Українське виробництво нищать (фото)

Пикапы и медички, самые затребованные машины в армии. Не грузовики, не тягачи, не самосвалы. Именно пикапы и медички накатывают самый большой пробег.

Было много сотен, тысяч волонтерских машин, чаще всего – нерастаможка. С одной стороны, дешево-сердито. С другой стороны, зоопарк в армии и отсутствие возможности обслуживать за бюджет. И б/у машинки, хоть часто хороших брендов, – это б/у. И они неизбежно умирают.

“Богдан” поставили пять сотен машин, зашли в серию, как-то устаканили первые детские болячки, как-то развернули обслуживание. Возможно, еще плохо, но как-то процесс пошел. За последние два года армия не покупала ничего, по понятным идиоти… идеологическим причинам.

Вчера компанию признали банкротом. Ну да, КрАЗ там же уже.

И вот у меня вопрос – а что дальше?

Это я сейчас даже не про рабочие места, зарплаты тысяч людей на заводах, налоги и это все. Что дальше по армии?

Возвращаемся в довоенный режим “ничего не покупаем”? Ибо я пока подвижек не вижу, про новые контракты на поставку колесной техники не слышу. А потребность армии в “колесах” измеряется в многих тысячах единиц.

Дальше ездить будем как? Кто что знает, может, слышал? Ну, кроме трех лимузинов на парад что-то планировали покупать?

В історії з підозрами генералу Павловському і директорові заводу «Кузня на Рибальському» Валерію Шандрі найбільш болючий не сам факт звинувачень у корупції. Так, очевидно, ця справа – частина кампанії дискредитації Петра Порошенко, разом з «плівками Бігуса». Так, справа недаремно виникла синхронно зі скандалом із вагнерівцями, з підписанням угоди з китайцями про допуск їх до будівництва української інфраструктури та водночас з виведенням з під «ПрозоРРо» Київської обхідної дороги та об’єктів, зашитих у святкування 30-річчя Незалежності. Це спроба збити один скандал іншим, до ворожки не ходи.

Болюче не це. Болюче те, що під гаслом боротьби з корупцією гроблять вітчизняне виробництва. Знову. Процес цей почався від роликів Бігуса про «клятих свинарчуків», по матеріалах яких НАБУ нині силиться довести бодай щось.

Я вже писав, що не здивуюся, якщо за роликами про «свинарчуків» знайдуться гроші російського автопрому та імпортерів іноземної автотехніки. Пригадаймо, «Богдан» – ледь не єдина приватна компанія, яка заходилася виробляти вітчизняні авто. Так, збираючи їх з комплектуючих іноземного виробництва, але за власними конструкторськими розробками. Виробляючи ті складові, які можна якісно виробляти в умовах України.

Виробництво автотехніки – процес складний, він потребує виробництв із традиціями та ліній з технологічними школами. Не заважати корпораціям на кшталт «Богдану», і за якийсь час Україна двигуни виробляти почне. Конкурентні, а не те, що зараз.

Я вже писав, як на «Богдані» почали виробляти вантажівки «МАЗ-Богдан», які чудово зарекомендували себе в умовах фронту. Потім сталися «свинарчуки», і МО взагалі перестало допускати «Богдан» на тендери. Тепер замість «МАЗ-Богданів» МО закуповує серійні білоруські цивільні МАЗи. На 200 тис. грн. дорожче за «МАЗ-Богдани». А ще МО закуповує «Татри», за які чехи радісно чиновникам виплачують «бонуси». Це вони відкати так лагідно називають, за словами голови Андрія Сенченка.

Окрема тема – автівки «Богдан-2251», ті самі «швидкі», через які вже кілька років ганяють «зраду». Джерело зради, як завжди, – «небайдужі волонтери», не в міру горласті в часи Порошенка, натомість незвично тихі зараз. Так, з автівками спершу були проблеми. Проте. Виробник тоді не включив дурочку і не продовжив гнати на фронт аби що. Виробник вніс у конструкцію низку змін і «швидкі» від «Богдану» досі працюють на фронті. Причому прямо на передку.

А знаєте, хто перший запустив мем «гробовозки»? Олександр Дубінський. Приблизно в той самий час, коли він видав, що «Порошенко брата вбив». Так-так, той самий, що перебуває під санкціями США за участь в російській мережі зовнішнього впливу.

Аналогічна ситуація по Валерію Шандрі. Знаєте, що йому закидають? Те, що він добивався контракту для свого заводу. Тобто виконання його прямих обов’язків. Я не хочу розбиратися в деталях звинувачення – це робота для психіатра, а не для юриста. Я про інше скажу. Завод «Кузня на Рибальському», керований Шандрою, постачав ЗСУ техніку українського виробництва. Були в Україні інші виробництва, здатні виробляти бойові кораблі? Не було. Були то погані кораблі? Ні, це визнає ВМС, – Зеленський щойно піарився на цих кораблях. Які ще претензії?

Претензій нема. Але завод «Кузня на Рибальському» стоїть. Виробництво бойових кораблів зупинене – нема замовлень. Чому?

Бо комусь дуже не хочеться, аби Україна сама виробляла бойові кораблі та власний автотранспорт. І власну форму для ЗСУ. І ще багато чого. Комусь треба, аби Україна критично залежала від імпорту, та імпорт тягарем висів би на бюджеті країни. І саме тому керівникам, які забезпечили військо якісною українською технікою, дають зрозуміти «ми вас знищимо». Під якими червоними зірками сидить цей хтось, здогадатися не важко.

На фото (на заставці): «Богдани-швидкі» на фронті. Прямо зараз.