Коронавірус Новини 

НАН України: Огляд епідемічної ситуації в Україні за 27 квітня-12 травня 2021 року (інфографіка)

Тверезо 0 Comments--- , , , , , , ,

Робоча група з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні (базова установа – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України) створена Розпорядженням Президії НАН України від 3 квітня 2020 р. №198.

Огляд епідемічної ситуації в Україні за 27 квітня-12 травня 2021 року (РГ-43а)

Зміст

1. Загальнонаціональна епідемічна динаміка

1.1. Динаміка захворюваності, летальних випадків і тестування
1.2. Показники навантаження на лікарні
1.3. Спостережувана летальність, одужання та вікова структура інфікованих

2. Огляд демографічних даних

2.1. Дані Міністерства юстиції України
2.2. Регіональні дані від Державної статистичної служби України

3. Аналіз груп регіонів

4. Регіональна епідемічна динаміка

5. Аналіз затримок при оприлюдненні даних

6. Тенденції в епідемічній динаміці

 

За період травневих свят динаміка зменшення кількості нових виявлених випадків, смертей та госпіталізацій прискорилася. Зниження відбувається в усіх областях України. Значною мірою це пов’язано з великою кількістю вихідних і святкових днів. Під час свят менше людей госпіталізують, менше тестують, а дані про летальні випадки вносяться зі значними затримками. Через це важко оцінити справжню епідемічну динаміку в цей період. Протягом наступного тижня можна очікувати незначне збільшення кількості нових виявлень та летальних випадків в офіційній статистиці. Це пов’язано не з погіршенням епідемічної динаміки, а зі стабілізацією систем збору й обробки інформації та поверненням до попередніх тенденцій. На 12.05.2021 р. вже спостерігається стабілізація кількості нових виявлень і збільшення нових летальних випадків в офіційній статистиці. Затримки оприлюднення нових виявлень близькі до історичних максимумів і складають у середньому один тиждень (рис.34–36). Тому при оцінці поточної динаміки достовірнішим показником є кількість позитивних ПЛР-тестів, що стає доступною майже без затримок (рис.31, 32). Позитивність ПЛР-тестів продовжує знижуватись і склала 16,1% протягом останнього тижня проти 19,6% рівно тиждень тому та 25,3% рівно два тижні тому (рис.2).

Середня за останній тиждень кількість нових випадків становить 5441 на добу. На 12.05.2021 р. маємо в середньому 273 нових летальних випадків на добу. Середня кількість позитивних ПЛР-тестів становить 4435 на добу.

Відзначимо дослідження американського Institute for Health Metrics and Evaluation (IHME), що у своїй публікації від 6 травня 2021 року отримав оцінку для кількості жертв пандемії в Україні втричі більшу за кількість зареєстрованих смертей від COVID-19. Аналіз найсвіжіших демографічних даних не дає змоги підтвердити висновки IHME про те, що станом на 6 травня 2021 року число жертв пандемії в Україні було вищим за 138 тис.

1. Загальнонаціональна епідемічна динаміка

Спостережувана захворюваність продемонструвала стрімке зниження на тлі серії державних вихідних днів. Усереднене за сім днів добове число нових випадків хвороби трималось у діапазоні від 5 до 5,5 тис. в останні сім днів, знизившись зі значення вище 8,5 тис. станом на 30 квітня 2021 року (рис.1). Таке зниження слід передусім пов’язувати зі збільшенням кількості вихідних днів, хоча розширення робочого тижня на один день, що відбулось 11 травня 2021 року, попередньо показує, що відновлення захворюваності до показників 30 квітня 2021 року не очікується, а отже, епідемічний процес справді продовжив згасати.

На згасання епідемічного процесу вказує також зменшення позитивності у зразках тестів на 3 відсоткові пункти протягом останнього тижня та на 9 відсоткових пунктів протягом останніх двох тижнів (рис.2). Крім того, продовжили стрімко падати нові госпіталізації, порівняно з відповідними днями тиждень тому (рис.5).

1.1. Динаміка захворюваності, летальних випадків і тестування
Рис.1. Основні епідемічні показники та їх 7-денні усереднення. Летальні випадки позначено за правою шкалою
Рис.2. Відношення числа нових хворих і числа позитивних тестів до числа всіх тестів та їх 7-денні усереднення. Блідими тонами позначено державні свята та періоди посилених карантинних обмежень
Рис.3. Обсяги тестування. Щоденна сумарна кількість ПЛР-тестів і сумарна кількість залишків непротестованих зразків у лабораторіях
1.2. Показники навантаження на лікарні

Число ліжок, зайнятих хворими з підтвердженим COVID-19 та підозрою на нього, скоротилося майже вдвічі, порівняно з піком у квітні 2021 року. Кількість хворих, яким потрібен кисень, скоротилася на 40%, порівняно з максимумом (рис.4). Варто відзначити, що виписки часто відкладаються на період після свят, завдяки чому в останні два тижні графік зайнятих ліжок має пилкоподібну форму.

Повільніше звільняються апарати штучної вентиляції легень (ШВЛ) і зайняті місця у відділеннях інтенсивної терапії. Кількість зайнятих апаратів ШВЛ знизилася на 25%, порівняно з максимумом, та на 11% протягом останнього тижня. Зайнятих місць у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ) поменшало на 22%, порівняно з максимальними значеннями, та на 9% протягом останнього тижня.

На тлі державних свят число нових госпіталізацій зменшилося більш ніж удвічі, порівняно з максимальним значенням, і продовжує стрімко падати (рис.5). Хоча історичні дані свідчать про суттєвий вплив свят на кількість госпіталізацій, порівняння днів із відповідними днями тиждень тому вказують на продовження темпів зниження їх щоденного числа приблизно на 10–15% за тиждень.

Рис.4. Зайняті та наявні місця в лікарнях за даними Meddata
Рис.5. Щоденне число госпіталізацій за двома джерелами даних та його 7-денне усереднення
1.3. Спостережувана летальність, одужання та вікова структура інфікованих

Спостережувана летальність продовжила повільне зростання на тлі зростання частки літніх хворих серед госпіталізованих випадків (рис.6, 7, 10–12). За наявними даними, 4 тижні тому вона становила не менше 2,7% (рис.6). Близькою до оновлення максимумів є також лікарняна летальність у контексті розуміння госпіталізацій за даними Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України (рис.7).

Лишається добре вираженим пікове значення числа летальних випадків хвороби, що стались у першій декаді квітня (рис.8). Відтоді спостерігається стрімке зниження цього показника.

Кількість нових госпіталізацій дітей віком до 9-ти років лишається майже вдвічі вищою, ніж осіб віком 10–19 років (таблиця 1).

Рис.6. Частка нових хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки, та динаміка наповнення даних про неї
Рис.7. Частка нових госпіталізованих хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки
Рис.8. Число летальних випадків за датою подій та динаміка наповнення даних про нього
Рис.9. Частка хворих із відомим результатом хвороби за датами їх реєстрації та динаміка наповнення даних про неї
Рис.10. Середній вік за категоріями інфікованих. До даних застосовано зважене 7-денне середнє
Рис.11. Вікові категорії хворих і частка летальних випадків (застосовано 7-денне усереднення)
Рис.12. Вікові категорії хворих, що потребували госпіталізації, та лікарняна летальність за даними ЦГЗ (застосовано 7-денне усереднення)
Таблиця 1. Вікова структура випадків хвороби та госпіталізацій за тиждень у розрахунку на 100 тис. населення відповідної вікової категорії. Примітка: *госпіталізації за даними ЦГЗ, куди переважно потрапляють тільки випадки госпіталізації, що відбуваються з одночасним оформленням випадку хвороби, а не після нього
2. Огляд демографічних даних
2.1. Дані Міністерства юстиції України

На початку поточного місяця надійшло оновлення даних Міністерства юстиції України щодо загальної смертності (ці дані доступні на сайті «Економіка карантину»), які дають відносно повну картину про число смертей до 25 квітня 2021 року (див. рис.13, де візуалізацію проведено включно до 16-го тижня, який завершився 25 квітня 2021 року).

Отримані дані суттєво уточнюють чисельність випадків надлишкової смертності, пов’язаної з коронавірусом, котра, як це показано у попередніх звітах, 2020 року перевищувала число оприлюднених летальних випадків у щоденній статистиці від МОЗ приблизно втричі. Схожих висновків дійшов уже згадуваний IHME, який у своїй публікації від 6 травня 2021 року екстраполював цю оцінку, зокрема, на найсвіжіші дані, й отримав, що число жертв пандемії в Україні (разом з окупованими нині територіями) становить не 46737, а 138507, тобто у 2,96 разів більше. Водночас, публічні демографічні дані Державної служби статистики України (Держстату, ДССУ) на той момент були доступні лише до лютого 2021 року, а отже, фахівці IHME не мали змоги оцінити параметри другої хвилі епідемії в Україні, що, за оперативними даними Мін’юсту, відрізнялася кращою відповідністю між надлишковою смертністю та числом оприлюднених летальних випадків при COVID-19.

Під час першої хвилі надлишкова смертність (щодо середнього числа смертей у 2015–2019 роках) максимально сягала 550 випадків у день на тлі 200 летальних випадків при COVID-19, тоді як друга хвиля характеризувалася піковим значенням надлишкової смертності близько 600 випадків щодня при 400 летальних випадків від COVID-19. При цьому, навіть порівняно з 2020 роком, число смертей максимально зростало на 700 випадків щодня, що суттєво менше 1200, на які вказує IHME.

Якщо припустити, що коефіцієнт недооцінки поступово знижувався в міру переходу першої хвилі епідемії у другу, можна отримати приблизний діапазон смертності, пов’язаної з пандемією (мова йде про враховану смертність від коронавірусу, невраховану смертність і смертність, пов’язану з обмеженістю доступу до лікарень), у 90–110 тис. станом на сьогодні. Ця оцінка, ймовірно, коригуватиметься у світлі повніших демографічних даних.

Останнє тижневе оновлення даних Мін’юсту наведено на рис.14.

Рис.13. Динаміка тижневої смертності з усіх причин та числа летальних випадків при COVID-19
Рис.14. Динаміка смертності з усіх причин із декількома тижневими приростами (дані Мін’юсту, доступні на сайті https://q.rating.zone/)
2.2. Регіональні дані від Державної статистичної служби України

Візуалізацію регіональних даних Держстату проведено на рис.15, де також вказано середній рівень щоденної смертності у 2015–2019 роках і діапазон її значень за цей 5-річний період.

На рис.16 регіональні дані Держстату показано на тлі даних про число летальних випадків від коронавірусу та виражено у відсотках щодо середньомісячного рівня смертності у 2015–2019 роках.

Рис.15. Щоденне регіональне число смертей за даними ДССУ
Рис.16. Регіональне число смертей за даними ДССУ та летальні випадки при COVID-19, за 100% взято середнє значення у 2015–2019 роках
3. Аналіз груп регіонів

На рис.17 і 18 показано епідемічний процес у розрізі груп регіонів, кольорову гаму яких задано на рис.19 (докладніше про групи регіонів див. у «Прогнозі РГ-38»).

Загалом, зменшення числа випадків хвороби відбувалося рівномірно у розрізі груп регіонів (рис.17, 20). Незначне зростання частки загальнонаціональної захворюваності спостерігалось у східних областях України, де вона (захворюваність) оновила максимум за весь час спостережень (рис.18).

Рис.17. Число нових хворих у групах регіонів
Рис.18. Частка нових хворих у групах регіонів
Рис.19. Надрегіональні групи
Рис.20. Внесок груп регіонів у зміну числа виявлених хворих
4. Регіональна епідемічна динаміка

Заповненість лікарень продовжила знижуватися в усіх, без винятку, регіонах (рис.21).

Позитивність тестів – відносно стійкий показник щодо впливу зміни режиму державних свят – знизилася за останній тиждень в усіх регіонах, крім шести –Закарпатської, Київської, Луганської, Львівської, Рівненської та Тернопільської областей.  У цих регіонах підвищення незначне і може мати тимчасовий характер (рис.26).

Рис.21. Завантаженість лікарень у регіонах на 100 тис. населення
Рис.22. Захворюваність у регіонах (абсолютні значення)
Рис.23. Захворюваність у регіонах (відносні значення)
Рис.24. Летальні випадки у регіонах (абсолютні значення)
Рис.25. Летальні випадки у регіонах (відносні значення)
Рис.26. Частка позитивних зразків у регіонах
Рис.27. Обсяги тестування у регіонах
Рис.28. Госпіталізації за даними ЦГЗ (абсолютні показники)
Рис.29. Госпіталізації за даними ЦГЗ (відносні показники)
5. Аналіз затримок при оприлюдненні даних
Рис.30. Кількість нових зареєстрованих випадків на день за даними на момент публікації (ліворуч) і на момент настання події (дати тестування, дати одужання/виписки та дати смерті) (праворуч). Для відображення використовувалося рухоме середнє з вікном 7 днів
Рис.31. Порівняння кількості нових виявлень на момент публікації та на момент тестування з кількістю позитивних тестів
Рис.32. Порівняння кількості нових виявлень на момент публікації та на момент тестування з кількістю позитивних тестів для м. Київ
Рис.33. Кількість нових летальних випадків на дату публікації та на дату настання смерті. Для відображення використовувалося рухоме середнє з вікном 7 днів
Рис.34. Середні затримки оприлюднення в часі даних про нові виявлення, летальні випадки, госпіталізації та одужання/виписки. Затримки обчислювались як різниця між датою оприлюднення (внесення відповідної інформації до бази даних) і датою фактичного настання події
Рис.35. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами
Рис.36. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових летальних випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами
6. Тенденції в епідемічній динаміці

Репродуктивне число продовжило зниження і знизилося до 0.67 для України (рис.37). Динаміку зміни репродуктивного числа у регіонах України показано в таблиці 2. У всіх регіонах України спостерігається зниження кількості виявлених випадків.

Рис.37. Зміна в часі репродуктивного числа згідно з калібруванням математичної моделі SEIR-U
Таблиця 2. Динаміка зміни середньотижневого репродуктивного числа в регіонах України

Прес-служба НАН України

Джерело

Автор