Вова, хочеш в НАТО – працюй!
Учорашня заява саміту НАТО є позитивним сигналом для України.
Уперше з 2008 року, окрім згадування рішення Бухарестського саміту про майбутнє членство України в Альянсі, в ній повторюється текст, що частиною нашого шляху до НАТО буде ПДЧ. Наразі ж Альянс закликає нас виконувати Річні національні програми під егідою Комісії Україна – НАТО, інші інструменти реформ. І це недвозначний натяк на те, аби ми пришвидшилися з виконанням домашнього завдання.
Зеленському чітко відповіли дипломатичною мовою: хочеш ПДЧ – отримаєш, але після того, як зробиш свою роботу. А ми, нагадаю, маємо ще й партнерство з розширеними можливостями, яким не користуємося ефективно. РНП на 2021 рік президент підписав аж у травні…
Сподіваюся, шантаж партнерів та інфантильні ультиматуми зміняться реальною роботою, влада продовжить реформи сектора безпеки і оборони, припинить атаки на верховенство права і вже втілені зміни, додасть до гасел дій, в яких кожна деталь важлива.
Окрім цього, треба працювати з тими країнами НАТО, які мають сумніви щодо нашого вступу в Альянс. Переконувати їх можемо ми самі, а також наші друзі. Проте і тут нам потрібне тло довіри – наша передбачуваність, зрозумілість і знову ж таки налаштованість на реальну роботу.
Президент Байден дав відповіді на заочні питання Зеленського щодо позиції США з надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО.
Байден сказав, що війна з Росією – не перешкода для вступ України в НАТО. Разом з тим, щодо вступу, як відзначив президент США, є перешкода – корупція, яка розцвіла при Зеленському.
«Їм (Україні) усе ще потрібно вичистити корупцію, відповідати іншим вимогам, щоб почати виконувати План дій щодо членства у НАТО, тож побачимо». 14 червня близька до американської адміністрації «Вашингтон Пост» написала майже те ж саме: «…Адміністрація Зеленського відступила від … ключових антикорупційних зобов’язань».
Тобто Байден, який знає чи не найкраще з світових лідерів ситуацію в українській політиці, дав чіткий посил Україні – ключова перешкода надання ПДЧ для України – корумпованість влади Зеленського.
Ще кілька років тому, оцінюючи роботу Порошенка, Байден мав зовсім іншу – високу думку щодо України та її антикорупційного законодавства.
На жаль, сьогодні і Байден, і інші партнери України, і більшість її громадян чітко усвідомлюють, що відбувається відкат від високих стандартів, заданих при Порошенку.
Зараз небагато хто згадає, але неадекватна поведінка Зеленського ще під час зустрічі з Трампом заклала фундамент втрати Україною міжнародних позицій.
Наприклад, коли тодішній президент США в своїй хамській манері почав критикувати Меркель, наш “нє лох” підлабузливо став підмахувати “ви праві не на 100%, а на 1000%!”. Дісталося тоді і Макрону, і, звичайно, Байдену, якого взагалі стали розслідувати “на 100% мої прокурори”.
Ніхто з них не став казати “Вова, ти шо, дурак?”, а зробили висновки і стали думати про вигоди своїх країн, а не захист інтересів України.
І от вам “Північний потік-2”, відмова у співпраці МВФ, розмови про Україну без України, незапрошення на саміт НАТО тощо.
Що роблять наші “державні мужі”?
Правильно – продовжують звинувачувати союзників.
У Кулеби Німеччина “робить помилку”, що не постачає зброю.
У Данілова Франція з Німеччиною винні у захопленні Криму.
У Зеленського Байден відповідальний за невступ України до НАТО та відсутність фіндопомоги.
Ця інфантильність розрахована на недалекого телеглядача “1+1”, але світ живе за іншими законами, там не люблять підліткові маніпуляції та дешевий шантаж, тому і вчиняють з нарваними популістами як з актрисами німецьких порнофільмів.
А заодно і з їхніми виборцями. І це тільки справедливо.
Если отбросить шелуху, то Байден вчера сказал, что ни Донбасс, ни Крым не являются препятствиями Украине для вступления в НАТО. Традиционно наша и российская вата любит развесить лапши, что в Альянс не берут страны с нерешенными конфликтами. Поэтому хитрый план Путина и многоходовочка.
Но греки до сих пор с Турцией свои вопросы ни по границе, ни по шельфу, ни по Кипру не решили. На сегодня Анкара не признала исключительные экономические зоны Греции. На Кипре пришли к власти националисты, которые отказываются объединяться в федерацию с греческой частью, как было прописано с 1960 года в мирном плане – ага, да, на днях договоримся посредине. Но это не мешало Афинам выходить из НАТО и возвращаться туда. Я бы сказал, что и Хорватия – не подарок в плане нерешенных конфликтов, однако они в Альянсе.
А в качестве реальных причин отсрочки названы коррупция и реформы. Даже не проевшие плешь в наших СМИ стандарты НАТО. Потому что древняя С-125 “Печора”, защищающая небо над Варшавой, и батальоны на копейках тоже никому не мешают в плане членства. Это какие надо стандарты.
Зато мешает немного тот факт, что США сюда с начала агрессии РФ завели 5 млрд. долларов помощи и кредитных гарантий, а владельцы всего одного (пусть и большого) банка вывели 5.5 млрд. И менеджмент с контролирующими органами не видел ничего, это просто пророчество было. Никто не виноват в итоге, так просто сложились обстоятельства. И это всего лишь один банк, когда у нас половина экономики в тени.
Крупнейшая ж/д компания страны-монополист генерирует убытки. Почти все АЭС проектный срок перешагнули. Угольная вся на дотациях, и генерация на коленях из-за импорта. Растем на 3%, падаем на 4% ВВП. От кредита до кредита, но МВФ нас упрашивает выполнить требования. Было 5 лет минимальных цен на газ для роста добычи, но воз и ныне там.
Страна алкоголик. Завтра обязательно брошу, но сегодня телевизор из дома вынесу и заложу.
Правда, поддерживать они нас будут – США и наркоторговцев вроде Карзая поддерживают, и реальную хунту, и коммунистов курдов, если надо. Если надо, напичкают оружием и дадут статус основного союзника вне НАТО. И Россия как сторона подписавшая Минск несет значительную ответственность в коммюнике.
Но то, что 13 лет долдонят про реформы, продолжат долдонить, а ПДЧ когда-то потом. И совершенно справедливо.
Хто стукає, тому відкриють. А хто влаштовує під дверима п’яний дебош, той вигребе по повній…
Зеленський у інтерв’ю для журналістів Reuters, Associated Press і Agence France-Press (о, Господи! Ще одна порція ганьби на весь світ!), звертаючись до Байдена, заявив:
“Якщо ми говоримо про НАТО і ПДЧ, мені б дуже хотілося отримати конкретику — так чи ні. Ми повинні отримати чіткі дати і ймовірність цього для України”.
Воно там ще купу ультиматумів понатявкало, наприклад, закликаючи США надати економічну підтримку Україні, по-босяцьки виразилося: МВФ і Білий дім повинні зрозуміти проблеми Києва, перш ніж висувати вимоги про “несправедливі” реформи.
Отвєтка від Байдена прийшла миттєво. І вона складається з двох пунктів. Перший з них для нас дуже приємний, але він, схоже, адресований не на Банкову Єрмаку та всяким його зеленським, тимошенкам чи шефірам, а Кремлю:
“Ситуація на Донбасі не позбавляє України можливості стати членом НАТО”.
І це дуже важлива концептуальна позиція, бо дає зрозуміти путлєру, що анексуючи Крим чи окуповуючи території, він не створить правових перешкод для приєднання України до НАТО. Це дійсно відповідає змісту правових норм, які прийняті в Альянсі, адже важливо, щоб кандидат сам не мав територіальних претензій до інших країн і не окуповував їхні землі. Але в НАТО суб’єктивно люблять грати на певній двозначності цієї позиції. Зараз основна країна блоку поставила чітку крапку.
Але другий пункт спрямований уже до Києва:
“Моя відповідь – ні. Відповідність критеріям – ось у чому справа. Найперше, треба позбутися корупції, відповідати іншим вимогам, виконувати план дій. Ситуація неясна, доведеться розбиратися з цим у майбутньому. А поки ми будемо робити все можливе, щоб Україна була спроможна протистояти фізичній агресії Росії”.
А тепер розшифровуємо. Байден на дитячі істерики Зеленського пояснив, що в НАТО Україну візьмуть хоч з Кримом і Донбасом, хоч і тимчасово без них. Але станеться це не раніше, ніж Зеленський перестане бути керівником країни, а його наступник порозгрібає корупційні, антиреформістські й олігархічні завали зеленої влади.
І ще одне. У Вашингтоні неймовірно злі від цього провокаційного дзижчання зеленої мошки. Байден дійсно не готовий допустити Україну в НАТО чи надати ПДЧ при правлінні Зеленського. Але йому було важливо НЕ СКАЗАТИ слова “НІ”. А Зеленський своїм тявканням цього прямо вимагав. І Байдену довелося це “НІ” озвучити під радісні аплодисменти на Мокшандії. Чи зелепупік став таким настирливим лише через дурість та інфантильне прагнення отримати все й відразу? Не вірю. Ні, він таки цілковитий кретин. Це правда. Але його стая товаріщєй не дурні. Вони розуміли, що їхній піддослідний таким хамством нарветься на негативну відповідь і відторгнення. А ви не думаєте, що саме цієї негативної відповіді й очікували та її в такий спосіб добивалися?
Зеленський і його оточення наскрізь проросійські. Чи точніше, совкові, що не особливо відрізняється. І лише цілковиті дурні та реєстрові “патрійотики” на зарплаті вишукують у Зеленському щось прозахідне чи українське. На Банковій бачать перевагу прозахідних настроїв у суспільстві та ще й сковані прямими вимогами Конституції. Прямо протистояти цьому не ризикують. Тоді треба дискредитувати і західний вибір, і самі ЄС та НАТО. “Ми ж прасілісь, а Украіну паслалі…” Та це не Україну послали, а тебе паскудо!
І Байден, як дуже досвідчений політик, саме так і сформулював свою відповідь, щоб це донести. Але, на жаль, ближче до осені зелена влада, виходячи з цього спровокованого постулату “нас паслалі” почне посилювати ізоляціоністську політику й промосковський крен. Хоча, а коли він припинявся?
Я так розумію, тактика Заходу щодо зеленої влад буде така.
На всі ці ранньопубертатні вимоги Зє йому будуть м’яко, але наполегливо обіцяти у відповідь.
Хочеш у НАТО, бубочка? Жодних питань, ми готові хоч завтра. Тільки тоді сьогодні реформи. І не те, що ти назвеш реформами, наголосувавши в турборежимі своїми кнопконатискачами, а те, що ми зарахуємо у якості реформ.
Хочеш кредит від МВФ на особливих умовах? Без проблем, сонце, вже вантажимо літак з грошима. Тільки покажи, що саме зроблено з узгодженого Меморандуму?
Ми цю тактику знаємо з дитинства і використовуємо зараз. Пообіцяв прибрати в кімнаті та не прибрав? Окей, але жодних заохочень, доки не виконаєш обіцянку.
Я нагадаю, що півтора року тому Зе вихвалявся, як отримав від Лагард кредит на 250 мільйонів доларів більше лише одним тільки телефонним дзвінком. То був кредит довіри. Який він розпиляв на свої забаганки разом з основними коштами. Тепер йому без схвалення суворих дядьків з чек-листом ніхто жодної копійки не дасть. Але ж Гельмінтцев сказав, що гроші візьмуть “трохи” дорожче, але ж візьмуть. То в чому проблема? Беріть де дорожче.
Обіцяє бубочка – обіцяє Захід.
І все це з чарівною посмішкою та запевненнями у глибокій та всеосяжній підтримці. І тільки в публічній площині, а не по телефону, бо занадто часто потім гуляють з рук в руки плівки з записами та вельми вже грубо згодом перебріхуються конфіденційні розмови.
… Як за два роки деградувати від “Нічого про Україну без України” до “Хлопчику, йди пасочками пограй, без тебе розберемося”…
Але знаєте що? Якщо ОПешка справді вирішила йти на позачергові президентські, то і нехай. Якщо за 2 роки прозріли тільки 15 відсотків, це означає, що смажений півень ще не набрав сили та не прицілився.
Зеленський, Тимошенко та Саміт НАТО
В комюніке за підсумками саміту НАТО у Брюсселі сказано, що Україна отримає членство в НАТО через План дій членства (ПДЧ). На зелених пабліках цю значну подію вже намагаються подати як перемогу! Бачите?! Отримаємо членство! Через План дій членства! Нас не послали! Україну до Грузії дорівняли!
Той факт, що Грузія ще й досі не член НАТО і невідомо коли стане, ніхто не згадує. НАТО насправді не сказало геть чисто нічого нового. НАТО повторило сказане після саміту у Бухаресті у 2008 р. Очевидно, навіщо «позитивний пул блогерів ОПУ» тепер волає про перемогу – після здобутих президентом Порошенко Безвізу, Асоціації «Україна-ЄС» та здобуття Україною статусу «Країни – аспіранта НАТО», «Слузі народу» треба оголосити подвигом бодай щось. Проте.
Саміти Бухарест-2008 і Брюссель-2021 дуже схожі. І там, і там представники України, декларуючи на словах бажання вступити в НАТО, насправді робили все, аби ПДЧ не отримати. Пригадаємо.
Саміту НАТО у Бухаресті передував візит прем’єра Юлії Тимошенко у січні 2008 р. до Брюсселю, де по факту вона мусила домовитися про деталі співпраці «Україна – НАТО». Проте в Брюсселі Юлія Тимошенко не зустрілася ані з генеральним секретарем НАТО, ані з членами Північноатлантичної ради. Відповідно, не відбулося спільне засідання Північноатлантичної ради з Україною. Іншими словами, український прем’єр цілковито показала, що питання ПДЧ її не цікавить. І це була не перша її витівка. Президент Ющенко раніше попрохав, аби Юлія Тимошенко підписала листа, яким закликав розглянути можливість надати Україні ПДЧ НАТО. Тимошенко погодилася підписати такий лист, але за умови, що його підпише ще й спікер Верховної Ради Арсеній Яценюк. В принципі, підпис спікера парламенту під листом був непотрібний. І навіть шкідливий. Спікер листа підписав і тут же здобув обурення фракцій Партії Регіонів і комуністів у Верховній Раді з блокуванням трибуни і гучними заявами. Ніби дрібниця, а іноземні дипломати відмітили ці події, і це стало для Брюсселя підставами для сумнівів – чи готова Україна до ПДЧ взагалі?
Дії Юлії Тимошенко стають зрозумілі, якщо пригадати, як під час її прем’єрства вона виперла з Криму корпорацію «Vanco» і заблокувала спільний видобуток газу на шельфі. Як продала 63 винищувачі МІГ-29, 70 бомбардувальників СУ-25, 701 танк Т-72 та неміряно іншої техніки, якої нам так бракувало у 2014 р. І ще, як після початку війни 08.08.08 у Грузії, депутати БЮТ (Кириленко) заголосили, що «Грузія була агресором», а сама Тимошенко поїхала до Москви, де разом з Путіним гигикала з президента Ющенка.
Що ми бачимо нині? З приходом до влади президент Зеленський саміт НАТО у 2019 р. проігнорував. Мовляв, то неважливе. Потім Зеленський вліз в інформаційну кампанію проти Джозефа Байдена під час виборів у США. Потім – злита операція по «вагнерівцям». Потім – заяви штибу «пане президент, чому Україна досі не в НАТО?», так ніби президент США це вирішує. Потім – феєрична історія про те, як ОПУ перебрехала стенограму розмови Зеленського з Байденом. А в той самий час фракція Зеленського у Запорізькій міськради відмовляється відміняти постанову від 2006 р. про оголошення Запоріжжя «територією без НАТО».
Справді схоже?
Додам ще одну схожість. У 2008 р. союзні до Юлії Тимошенко ЗМІ та збіговисько «юлькоботів» теж подавали рішення саміту в Бухаресті як велику перемогу Юлії Володимирівни. Всі вони тоді малювали пані Тимошенко альтернативою не президенту Ющенко, а Віктору Януковичу, з яким Тимошенко невдовзі ледь не уклала коаліцію. Альтернативою Медведчуку Зеленського вже старанно роблять. А все інше – згодом.
