Петро Порошенко взяв участь у засіданні Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій (фото, відео)
П’ятий Президент України, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко під час засідання Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій закликав забезпечити гідну зустріч Вселенському Патріарху Варфоломію, який цього року планує здійснити візит в Україну.
«Дуже велике значення має його візит в Україну цього року», – наголосив Петро Порошенко.
Він також повідомив, що днями провів зустріч із Вселенським Патріархом Варфоломієм.
«Я щойно повернувся із Константинополя і мав теплу зустріч з Його Всесвятістю. Подякував йому за надання Томосу і подякував за велику любов до України», – зазначив п’ятий Президент.
Порошенко зауважив, що діалог Ради Церков із суспільством є надзвичайно результативним, саме тому рівень авторитету церкви в державі є беззаперечним.
«Хочу наголосити, що цей результат не був наперед заданий. Це – результат вашої мудрості і вашої роботи. І багатьом треба повчитися в ради церков цьому важливому результату. 20 років тому завдяки в тому числі цьому діалогу і спільній позиції ради церков Україна гідно вітала візит Папи Римського Іоана Павла ІІ. Сподіваюся, що за вашої підтримки і участі так само гідно і натхненно Україна зустріне Його Всесвятість Вселенського Патріарха», – сказав Петро Порошенко.
Порошенко також подякував Всеукраїнській раді Церков та релігійних організацій за гуманітарну діяльність.
«Із власного досвіду я знаю тверду позицію Всеукраїнської ради Церков із протидії російській агресії. Згадую нашу з вами зустріч у 2016 році у Краматорську, де ми обговорювали цілу низку питань порядку денного. Починаючи від гуманітарних місій церков по допомозі українцям, які опинилися на окупованих територіях, і завершуючи спільними ініціативами по витягуванню з полону заручників», – говорить Петро Порошенко.
«Допомога, яку відчувають українці, в тому числі подолання важких гуманітарних наслідків окупації і переслідувань віруючих. яких вони зазнали у 2014 році, є надзвичайно важливою», – наголошує лідер «Європейської Солідарності».
Він констатував, що, реалізуючи важливу місію суспільного миру, Рада Церков перетворилася в одну із найавторитетніших інституцій.
«Я дуже дякую вам за цю величезну роль і місію», – резюмує п’ятий Президент.
Радий зустрічати 25-річчя Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій саме у такому колі. Дуже важливо, що ця подія відбувається напередодні святкування 30-ї річниці Незалежності. Це є дуже символічно, тому що Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій відігравала, відіграє і, переконаний, буде відігравати надзвичайно важливу роль в укріпленні суверенітету і захисті незалежності нашої держави.
Історики ще належно оцінять роль Ради Церков і з позиції науки, і з позиції політичної. Поки із мого особистого досвіду хотів би вказати на кілька важливих речей.
Ця Рада була створена 25 років тому як місце діалогу. Як сказав Блаженніший Святослав: рівні, різні та об’єднані. Хочу наголосити, що багатьом організаціям слід повчитися у Ради Церков організації діалогу і пошуку спільних і важливих рішень.
20 років тому завдяки, у тому числі, і цьому діалогу, і спільній позиції Ради Церков Україна гідно вітала візит Папи Римського Іоана Павла ІІ. Сподіваюся, що за підтримки і участі членів цієї Ради так само гідно і натхненно Україна зустріне і Його Всесвятість Вселенського Патріарха Варфоломія.
Я щойно повернувся із Константинополя і мав теплу зустріч з Його Всесвятістю. Подякував Йому за надання Томосу і за велику любов до України.
Рівень авторитету церкви в державі нині є беззаперечним і найбільшим. До думки Ради Церков, як ми бачимо, прислуховуються і у владних кабінетах, і у стінах парламенту. Дуже важливо, що прислуховуються і у домівках українців. І я дуже дякую за цю величезну роль і місію.
З 25-річчям!
Сьогодні проходить урочисте засідання з нагоди 25-річчя створення Всеукраїнської Ради Церков. Там цікаво й повчально виступали Петро Порошенко та Олександр Турчинов – було корисно прослухати. Від влади були Разумков і Шмигаль.
У нас часто недооцінюють роль цієї інституції. З політиків її ігнорували двоє: Янукович та Зеленський, але з ними все й так зрозуміло. шкода, що серед звичайних громадян теж побутує таке собі зверхнє ставлення, мовляв, зібралися там якісь попи та про щось собі радяться… А насправді, це унікальний вияв для сучасного світу.
Формально в деяких країнах існують подібні консультативні органи, але частіше вони діють, як своєрідна група радників при владі. Й уживаються там предстоятелі церков не надто дружньо. А в нас Рада була заснована самими головами конфесій і діє в постійному режимі. Після бурхливих бійок за храми на початку 90-х, які могли перерости в справжню релігійну війну, ситуація доволі швидко розрядилася. Нині маємо лише спалахи протиріч і протистоянь, які повністю походять з-поза меж України. Маю на увазі прояви насильства та юридичного свавілля представниками РПЦ в Україні з залученням усіляких бойовиків та козачків на послугах у спецслужб Рашистану. Тобто це вияви явної зовнішньої агресії, на які демонстративно не реагують зелені правоохоронні органи. Відомо, чому не реагують…
Міжрелігійні відносини в усьому світі належать до сфери особливого ризику, згадайте Ольстер, Близький Схід або кривавий терор між послідовниками різних ісламських учень. І, на жаль, у світі досі не достатньо знають, як в Україні Церкви зуміли самі знайти примирення та порозуміння. А коли взнають, то часто відмовляються в таке вірити.
Пригадую одну комічну ситуацію. До України завітав якийсь авторитетний посадовець з Великобританії, щоб повчити якихось далеких аборигенів, як у нього вдома влада організовує примирення між англіканцями та католиками (це примирення не настало й досі, а про діалог християн з мусульманами в Англії навіть не мріють). Британця запросили на чергове засідання ВРЦ. Це було вже доволі давно, точно більше ніж півтора десятиліття.
Він зайшов під час перерви, сів у кінці стола, глянув у зал і почав тихо сповзати під стіл… Від столика з кавою й печивом ідуть мулла та рабин і щось один одному веселе розповідають та гучно сміються. За столом уже сидять священики-канцлери трьох християнських конфесій: греко-католик, римо-католик і православний. Два перші в скромніших, більш типових для католицизму чорних фелонах, а православний цього разу, знаючи, що буде якийсь високий гість, вбрався в розкішне церковне вбрання східної Церкви. І два католики обсіли з обох боків православного й не б’ють його, а переказують якийсь дотеп. До компанії приєднуються хтось із баптистів, англіканець та лютеранин, а ще представник реформаторського юдаїзму, який докидає пару своїх фраз, і вся група вибухає гучним реготом. Я вже й не перепитував, як гість далі повчав це дружнє товариство методам і правилам міжцерковного примирення.
Мені часом доводилося брати участь у вже, на жаль, ліквідованій програмі на УТ-1. Там за грубим дерев’яним столом сиділи й обговорювали суспільні проблеми представники 6-7 конфесій, ведучий та гість-політик чи політолог. Не забуду ту атмосферу товариськості та взаємної підтримки між ними. Знову ж, це були не лише християни абсолютно різних спрямувань, але й неодмінно мулла та рабин.
Для нас нормальні міжрелігійні стосунки (знову ж, коли не влазить Москва) – це щось уже цілком нормальне, а те, що представники різних конфесій і релігій можуть дружньо спілкуватися між собою, не викликає подиву. А в цивілізованій Великобританії, як і в більшості європейських країн, такі речі трапляються лише як локальні винятки.
Тому нам, на фоні неймовірної кількості проблем і протиріч у всіх інших сферах, з Всеукраїнської Ради Церков пилинки здувати слід за те, що вона спершу вгамувала міжрелігійні протистояння, а пізніше доволі вміло блокує спроби їх розпалювання. Бо ще тільки цього нам бракувало… Наш же “мудрий нарід”, тільки іскру вкинь, умить пожежу розпалить.
