Зусилля і кошти влади спрямовані на поширення власних фейків
Центр протидії дезінформації був створений 11 березня 2021 року і є органом Ради національної безпеки і оборони України.
2 квітня указом президента Володимира Зеленського керівницею Центру призначено Поліну Лисенко. Окрім неї загальна штатна чисельність працівників Центру має становити 52 особи.
Було урочисто оголошено, що Центр розпочав свою роботу 6 квітня 2021 року. Відбулася презентація, на якій очільник ОП А. Єрмак пафосно оголосив, що новостворена структура «стане ефективною зброєю, яка захищатиме незалежність і безпеку нашої країни».
Однак через понад два місяці виявилося, що єдиною працівницею Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони є його керівниця Поліна Лисенко, яка за кілька місяців роботи ще не отримувала заробітної плати. Центр досі не отримав приміщення, фінансування і штату. На оплату праці хоча б половини штату до кінця 2021 року потрібно 11-12 мільйонів гривень. Це вартість кількох авто з 43-х з автопарку офісу Зеленського, додатково придбаних у протягом 2020-2021 рр.
У складі Мінкульту також був створений Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Очолила Центр Любов Цибульська, яка була керівницею групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру. Бюджет цього центру складає приблизно 10 мільйонів на рік, але коштів Мінфін також поки так і не виплатив. Але разом із керівницею у центрі при Мінкульті працює принаймні 4 людей.
У Європі існують різні механізми протидії дезінформації з різним штатом і підпорядкуванням.
Відповідно до Action Plan against Disinformation, прийнятому ЄС, дезінформація здійснювана Російською Федерацією представляє найбільшу загрозу для ЄС. Для протидії їй Євросоюз у 2015 році створив робочу групу зі стратегічних комунікацій – East StratCom Task Force. Відтоді вона на постійній основі готує щотижневий звіт Disinformation Review.
У Чехії існує Центр боротьби з гібридними загрозами і тероризмом при Міністерстві внутрішніх справ, у Польщі – при Міністерстві закордонних справ.
Естонія отримала підтримку НАТО у 2008 році для створення в Таллінні Cooperative Cyber Defense Center of Excellence.
У 2014 році Рига стала базою для структури НАТО, яка бореться з російським впливом, – Центру передових стратегічних комунікацій (Strategic Communications Center of Excellence).
Окрім того, з січня 2014 року працює Центр стратегічних комунікацій НАТО.
З кінця 2015 року три найбільші центральноєвропейські аналітичні центри: GLOBSEC Policy Institute, Political Capital Institute and European Values Think-Tank, публікують щотижневик Infowar Monitor.
Єдине, що їх об’єднує – вони давно і досить ефективно працюють.
Схоже, що в нинішній Україні всі сили і кошти були спрямовані на створенні та поширення фейків щодо політичних опонентів Зеленського – передусім П. Порошенка. У інформаційному просторі фіксуються явні ознаки цілеспрямованої спеціальної інформаційної операції щодо лідера «Європейської солідарності».
То ж часу і ресурсів на протидію російській дезінформації просто не залишається. До того ж, повноцінне і неупереджене функціонування таких центрів небезпечне і для самої влади. Адже тоді буде офіційно зафіксовано, що Зеленський та його команда протягом цих двох років самі неодноразово були джерелами та рознощиками неправдивої інформації.
