Хто такий Єрмак?
А ви знали, що Андрія Єрмака не існує? Ми серйозно. Якщо на мить зазирнути в Конституцію України, можна побачити, що органу «Офіс Президента» не існує. Як і не існує посади «Голова Офісу Президента».
Але в реальності саме Єрмак зараз у державному управлінні вищий за прем’єра та спікера. Можливо, навіть вищий за президента — це ще одне цікаве питання. Але немає жодних важливих перемовин чи засідань, в яких брав би участь президент Зеленський та обійшлося б без голови Офісу Президента пана Єрмака.
Нещодавно ми — Демократична Сокира — оголосили Єрмакові війну. Бо маємо серйозні причини вважати, що діючий керівник Офісу Президента працює не в українських інтересах.
Рік тому було опубліковано відео, де брат Єрмака, Денис Єрмак, просто домовляється з різними людьми про потенційний продаж державних посад. В будь-якій країні це закінчилося б відстороненням та судовою справою. В нас це завершилося… нічим.
Тоді ж, навесні 2020 року, вперше з’явилася інформація щодо операції по перехопленню та затриманню найманців «групи Вагнера» — російських вбивць, яким Кремль доручає найбруднішу роботу. Українські та турецькі спецслужби мали перехопити літак з ними, але, за проханням Єрмака, операцію відклали на пару днів — нібито щоб не зірвати запланований обмін полоненими. Росіян попередили. Операцію, що могла б стати найбільшим успіхом українських спецслужб за усю історію та гідною відплатою за загибель сотень українців, було зірвано.
Міжнародна розслідувальна група Bellingcat почала знімати документальне кіно про цю історію. Воно ще не вийшло, але, за даними газети «Дзеркало тижня», посадовці Офісу Президента просили у співробітників британської розвідки, щоб ті завадили виходу фільму.
Саме Єрмак призначив до делегації України у Тристоронній контактній групі по Донбасу Вітольда Фокіна — колишнього прем’єр-міністра та дідуся його подруги, ведучої Маші Фокіної. Коли виявилося, що пан Вітольд занадто прихильний до росіян, президентові під тиском вулиці довелося його швидко звільняти.
Але так і не було звільнено заступника Єрмака — Олега Татарова. Цей персонаж займав одну з ключових посад в МВС часів Януковича, проводив репресії щодо Євромайдану, але якимось дивом опинився на позиції заступника керівника Офісу Президента. Це не змінилося навіть тоді, коли проти нього було розпочато судову справу по розкраданню грошей для будівництва житла для Нацгвардії. Як і після того, коли журналісти-розслідувачі виявили, що пов’язана із Татаровим компанія отримала землю в Києві відразу після призначення того до ОП. Провадженню справ проти нього активно заважає Офіс Президента. Тим часом сам Татаров йде у контрнаступ та вимагає звільнення голови НАБУ Артема Ситника.
Саме Єрмак послідовно допомагав знищувати корпоративне управління — зокрема, домагався зміни керівництва Нафтогазу та саботування зусиль із протидії російському «Северному потоку-2». Тут слід згадати, що збереження корпоративного управління та антикорупційних органів — дві основні вимоги західних партнерів для продовження співпраці з Україною.
Водночас, саме Єрмак, згідно даних американської преси, контактував із адвокатом Трампа Руді Джуліані, обіцяючи тому сприяння у здобутті компромату на конкурента Трампа — Джозефа Байдена. Зараз Джозеф Байден — президент США, і це явно не покращило його готовність працювати з українськими колегами.
Саме через «ефективне керівництво» Офісу Президента зірвано державне оборонне замовлення.
Саме через незгоду із політикою Єрмака та його поплічників з Ради національної безпеки та оборони, а згодом і з лав Збройних сил, було звільнено бойового генерала, екс-заступника командування Сил Спеціальних Операцій Сергія Кривоноса.
Саме Єрмак, за даними Меджлісу кримськотатарського народу, саботував виділення коштів телеканалу АТР — єдиному українському медіа, яке мовить на кримськотатарську спільноту, зокрема підтримуючи її в окупованому Криму під час російських репресій.
Голова Офісу Президента України завдає Україні десятки начебто не дуже помітних, але глибоких порізів то тут, то там, то кадровою політикою, то безпосередньо власними рішеннями, то тихою сапою, то відвертим саботажем.
Знаючи все це, вже не дуже й дивуєшся, що свого часу програма «Схеми» знайшла у Єрмака спільний бізнес із великим російським бізнесменом Рахамімом Емануїловим, що має гарні зв’язки в Кремлі.
Саме через це ми вирішили, що далі чекати вже просто небезпечно.
Уявіть, що ви — Російська Федерація, керована професійним КДБшником. І вам треба знищити певну занадто незалежну країну в себе під боком.
Як ви це зробите?
Звісно, ви спробуєте схилити на свій бік когось з її верхівки. Так це роблять в КДБ.
Це має бути якась людина, яку обставинами винесло на верхи, до яких вона не звикла. Що в неї аж голова кругом йде від перспектив, які раптово відкрилися, і що вона щиро повірила в свою зірку, але ще живе радянськими штампами. Оптимально — не публічний політик, що завжди на виду, а хтось, хто реально керує операційними процесами.
Вам від нього потрібна не команда «військо, здавайся!» і не оголошення капітуляції. Очевидно, що таке не спрацює — просто буде новий Майдан, і ви знов залишитеся без цінного кадра. Потрібно, щоб ця людина просто системно послаблювала українську обороноздатність. Це можна робити, не наражаючись на суспільну увагу.
Просто розривати стосунки країни із Заходом. Не демонстративним «мы навеки с нашими русскими братьями!», а підривом довіри, після якого Запад сам не захоче мати з нами справу.
Просто послаблювати критично важливі інституції — ті інституції, що довели свою здатність опиратися російському впливу. Армію, фінансову систему, управління енергоносіями.
Просто звільняти компетентних менеджерів, офіцерів, дипломатів та ставити замість них сенильних дідусів, сісястих світських левиць та міських божевільних.
Нам здається, що вони знайшли таку людину. Це Єрмак.
Ми воюємо проти Єрмака вже більше місяця. Зараз в 10 містах України ми активно збираємо підписи за його відставку. Розповідаємо людям про всі його шпигунські прийоми.
