандально відома гетьманська Грамота про федерацію. Далі – відомо. Гетьмана зніс військовий путч Винниченка і Петлюри. Петлюра, який ледь не уклав федеративну угоду (повноцінну) з Денікіним, потім Грамотою про федерацію (декларативною) гетьману дорікав де тільки міг.
Під час петлюрівського путчу французи не раз намагалися втрутитися. Консул Енно вимагав у Винниченка й Петлюри піти з гетьманом на переговори. Думка французів була проігнорована. Гетьмана повалили, зі сходу поперли більшовики, і вже посланці Петлюри благали допомоги у французів.
Але французи після такого їх просто послали. Мені в попередньому дописі запекло доводили ніби між РСДРП Леніна і Троцького та УСДРП Винниченка і Петлюри не було ніякого зв’язку. А от французи так не вважали. Петлюрівців вони називали більшовиками, ніяких переговорів вести з ним не збиралися. Французи мали справу ще з Центральною радою і ціну українським соціалістам вони знали дуже добре. Після провалу угоди з гетьманом Британія і Франція повністю переорієнтувалися на Денікіна. І на Польщу. Проти України.
Це одна з причин, чому я стверджую – Незалежна Україна була приречена того дня, коли Петлюра і Винниченко підняли путч проти гетьмана Скоропадського. Путч Петлюри зруйнував в тому числі стосунки з Антантою, від контактів з якою залежало, чи збережеться Україна взагалі. Якби нація збилася тоді в кулак навколо свого гетьмана… Але нація повірила популістам. Як зараз.
