Конкретика для Зеленського
У своєму недавньому інтерв’ю для низки міжнародних видань Зеленський кілька разів на різні лади повторив, що хотів би конкретики від США.
«Для мене найбільша проблема – а де конкретика?», «Я вважаю, що в цьому напрямі вочевидь не вистачає конкретики», «Побоювання номер один – не буде конкретики», «Я дуже хочу від Президента США конкретики для України», «Якщо ми говоримо про ПДЧ в НАТО – я дуже хотів би отримати конкретику щодо того, “так” це чи “ні”» та ін. подібні пасажі.
Взагалі все це інтерв’ю виглядало як якісь пацанячі «чисто конкретні базари» за гаражами в Кривому Розі, а не слова лідера європейської держави.
Президент дозволяв собі недоречні жаргонні вислови, поблажливе поплескування по плечу стратегічних партнерів, безпідставне бахвальство і банальне резонерство. Але така стилістика шокує лише іноземних дипломатів. Технологи ж влади переконані, що виборці ж «найвеличнішого лідера сучасності» говорять з ним однією мовою – тому ганьба триває.
З огляду на це виникає потреба у перекладі з мови людської на «конкретну» мову, якою послуговується пан Зеленський. І оскільки він, як і будь яка людина з психологією підлітка, не дуже здатен відділяти головне від другорядного, спробуємо акцентувати його увагу на надзвичайно конкретних меседжах, які були йому адресовані, але поки що не сприйняті з належною серйозністю.
Дж.Байден, – на прес-конференцій у Брюсселі під час саміту країн НАТО і після зустрічі з Путіним; держсекретар Е.Блінкен – під час слухань у Комітеті із закордонних справ Сенату, Генеральний секретар НАТО Є.Столтенберг – на саміті НАТО, помічник державного секретаря США з питань Європи та Євразії Ф.Рікер – всі вони говорять дуже конкретно і в один голос:
- США і НАТО мають незмінну позицію – для них є принциповими суверенітет і територіальна цілісність України.
- Вторгнення Росії не є перешкодою для вступу до НАТО, і не Росії вирішувати, чи зробить це Україна.
- Україна може приєднатися до НАТО.
- Усі три названі вище позиції підтверджені у підсумковому комюніке саміту НАТО.
- США будуть і далі допомагати Україні у протистоянні прямій російській агресії.
- У березні 2021 року США виділили допомоги на суму 125 мільйонів доларів, яка включає в себе патрульні катери Mark VI, протиартилерійські радари, тактичне обладнання, підтримку супутникових знімків і можливостей аналізу, а також обладнання для надання медичної допомоги військовослужбовцям та бойової евакуації.
- У квітні Комітет Сенату США підтримав законопроєкт із “Безпекового партнерства з Україною“, який передбачає збільшення військової підтримки України.
- 11 червня, прямо перед зустріччю Байдена та Путіна, Міністерство оборони США затвердило другу частину безпекової допомоги Україні у розмірі ще 150 мільйонів доларів, а Конгрес надав двопартійну підтримку.
- Всього ж протягом 2014-2021 років Україна отримала від уряду США оборонну допомогу майже на 2,5 млрд доларів.
- Сполучені Штати підтримують членство України в НАТО, і на сьогодні в України є всі необхідні інструменти для подальшого просування в цьому напрямку.
- «Ми підтримуємо членство України в НАТО, – заявив Блінкен сенаторам. – Незалежно від ПДЧ, Україна має всі необхідні інструменти, щоб рухатися вперед і готуватися до членства в майбутньому. Інша частина цього, однак, як ви знаєте, з огляду на весь час і інвестиції, які ви вклали в це, так само важлива, як і підготовка у військовому, стратегічному плані. Це хороше управління і ефективна боротьба з агресією, яка роз’їдає Україну зсередини, тобто з корупцією. І нам потрібно бачити від України прогрес в цьому плані».
Головна умова для вступу до НАТО – боротьба з корупцією, а не її імітація. Зеленський має припинити корупційні практики у своєму оточенні та відмовитися від олігархічних спонсорів. Спеціально для Зеленського навіть названі конкретні прізвища – Фірташ та Коломойський.
Таким чином нині м’яч перебуває на полі Зеленського. Тепер він має довести, що його слова про бажання вступити до НАТО та ЄС підкріплюють конкретними діями.
І точно серед конкретних умов західних партнерів немає переслідування опозиції, ветеранів і волонтерів, «Великого крадівництва», порушення принципів корпоративного управління, задоволення всіх забаганок Коломойського та управлінського безладу – тобто всього того, що складає основу і повсякденність нинішнього владного режиму.
