Шляхи реанімації Повітряних Сил ЗСУ

Михайло Забродський

Звернення журналістів по коментар примусило згадати про нещодавній цікавий проект. Хочу поділитися з вами і почути вашу думку. Почнемо.

Йдеться про Повітряні Сили Збройних Сил України. Конкретно – про авіацію ПС.

Не є секретом, що стан вітчизняного авіаційного парку наближається до критичного. Не станемо детально зупинятися на причинах такого стану справ. Зауважмо лише, що при такій негативній динаміці українська тактична авіація припинить своє існування через 5-7 років. І статися це може навіть без будь-якого впливу противника. Відомо, що авіаційна техніка, як ніяка інша, вкрай чутлива до застосування високотехнологічних інновацій, рідко зупиняється в своєму динамічному розвитку і, на жаль, має властивість до звичайного морального і фізичного старіння.

Беручі до уваги абсолютну стратегічну перевагу нашого противника в повітрі, такий стан справ не може бути прийнятним з точки зору забезпечення національної безпеки.

Що може бути рішенням проблеми?

Перше, і цілком очевидне, – розробка новітніх вітчизняних зразків літаків, в першу чергу – винищувачів. Попри логічність цей варіант є, можливо, найскладнішим. С одного боку, суттєвою перешкодою є те, що вітчизняної школи проектування і виробництва літаків такого типу просто не існує, і все прийдеться починати практично з нуля. З іншого боку, навіть за умови вітчизняного технологічного дива, за світовим досвідом, такий процес до рівня існування хоча б прототипу може тривати від декількох років до десятиріч.

Друге рішення, більш прискорене, – закупівля іноземних зразків. Такий шлях є найзатратнішим. Крім того, навіть при суттєвому перегляді військового бюджету в бік асигнувань на закупівлю літаків можна говорити про постачання лише декількох, максимум, до десяти машин на рік.

Перший варіант є ірраціональним з точку зору затрат часу. Однак це ні в якому разі не означає, що потрібно цілком відмовитись від роботи в цьому напрямку. Другий явно не влаштовує за об’ємом і швидкістю заміни авіаційного парку, яка може бути розтягнута на десять-п’ятнадцять років в самому успішному випадку.

За таких умов можливим шляхом може стати постачання до України чисельних партій літаків, нехай і не найсучасніших моделей, але одномоментно і в достатній кількості. В Повітряних Силах США, наприклад, кількість таких машин, які знаходяться на відповідному зберіганні, рахується на тисячі. Звісно, не йдеться про F-35, натомість, наприклад, F-15A/C і F-16 в “скромній” модифікації А/В могли би розглядатися як можливе рішення.

Питання питань: що Україна може запропонувати у відповідь? Теж просто і зрозуміло – лише свою наземну авіаційну інфраструктуру. Так, мова йдеться про вітчизняні аеродроми відповідного класу і надання можливості базування на них авіаційних військових частин і підрозділів Повітряних Сил США та/або партнерів.

Звісно, для реалізації такого проекту потрібно виконання цілого ряду різноманітних умов.

Перш за все США мають бути зацікавлені у використанні окремих елементів вітчизняної аеродромної бази. Іншими словами, базування на наших аеродромах має давати ПС США суттєві оперативні та стратегічні переваги в регіоні. Вони здаються очевидними, але зовнішня політика США, як відомо, – мистецтво співставлення витрат і вигод.

Крім того, саме використання аеродромів і створення авіабаз на нашій території потребує значних фінансових витрат. Коротко говорячи, на сьогодні ми можемо пропонувати лише використання наших (лише окремих!) злітно-посадкових смуг і укрить для літаків. Решту – радіотехнічне і навігаційне обладнання, базу ремонту і обслуговування, інфраструктуру для розміщення особового складу тощо, доведеться розгортати “гостям”.

Додатково, з метою юридичного оформлення такого роду “обміну”, має бути вирішеним питання статусності України. Набір опцій тут є достатньо широким: від набуття омріяного членства в НАТО до визначення України як основного союзника США поза НАТО (Major Non-NATO Ally) або двостороння угода про взаємну допомогу. Всі вони потребують неабияких дипломатичних зусиль і цілеспрямованої роботи.

Готовий до слушного і змістовного діалогу. До обговорення позитивних і негативних елементів зазначеного або подібного проекту.

 

На фото: Шість кораблів F-15C Eagle і F-15E Strike Eagles з 366-го крила винищувача, військово-повітряна база Mountain Home, Айдахо. © Air Force Public Domain

Усі відео