Один день із Президентом, або Черешня їде на Схід (фото, відео)

Тамара Горіха Зерня

Ну що ж, добрий день, – день, який почався до світанку.

Ти будеш як мінімум цікавим.

(фото кликабельні, відкривайте в новому вікні в більшому розмірі)

* * *

Друзі, дивіться.

Сьогодні я проведу день на сході у товаристві Петра Олексійовича.

Дуже сподіваюся, що у мене буде нагода для короткої – або вже як піде – розмови.

Пропоную у коментарях накидати запитання, які вас цікавлять. Спробую дістати відповіді.

Навпроти ПП сидить офігівший іноземець, Порох йому пропонує валізи нагору закинути англійською мовою.

(фото кликабельні, відкривайте в новому вікні в більшому розмірі)

* * *

Отже, я взяла перших триста запитань, залишених під оригінальним постом, і підійшла з ними до Петра Олексійовича. ПП похитнувся, але встояв, от що значить витримка.

Насамперед я переказала слова підтримки від багатьох реальних і живих людей, кожен із яких вболіває і підтримує Україну як може. Порошенко подякував, було видно, що людині приємно і важливо це чути.

Далі тезово:

Щодо можливих дострокових виборів:

– Я державник, і у цих питаннях ми керуємося насамперед інтересами держави. Незважаючи на те, що дострокові вибори могли б бути вигідними для нас у плані розширення нашої присутності у парламенті, ми розуміємо, що для країни в умовах війни це буде дуже тяжке випробування. Тому ми разом з іншими демократичними силами контролюватимемо хід реформ і слідкуватимемо за дією влади, використовуючи усі можливі засоби контролю.

Щодо партнерів всередині країни – чи мається на увазі якась конкретна політична сила?

– Ми відкриті для всіх проукраїнських сил, які підтримують демократичний вибір та рух країни до ЄС і НАТО. Мені приємно, що у різних ситуаціях ми знаходимо підтримку, що нам вдається консолідувати сили – як, наприклад, з ТСК по вагнерівцях, коли спільно спрацювали Голос, Батьківщина і ЄС. Робота по знаходженню точок дотику з парламентськими і позапарламентськими партіями ведеться.

Щодо можливого недопуску ПП на вибори під соусом олігархічного закону або іншим чином.

– (максимально дослівно). Мене не цікавлять нічні, гм, комплекси і фантазії Зеленського. Якщо вони спробують щось таке зробити, їм не дозволить народ України, не дозволить Європейська Солідарність і не дозволю я. Україна вже достатньо глибоко проросла у Європу, щоб дозволити такий відкат у бік диктатури. Всередині країни у нас є Верховний Суд, який скасовує численні антиконституційні укази Зеленського, за межами країни – Європейський суд з прав людини.

Щодо справ проти самого ПП, яких було відкрито більше п’яти десятків.

– У перший день після інавгурації Зеленського тут уже були Портнов і вся братія, яка за час моєї каденції сиділа у росії та боялася носа висунути. Більша частина так званих справ була відкрита саме за позовами Портнова, яким Зеленський дав зелене світло. Все це прогнозовано розсипалося, у тому числі завдяки величезній підтримці від українців, яку я отримав у той важливий час, а також завдяки людям у правоохоронних органах, які зберегли честь і професійну совість.

Щодо судового переслідування вищого командного складу, офіцерів, які були на службі за часів Порошенка.

– Ви ж розумієте, що це атака вже на конкретних людей, це атака на Україну. Ведеться цілеспрямована робота по підриву боєздатності армії. За два роки ні на копійку не збільшилося забезпечення військових, більше того, по ключових напрямках бачимо серйозний відкат назад.

Тезово по зеленій владі:

– Два роки – це переломний момент. Через два роки вже неможливо списувати свої невдачі на попередників. Потрібно показувати результат. А результату немає.
– За останній рік Україну не запросили ні на жоден форум, де обговорювалася доля України. Навіть якщо прийняти, що обговорення вели наші друзі, все одно ситуація недопустима.
– За нашими оцінками, розкрадання на “Великому будівництві” сягають 30 відсотків від бюджету.
– Польща і Німеччина вкрай негативно оцінюють згортання децентралізації. Це країни, з якими ми починали цю реформу.
– Увесь світ на тлі пандемії послаблює податковий тягар, тільки “зелені” у нас приймають законопроект №5600, яким викручують руки українському бізнесу.
– Чому Зеленський досі не впровадив санкцій проти Коломойського, як цього вимагає наш стратегічний партнер США? Може, тому, що разом із Коломойським сам виводив кошти з ПриватБанку?

На завершення:

– Хочу попередити кожного, хто бере участь у вакханалії беззаконня, влаштованій Зеленським. Ми знайдемо і притягнемо до відповідальності кожного виконавця, кожного хабарника, кожного злочинця великого і малого.

І так, важливо!
ПП вас читає, він мені сам сказав, що читав ваші коментарі з запитаннями.
Тож будьте чемні, щоб Горіху раптом не довелося червоніти. Не матюкатися!

* * *

І доки я пишу ці нотатки, до ПП не припиняється паломництво. Таке враження, що приходять люди з інших вагонів щоб привітатися. Дуже зворушливо було, коли підійшов військовий і подякував за підтримку.

Приходять люди з сусідніх вагонів з дітьми, щоб сфотографуватися. Цьому малому два роки, він уміє казати “кляс!” і “давати п’ять”.

(фото кликабельні, відкривайте в новому вікні в більшому розмірі)

Пряма мова Петра Порошенка:

Київ — Костянтинівка. Знову прямуємо на Схід, на зустріч із нашими захисниками з 10-тої ОГШБр. Їдемо не з пустими руками.

Разом із волонтерами і патріотами відзначимо річницю звільнення Слов’янська та Краматорська.

Дякую усім нашим вранішнім попутникам за фото і теплі слова 🇺🇦

* * *

Слов’янськ.  Який він красивий, милий і чистенький. Якщо не знати, взагалі не здогадаєшся, що тут робилося у чотирнадцятому.

“Ой, а ви можете нас с Алєксєічем сфоткать?”

Спонтанна фотосесія на вокзалі – єдина затримка. Через п’ять хвилин всі вже в машинах і погнали у якісь чагарі.

(фото кликабельні, відкривайте в новому вікні в більшому розмірі)

* * *

Це дійсно високе мистецтво тролінгу.

Порошенко підійшов до преси із ящиком черешень у руках. Ця черешня отримала освітлення, ніби королева Британії.

А потім всі камери пішли у їдальню, високі гості їдять солдатський борщ, а на вулиці відбувається розвантаження справжнього вантажу.

Частина справжнього вантажу тут. Це практично та частина, на яку ми з вами збирали гроші тут, на фб. Ось вони, наші пожертви і перепости, всі як є.

Галерея генераторів, як бальзам на душу.

Не знаю, що це, але виглядає дуже дорого 🙂
(Насправді знаю, але не заважайте, я в образі)

(фото кликабельні, відкривайте в новому вікні в більшому розмірі)

Пряма мова Петра Порошенка:

Дуже радий бути в штабі 10-ої ОГШБр. Ми пообіцяли командиру бригади, полковнику В‘ячеславу Котлику поставити потужний бригадний комплекс відеоспостереження і розвідки та завершити укомплектування позиції. Ми також докупили сітку та п’ять генераторів, які на фронті потрібні для всього: від зарядки телефонів, комп’ютерів та камер до забезпечення життєдіяльності.

За величезну знижку на генератори окрема подяка ROZETKA та Владиславу Чечоткіну.

Цим ми завершуємо укомплектування 10-ої ОГШБр. 10% лінії зіткнення повністю захищенні новітньою системою відеоспостереження та розвідки. Приємно чути від пана полковника, що система працює ефективно, вона значно збільшує якість спостереження та, відповідно, вогню у відповідь. Виповзати російські окупанти вже бояться. Це, сподіваємося, скоротить кількість втрат на фронті.

Адже ми бачимо, що Україна продовжує платити високу ціну. Вчора загинув наш герой. Вдома у нього залишилося четверо дітей… І, безумовно, ми повинні нарощувати потужність нашої армії. І ми ставимо ці питання до влади: про збільшення чисельності військ, грошового забезпечення, щоб нарешті було затверджене державне оборонне замовлення, і новітнє озброєння, яке розроблялося раніше, точно надходило в армію.

Маємо нарощувати і підтримку армії, яку демонструють волонтери. Саме тому сьогодні ми тут, разом з нашими військовими.

До нашої з Фондом Порошенка та ГО Справа Громад співпраці з 10-ою ОГШБр долучилися 3 124 українці, які перерахували хто 5, хто 5 тисяч, хто 10 тисяч гривень. Сьогодні ми доставили партію із бригадного комплексу, сітки та генератори, які загалом коштували майже 1 мільйон гривень.

Уся техніка поставлена на облік. Навіть після ротації вона залишиться на фронті. Результатом стане скорочення втрат серед наших військових.

Велика подяка усім, хто долучився до цієї ініціативи. Разом ми захистимо нашу армію, як армія захищає нас.

Українська армія потребує нашої підтримки. Маємо нарощувати її чисельну та технічну потужність.

Саме тому Фонд Порошенка і ГО Справа Громад разом з небайдужими українцями опікуються 10-ою гірсько-штурмовою бригадою, а вже завтра ми почнемо розгортати допомогу для наступної бригади.

Разом нам вдається зробити неймовірне. І ми не зупинимося на досягнутому.

Велика подяка нашим військовим. Завдяки їм відчуваємо надійний захист суверенітету і територіальної цілісності України. Україна і її безпека — у надійних руках.

* * *

А цей кадр, на мою думку, просто красивий. Як вам троянди?

* * *

Команда привезла у Нью-Йорк таблички для дорожніх знаків з новою назвою.

Місцева влада від гріха подалі закрила Історико-культурний центр ” Український Нью-Йорк” на великий амбарний замок. І всі поховалися, щоб, не дай, Боже, не сфотографуватися зі страшним Порошенком, а то Зеленський нападе.

“Не треба нас боятися, пане Зеленський. Ви спробуйте, це тільки спочатку важко, а потім звикнете не боятися”.

(фото кликабельні, відкривайте в новому вікні в більшому розмірі)

Пряма мова Петра Порошенка:

Не всі знають, але в Україні з’явився свій Нью-Йорк. Сталося це завдяки рішенню Верховної Ради повернути Новгородському історичну назву. Це місто зараз знаходиться під захистом 10-ої ОГШБр.

У Нью-Йорку є музей, будівля якого збудована в 1910 році. Шкода, що, коли дізналися про наш приїзд і бажання провести екскурсію у музеї, директора змусили зачинити двері на замок. Не лише ми, а й інші відвідувачі не зможуть його відвідати.

Таким вчинком Зеленський перетворюється на дрімучого Януковича. Вам це не допоможе. Ми все одно ще раз сюди завітаємо. Не витрачайте сили!

Сьогодні ми щасливі встановити першу табличку з назвою міста.

Ласкаво просимо в український Нью-Йорк!

* * *

І ще собаки і троянди. Все для розчулення. Тільки щось бійниці за трояндами не дуже гламурні.

Вжарив дощ як з відра, ховаємося з одним бійцем під навісом.

– Ой, я ще у коледжі був, коли були дебати між Порошенком і Зеленським. Ви бачили?

– Ну так, бачила. А можна запитати, скільки вам років?

– 19. Буде…

(фото кликабельні, відкривайте в новому вікні в більшому розмірі)

* * *

А зараз він купить шаурму, і нас взагалі порвуть на британський прапор  😆

* * *

Порох у волонтерському центрі у Краматорську.

Інших фоток у мене для вас нема, бо пробитися ближче нема жодної можливості. Тут стільки людей, вони спеціально прийшли на зустріч, багато у вишиванках.

У центрі плетуть сітки, жінки сказали, що тільки за останніх два роки сплели 2 тисячі квадратних метрів.

“Петро Олексійович, побажання. Будь ласка, станьте сьомим Президентом України!”

І бурхливі оплески  😛

(фото кликабельні, відкривайте в новому вікні в більшому розмірі)

Пряма мова Петра Порошенка:

Дякую щирим, активним і патріотичним волонтерам Краматорська за теплий прийом  💙💛

У Краматорську на зустрічі із волонтерами до мене звернулися матері з проханням підтримати ініціативу — звернутися до міської влади щодо встановлення у місті пам’ятника загиблим у війні героям.

Немає нічого важливішого за те, щоб мама відчувала не просто гордість за свого сина, який віддав життя за Україну, але і піклування суспільства.

Зусиллями наших благодійних організацій ми зробимо все, щоб вшанувати пам’ять, в тому числі і поставити пам’ятник. І відсьогодні благодійний «Фонд Порошенка» виділить необхідні кошти.

Пам’ять про наших героїв завжди буде залишатися в наших серцях.

 

* * *

Зустріч з ветеранами у Краматорську.

Реально дискутують, задають питання, ПП відповідає.

Це уже шоста подія на сьогодні, не рахуючи дороги з Києва.
Я б уже лягла і десь полежала, щось у мене такої батарейки всередині нема.

Важлива відмінність між Горіхом і Порохом. (Хотіла написати “основна”, але ні).

У ПП нема географічного кретинізму. Він чітко знає, де ми є і куди їдемо. Горіх п’ять хвилин думає, чи ми у Краматорську, чи у Кропивницькому, а може у Кишиневі 😉

А ще пам’ятає сотні прізвищ. От зараз сиджу і слухаю ветеранів. Хтось у розмові забуває прізвище якогось командира чи глави військово-цивільної адміністрації у якомусь 17 році, а Порох усім підказує.

Я, наприклад, не впевнена, як мене звали у 17 році.

(фото кликабельні, відкривайте в новому вікні в більшому розмірі)

* * *

Про мовне питання на Сході.

Щоразу, коли я сюди приїжджаю, так чи інакше зачіпається питання мови. Обов’язково хтось скаже – ви вже вибачайте, що ми російською… З більшим чи меншим ступенем сарказму чи настороженості, але скаже.

І я завжди відповідаю одне. Я не роблю зауваження людям з приводу мови і не загострюю на цьому. Але сама говорю тільки українською.

І якось так виходить, що у розмові на українську переходять інші.

Я дуже добре знаю, як це складно зробити у свідомому віці. Одна справа – говорити українською змалку, з сім’ї. І зовсім інша – переходити свідомо, весь час перекладаючи у голові. Я поважаю позицію і зусилля людей, які це роблять.

І вважаю, що жорстка українізація повинна проходити через дитячі навчальні заклади, школи, садочки, гуртки. Ось там має панувати українська мова, і держава повинна це проконтролювати. А не нападати на людей, яким просто ніде було її вивчити у дитинстві.

* * *

Ви не повірите, але ми знову кудись несемося…

* * *

Покладання квітів до меморіалу.

Разом з Порошенком ідуть мами загиблих.

(фото кликабельні, відкривайте в новому вікні в більшому розмірі)

Пряма мова Петра Порошенка:

Разом із матерями загиблих героїв на сьому річницю трагічних та героїчних подій 2014 року, коли був звільнений Слов‘янськ, вшановуємо пам‘ять наших воїнів.

Тоді об‘єднані підрозділи ЗСУ, МВС, Нацгвардії робили все можливе, щоб визволити місто. Зі звільнення Слов‘янська почалось звільнення двох третин окупованого Донбасу.

Сьогодні ми згадуємо героїчний подвиг генерала Кульчицького і його екіпажу. Героїчну 25-ку, яка 4 липня прийняла бій проти ворожої бронеколони. Кожного українського воїна, хто віддав своє життя, щоб зупинити російського агресора і зберегти Україну.

Пам‘ять про українських героїв має зберегтися у серцях українців!

* * *

Будинок у Слов’янську, в якому тримали і закатували Володимира Рибака.

Його викрали у Горлівці, і Рибак намагався відірватися від переслідування у натовпі. У натовпі людей, які прийшли на концерт 95 кварталу в окупованій Горлівці.

Зеленський виступав і розважав терористів у момент, коли убивали Рибака.

 

(фото кликабельні, відкривайте в новому вікні в більшому розмірі)

Пряма мова Петра Порошенка:

У Слов’янську ми вшанували пам’ять Героя України. Я пишаюся, що мій підпис стоїть під указом про присвоєння лідеру українського руху у Горлівці Володимиру Рибаку цього високого звання.

І ми зробимо все, щоб не дати людям, яким «какая разніца», стерти пам’ять про Героїв з сердець українців.
Слава Україні!

* * *

Фінальним акордом став концерт Святослава Бойка та мітинг у Слов’янську.

Для цього міста тут дуже багато людей. Атмосфера свята і якогось піднесення.

Люди слухають ПП, не відводячи очей.

Селфі у Слов’янську.

Пороха тут мало не розібрали на сувеніри, досі не випускають.

І черга за Святовим кулішем, казан міліє на очах 😛

(фото кликабельні, відкривайте в новому вікні в більшому розмірі)

Пряма мова Петра Порошенка:

Дуже важливо, щоб вся країна і весь світ дивилися на український Донбас. І зупинили із самого початку це безглуздя – винесення на референдум питання про те, щоб подарувати Донбас Путіну.

Ми не допустимо навіть постановки цього питання. Навіть думки такої не дозволимо!

Для того, щоб звільнити дві третини окупованого Донбасу сім років тому Збройні Сили, підрозділи Національної гвардії, волонтери, добровольці, герої вигнали з двох третин окупованого Донбасу російських найманців. Рівно 7 років тому був звільнений Слов’янськ. І уже за дві години я і моя команда були у Слов’янську. І хай ті, хто ратують, побачили б, з якими очима заручники вилазили з підвалів будівель СБУ та міськради.

І зараз ми маємо зберегти Україну так, як зберегли її 7 років тому.

Слава Україні! Слава і шана її Героям!

Костянтинівка, Краматорськ, Слов‘янськ — міста, де українці точно знають високу ціну свободи і щастя жити на рідній землі.

Матері, військові, волонтери — вони не байдужі, готові захищати державу, допомагати армії, берегти пам‘ять героїв і вірити в перемогу.

Завдяки вам вистояла Україна!

 

Фото в публікації © Михайло Палінчак і Тамара Горіха Зерня

 

Усі відео