«Найвеличніший лідер сучасності», якому ніхто «не дає»

Валерій Прозапас

“Чувакі” істерично шукають крайніх в своїх тотальних дипломатичних провалах у вигляді відсутності представників України на саміті НАТО та фактично вирішеному питанні добудови “Північного потоку-2”.

“Поразка Байдена” з одночасним клянчингом у Штатів грошей і зброї звучить трошечки по-ідіотськи, Порошенко якраз і відвідував востаннє від України саміт НАТО та успішно блокував “Потік”, тому для телеглядача запропонували вважати винуватим чомусь Юрія Луценка.

А той запросив на прямий ефір Єрмака-Подоляка, щоби з перших вуст обговорити, хто і чому за два роки просрав національний інтерес країни. Як думаєте, прийдуть? Чи продовжать інформаційну кампанію про “найвеличнішого лідера”, якому “нє дают”?
Питання риторичне.

А поки під це шоу уродів добре українське населення може спокійно готувати своїх дітей до війни з РФ, що обов’язково прийде слідом за втратою транзиту газу та відтермінуванням вступу України до НАТО. Ну, або навпаки – готувати дітей воювати проти цивілізованих країн в складі армії РФ, як це зараз роблять “ополчєнци” ОРДЛО.

Ви ж так “усталі”, то відпочівайТЕ.


Юрій Луценко

Зе-команда давно освоїла нехитрий прийом: якщо у них явний провал, вони організовують хайп із папередніками.

У середині червня вже стане неможливим приховати два глобальних провали міжнародної діяльності української кварталократії:

1. Україна вперше за останні роки не запрошена на саміт НАТО і не отримає ПДЧ. Ми знову залишаємося сам на сам із агресором.
2. Американські санкції з Північного потоку зняті. Це означає глобальну загрозу енергетичній безпеці України і фактичне замороження глобального антипутінського фронту, створеного в 2014 році.

Спочатку Президент Зеленський оголосив це провалом політики Президента Байдена.
Після деякої виховної роботи прийшлося знайти іншого крайнього.

Тож вчора радник глави ОПУ Подоляк заявив, що винен Луценко, який 3,5 роки тому «втягнув Україну» в протистояння Трампа і Джуліані з Байденом. Причому, так сильно втягнув, що ні новий Президент Зеленський, ні 2 його Уряди і 2 його Генпрокурори вже 2 роки витягнуть не можуть. Подоляк закликає мене розповісти все про цю історію.

Я вже не раз це робив. Але – ок.

Запрошую в цей або наступний четвер на передачу «Прямим текстом з Ю. Луценком» на 5 каналі п. Подоляка разом з його шефом п. Єрмаком. Там у відкритому ефірі поговоримо і про мої дії, і про широко відомі в США стенограми переговорів п. Єрмака з п. Джуліані, результатом яких стало порушення в 2020 році кримінального провадження по суті проти кандидата в Президенти Байдена.
Поговоримо предметно.


Helgi Sharp

Наивность, глупость, злонамеренность?

▪ Зеленский в интервью Allgemeine Zeitung о Меркель: “Я от неё ожидал большего”.
▪ Зеленский на последней пресс-конференции о Байдене: “Президент США совершил ошибку”.
▪ Зеленский о НАТО: “Зачем нужна такая организация, если она боится защищать Украину?”

Наверное, в Президентском Университете Будущего по этим ключевым фразам будут оттачивать дипломатическое мастерство магистроносные выпускники. Наверное, сам Зеленский сделал охулиард нужных дел для Украины и мира, раз так смело даёт оценки мировым лидерам и организациям.

Я далёк от того, чтобы наделять нимбами Байдена, Меркель и НАТО, но создаётся впечатление, что презЕдент подобными цитатами (а они тщательно фиксируются союзниками) решил добить внешнюю политику Украины, которую и так опустил ниже плинтуса “смотрящий” за МИДом Ермак.

У каждой страны своё видение, своя игра и своя стратегия. Искать компромиссы и лоббировать интересы – искусство возможного и скрупулёзная работа. Никто не будет более проукраинским, чем сама Украина. А когда презЕдент этой самой Украины постоянно твердит, что главное – не провоцировать Эрэфию, по какому праву он учит жить других?

Зелёная власть изначально выработала ошибочную стратегему относительно базовых целей Кремля. Все пять лет своего президентства Порошенко повторял, что целями Путина является не просто захват энного количества земель, а конституционный отказ Украины от евроатланической интеграции и максимальная лояльность украинских элит в отношении Кремлевских хотелок. Всё остальное – производные.

В этом контексте глупо полагать, что выполнение того же Минска снимет угрозу войны. Поэтому “не дать повод”, как парадигма мира по-зеленски, лишь дольше сохраняет свою голову в песке напрасных ожиданий. Когда, извините, задница продолжает торчать наружу. Ибо Кремль легко придумает повод к вторжению в той форме, в которой ему будет это выгодно, и в тот момент, когда это будет невыгодно нам. Вне зависимости от того – будет или не будет Киев “провоцировать Путина”.

Поэтому весьма нелепыми по сути и недипломатичными по форме выглядят обвинения по отношению к западным партнёрам на фоне того, что сам презЕдент боится назвать Путина убийцей, агрессора стыдливо называет “той стороной”, продолжает придерживаться стратегии “главное – перестать стрелять”, а внешнюю политику отдал на откуп человеку, во властных коридорах соседней страны известного как агент “Козырь”.

Хотя не исключаю, что Зе и его хозяева умышленно используют выпады в сторону союзников для того, чтобы окончательно испортить с ними отношения и в конце концов выдать рукоплещущему плебсу: “Смотрите, Запад от нас отвернулся – поэтому нам ничего не остаётся, как принять дружескую помощь братских российского и белорусского народов”. С них станется.

Усі відео