Руйнація державності у монобільшості завжди загорнута у привабливу обгортку
Сьогодні, відносно несподівано, на розгляд Верховної Ради був винесений законопроект №4545 про внесення змін до Закону України “Про Державну прикордонну службу України”. Звісно, саме про державний кодон і його захист в самому законопроекті не було ні слова. Про що вам здається йшла мова? Правильно. Про гроші!
Суть законопроекту проста і зрозуміла. Всі (або переважна їх частина!) проблеми ДПСУ в її фінансуванні в рамках загального бюджету МВС. Рішення, яке пропонувалося, теж просте і зрозуміле – окреме державне фінансування і надання ДПСУ статусу головного розпорядника коштів. Якщо викласти це ще простіше – фінансова і бюджетна незалежність ДПСУ від МВС.
На перший погляд, пропозиція була слушною і перспективною. Але ми добре знаємо, що в подібних ініціативах правлячої монобільшості руйнівні для державництва положення завжди “загорнуті у привабливу обгортку”.
Окреме фінансування, як, між іншим, і кадрова незалежність, дає змогу відомству самостійно реалізовувати відповідні ініціативи і приймати рішення по витратах. І дійсно, у ДПСУ достатньо проблем і з диспропорцією грошового забезпечення, і з закупівлею ОВТ, і з інженерним обладнанням державного кордону. Начебто нічого поганого. Щоправда відсутність фінансування не завадила одній з військових частин ДПСУ надати притулок біглому хабарнику Чаусу. Ймовірно акція була не дуже затратною.
Головна проблема законопроекту полягала в іншому. Крім некоректного з правової точки зору підходу до питань бюджетного законодавства, додатково доводи прихильників законопроекту можуть свідчити про ймовірне неефективне і нецільове використання бюджету МВС. Так, того самого бюджету, який в поточному році сягнув рекордних для нашої країни 100 млрд. грн і майже дорівнює бюджету Міноборони! І в такій ситуації слово лише за відповідними державними контрольними органами.
Фінансове забезпечення функціонування ДПСУ і захисту державного кордону України належить здійснювати не перерозподілом фінансових потоків між правоохоронними органами, а усуненням імовірних системних фінансових “перекосів” в МВС.
З точки зору державності запропонована ініціатива є вкрай руйнівною. Неможливо уявити, щоб відповідальність за виконання завдань і фінансування діяльності відомства знаходилися в різних руках. Крім того, сама ідея законопроекту створює небезпечний правовий прецедент. Адже у випадку її реалізації знайдеться чимало послідовників, які будуть бажати витрачати бюджетні кошти на власний розсуд.
Фракція ЄС рішуче виступила проти запропонованого закону. Закон знятий із порядку денного. Але небезпека подібних напівавантюрних законодавчих нововведень, на жаль, залишається. Пильнуємо!..
