Зеленський проводить системну і послідовну антисоціальну політику

Замість неодноразово обіцяного зниження тарифів на газ для населення, вони знову значно зросли і перевищують не лише рівень, який був за Порошенка, але й сусідніх країн ЄС.

Паралельно українців уже позбавляють права на субсидії, доки ті не витратять на комуналку усі накопичення.

А це означає, що метою влади є саме відібрати в українців усі їх накопичення. Зокрема у пенсіонерів, які відкладали на старість по кілька сот гривень на місяць. У такий спосіб протягом 2-3 років влада змусить пенсіонерів витрати на сплату комуналки усі заощадження і залишитися напризволяще.

Держава поступово самоусувається з соціальної сфери. Пенсії і зарплати не виконують своєї функції.

«Індексація пенсій» виявилася нахабною брехнею. Половина пенсіонерів, яким нинішня влада нібито «індексувала пенсії» з березня 2021 року, не отримали навіть компенсації втрат, яких зазнали за цей час через інфляцію.

При цьому за останні півроку швидкість зростання цін пришвидшилася більш як утричі.

Але й цього виявилося замало. Після цього «у Зеленського» вирішили урізати і ці мізерні пенсії під приводом стягнення додаткової плати за доставку.

А через зростаючий дефіцит коштів на виплати пенсій та соціальне забезпечення людей похилого віку, цей тягар тепер прагнуть директивно перекласти на їхніх дітей.

Попри байки про перевиконання бюджету, чинна влада не здатна забезпечити фінансування низки важливих видатків, зокрема соціальне забезпечення та на оплату праці з нарахуваннями.

Сотні тисяч українців ще з кінця минулого року залишаються без вчасних виплат лікарняних через нецільове використання владою Фонду боротьби з Covid-19.

До цього додається ще одна ініціатива – Мінекономіки розробило законопроект, який передбачає суттєве зменшення допомоги на випадок безробіття.

Зокрема, виплата лікарняних з коштів Фонду відтепер буде починатися з 11-го, а не 6-го дня непрацездатності. Відтак перші 10, а не 5 як зараз, днів лікарняні змушені буде оплачувати роботодавець. Фактично це означає збільшення удвічі навантаження на роботодавців в умовах пандемії.

Водночас, і самим найманим працівникам буде радикально зменшено розмір лікарняних виплат. Скажімо, якщо зараз для тих, хто має трудовий стаж 10 і більше років, зараз виплачують 100% заробітної платні, а за пропонованими Мінсоцполітики проектом передбачається зменшення виплат до 60%.

Середня зарплата втратила високі темпи зростання, характерні для часів Порошенка. При цьому суттєво зросла заборгованість із зарплатні. За два роки борг із зарплат зріс майже на 1 млрд. грн. (точніше – на 921,2 млн. грн.) або на 37,4%.

Робити винним лише один уряд Зеленського не варто. Адже це монобільшість Зеленського у ВРУ прийняла такий бюджет, а сам Зеленський його підписав.

Найцинічніше у цьому те, що посилюючи податковий тиск на малий бізнес та громадян, «у Зеленського» турбуються про звільнення від податків грального бізнесу.

Депутати від партії Зеленського «Слуга народу» намагаються проштовхнути у парламенті законопроект №5042 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування виграшів» та звільнити від ПДФО і військового збору усі виграші в азартні ігри до 50 тис грн. Можливо, таким чином депутати Зеленського готують для себе масштабну корупційну схему уникнення оподаткування та відбілювання своїх корупційних доходів.

Аргументація абсолютно цинічна: «оподаткування виграшів негативно впливає на розвиток легального бізнесу». Але при цьому слуг чомусь не турбує, що посилення оподаткування малого бізнесу чи все нові способів залізти в кишені українців теж негативно впливають на їх розвиток.

1. Замість неодноразово обіцяного зниження тарифів на газ для населення, вони знову значно зросли і перевищують не лише рівень, який був за Порошенка, але й сусідніх країн ЄС

Загалом більшості українців уже з травня цього року доведеться платити за кубометр газу з вартістю доставки від 10 до 15 грн. При тому, що перед обранням Володимира Зеленського президентом тариф становив для громадян 8,55 грн за м3.

При цьому ціни на газ на європейському ринку тоді були майже у півтора рази вищими, аніж зараз. Наприклад, у жовтні 2018 року, коли встановлювався тариф на газ для населення, який діяв перед обранням Зеленського президентом, ціна на європейських біржах сягала 30 євро за МВт, а зараз газ продається всього по 23-25 євро за МВт.

Діапазон цін (без урахування розподілу), починаючи із травня цього року, становить від 7,9 до 13,5 грн за м3. У середньому тариф більш як на чверть вищий, аніж був з початку поточного року – 9,46 грн проти 6,99 грн за м3 відповідно.

Навіть «Нафтогаз України», який має усі можливості заповнювати сховища за низькими літніми цінами, постачатиме газ для українців по 7,96 грн за кубометр, тобто на 13% дорожче, аніж у попередні місяці. «ЙЕ Енергія» та 16 пов’язаних із нею облгаззбутів-монополістів виставили ціну 7,99 грн – тобто на 14,3% вищу, аніж раніше.

А ще потрібно додати і окремі тарифи на розподіл, які у більшості регіонів становлять 1,7-2,1 грн за м3 (з ПДВ).

Окрім того, як свідчить дослідження Центру Разумкова, ціни на газ для населення в Україні уже перевищили рівень сусідніх країн Євросоюзу, як от Румунії, Угорщини, Болгарії, Латвії і т.д.

2. Українців уже позбавляють права на субсидії, доки ті не витратять на комуналку усі накопичення

Якщо при Порошенку вдосконалювався механізм надання субсидій домогосподарствам (зокрема, було впроваджено монетизацію субсидій), то при Зеленському здійснюється боротьба з субсидіантами.

Виявилося, замало було не призначати субсидії тим, в кого в родині (!!!) хтось має у власності транспортний засіб (у тому числі, мотоцикл) до 5 років (таких, до речі, верифікація виявила майже 10 тис. домогосподарств), команда Зеленського пішла далі.

Кабінет Міністрів постановою  №420 від 14 квітня зобов’язав претендентів на отримання житлових субсидій подавати декларацію про доходи та витрати. На субсидію також не можуть розраховувати сім’ї, де є повнолітні, які більше трьох місяців не платили мінімальний ЄСВ і при цьому перебували за кордоном без офіційного працевлаштування.

Тепер житлова субсидія не призначатиметься, якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має на депозитному банківському рахунку кошти, загальна сума яких перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму (прожитковий мінімум для працездатних з 1 січня 2021-го встановлено на рівні 2270 гривень), або 56750 гривень. Хоча такий депозит сьогодні не приносить його власнику більше 300 грн на місяць, враховуються не доходи від нього, а саме загальна сума.

Тобто, якщо з бабусею проживає молода сім’я внука, яка економить, заощаджує на купівлю квартири чи машини, то бабусі жодна субсидія не світить.

Або ще інша ситуація: людина збирає на операцію і тримає кошти на депозитному рахунку – відтепер така людина і всі члени її сім’ї опиняються без субсидій. Або ще одна типова ситуація: батьки живуть у достатньо скрутних умовах, а син на депозитному рахунку має 2-3 тис. дол., зрозуміло, що батьки субсидії не отримають.

А це означає, що метою влади є саме відібрати в українців усі їх накопичення. Зокрема пенсіонерів, які відкладали на старість по кілька сот гривень на місяць. Після усіх заяв про необхідність запровадження накопичувальної пенсійної реформи – покарати тих пенсіонерів і малозабезпечених, які багато років по крихтах заощаджували на старість чи важкий час.

У такий спосіб протягом 2-3 років влада змусить пенсіонерів витрати на сплату комуналки усі заощадження і залишитися напризволяще на тлі попереджень того ж Шмигаля про те, що через 10-15 років солідарна пенсійна система більше не зможе виплачувати пенсій.

Сам принцип «колективної» відповідальності (родинної чи домогосподарства) при призначенні субсидій є хибним і нагадує часи кріпосництва, коли селянська громада пов’язувалася «круговою порукою» на сплату податей. У різних сім’ях складаються різні стосунки, і дуже часто подібні питання потребують детального вивчення. Раніше певною мірою компенсатором виступали комісії при місцевих радах, які вирішували подібні питання. Власне, більше 30% субсидій призначали за рішенням саме таких комісій. Але тепер уряд «подбав» і про це. Такі комісії наразі ліквідовані.

Очевидно, що окрім грубого антисоціального змісту, це означатиме масовий відплив депозитів з українських банків, тому що ніхто не захоче «світити» свої заощадження.

3. «Індексація пенсій» виявилася нахабною брехнею. Половина пенсіонерів, яким нинішня влада нібито «індексувала пенсії» з березня 2021 року, не отримали навіть компенсації втрат, яких зазнали за цей час через інфляцію

19 квітня 2019 року Зеленський на дебатах пафосно запитував Порошенка: «Чи не хотіли б ви взяти участь в експерименті та спробувати прожити на 1500 гривень пенсії хоча б місяць?» (в Україні з 1 липня 2019 р. мінімальна пенсія становила 1564 гривні).

Пройшло два роки. Зміни відбулися суто символічні: у 2020 році з 1 липня 2020 року мінімальна пенсія в Україні становила 1712 грн, з 1 грудня – 1769 грн. У 2021 році з 1 березня її ще підвищили на 100 грн. Щоправда, курс долара, встановлений НБУ, тоді був 26,17 грн., зараз – 27,73 грн.

За даними ПФУ, після проведеної з березня 2021 року індексації, виплати для 46,3% пенсіонерів зросли менш як на 100 грн. Це означає, що такі пенсіонери не отримали навіть компенсації тих втрат купівельної спроможності своїх пенсій, які відбулися за рік, що минув, внаслідок зростання інфляції. Адже 100 грн – це 5% навіть від мінімальної пенсії. Тоді як споживчі ціни уже в березні 2021 року, за даними Держстату, були вищими, аніж у лютому 2020 року на 8,1%.

Станом на 1 липня 2019 року пенсії від 1500 до 3000 отримували 69,6%, на 1 січня 2020 року пенсію від 1500 до 3000 отримували 65% пенсіонерів, через рік у 2021 році – 57,5%.

Зеленський має знати, що сьогодні – через 2 роки його президентства – 0,7% громадян все ще отримують пенсії до 1500 грн., 16,3% отримують пенсії від 1500 до 2000 грн.

4. При цьому за останні півроку швидкість зростання цін пришвидшилася більш як утричі

Як свідчать дані Держстату, річна інфляція (зростання цін порівняно із тим же місяцем попереднього року) у березні 2021 року сягнула 8,1%, порівняно із 5% у грудні та 2,6% у жовтні 2020-го. Ще більшою є швидкість зростання цін на продукти харчування та житлово-комунальні послуги, які становлять левову частку видатків для абсолютної більшості українських родин.

Якщо ще в жовтні 2020-го ціни на харчі були всього на 1,6% вищими, аніж у жовтні попереднього року, то у грудні – уже на 5,2%, а у березні 2021 року – на 11%.

А ціни на газ, незважаючи на «зниження» від влади, у березні 2021 року, за даними Держстату, все ж були на 63,6% вищими, аніж у березні 2020 року. Електроенергія за цей час подорожчала на 36,6%, і навіть користування каналізацією – на 19,2%.

5. Після мізерної індексації пенсій у Зеленського вирішили урізати їх під приводом стягнення додаткової плати за доставку

Зокрема 29 березня 2021 року уряд ухвалив постанову №277 «Про додаткові заходи щодо організації виплати і доставки пенсій…». Цим рішенням передбачається, що уже з 1 вересня за рахунок ПФ пенсії доставлятимуться додому лише тим особам старше 80 років та інвалідам 1 групи, які потребують постійного стороннього догляду. Усі решта змушені будуть самостійно оплачувати послуги з її доставки.

Це при тому що 58% усіх пенсіонерів країни за даними ПФУ продовжують отримувати пенсію меншу від 3 тис грн, тобто значно нижчу, аніж ті 3475 грн фактичного прожиткового мінімуму, який навіть офіційно розраховує для них Мінсоцполітики.

6. Натомість, через зростаючий дефіцит коштів на виплати пенсій та соціальне забезпечення людей похилого віку, цей тягар тепер прагнуть перекласти на їхніх дітей

Якщо раніше турбота про літніх непрацездатних батьків була моральним обов’язком, то тепер її також буде регламентувати законопроєкт, що перебуває на стадії громадського обговорення, – «Про захист майнових прав окремих категорій осіб і відшкодування витрат на догляд за такими особами». Люди, які успадковують майно літньої людини за договором довічного утримання, зобов’язані будуть оплачувати всі «розумні витрати, які були зроблені… іншою особою (фізичною або юридичною) на утримання, догляд, лікування та поховання».

7. Сотні тисяч українців ще з кінця минулого року залишаються без вчасних виплат лікарняних через нецільове використання владою Фонду боротьби з Covid-19

Фонд соціального страхування змушений був визнати, що заборгованість складає 1,8 млрд грн. Адже, розтягуючи на нецільові витрати кошти із Фонду протидії поширенню Covid-19, влада намагалася перекласти на ФФСУ видатки на самоізоляцію українських працівників та страхові виплати медикам. У результаті у грудні 2020 р. Фонд прийняв на оплату лікарняні на суму 2,4 млрд грн – майже у 3 рази більше, аніж у грудні 2019-го (0,9 млрд грн).

За даними Фонду, протягом першого кварталу 2021 р. потреба у витратах за листками непрацездатності та на страхові виплати потерпілим на виробництві та членам їх сімей щомісяця перевищувала обсяг надходжень від частки ЄСВ. “У січні на рахунок Фонду надійшло 2,058 млрд грн частки ЄСВ, що на 0,624 млрд грн менше, ніж потреба у фінансуванні лікарняних, декретних та страхових виплат за той же місяць.

Але у владі вирішили перекласти тягар на українців. Для цього у Мінсоцполітики розробили законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України».

Зокрема, виплата лікарняних з коштів Фонду відтепер буде починатися з 11-го, а не 6-го дня непрацездатності. Відтак перші 10, а не 5, як зараз днів лікарняні змушені буде оплачувати роботодавець. Фактично це означає збільшення удвічі навантаження на роботодавців в умовах пандемії.

Водночас, і самим найманим працівникам буде радикально зменшено розмір лікарняних виплат. Наприклад, якщо зараз працівникам, які мають страховий стаж до 5 років виплачують 60% їх середньої заробітної платні, то відтепер буде лише 50%. Для тих, хто має стаж 10 років, зараз виплачують 100% заробітної платні, а за пропонованими Мінсоцполітики проектом передбачається зменшення виплат до 60%. Попри наростання в країні демографічної кризи, в уряді планують зменшити із 70 до 60 днів також виплати допомоги по вагітності та пологах.

8. Мінекономіки розробило законопроект, який передбачає зменшення допомоги на випадок безробіття

Йдеться про проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, в тому числі молоді, і впровадження нових активних програм на ринку праці».

Отримати допомогу з безробіття зможуть лише ті застраховані, які мають не менше 12 місяців страхового стажу за останні 18 місяців. Зараз такі терміни – 6 і 12 місяців відповідно. А усі, хто матиме лише 6 місяців стажу за останні 12 місяців, отримають тільки мінімальний розмір допомоги з безробіття.

Тривалість виплати допомоги з безробіття, яка зараз становить 360 днів, згідно з пропозиціями Мінекономіки, також мають визначати в залежності від страхового стажу: до 5 років – 180 календарних днів; від 5 до 15 років – 240 календарних днів; від 15 до 25 років – 300 календарних днів; і лише для тих, у кого стаж понад 25 років, збережеться термін її виплати протягом 360 календарних днів.

Причому ті, хто мають страховий стаж до 5 років, зможуть розраховувати на допомогу в розмірі лише 50% своєї середньої зарплатні, а ті, хто до 15 років – 60%, і від 15 до 25 років – 70%. Хоча зараз на виплати в розмірі 70% можуть претендувати усі, хто має понад 10 років страхового стажу, а ті у кого його 6 років і більше – на 60%.

Причому й на цьому обрізання розміру виплат не обмежується. Якщо зараз перші 90 днів безробіття виплати здійснюються в розмірі 100% призначеної допомоги, а наступні 90 днів – 80%, і далі – 70%. То, згідно з запропонованими Мінекономіки змінами, протягом другої половини терміну виплат з безробіття виплачуватимуть лише 50% призначеної суми.

9. Попри байки про перевиконання бюджету, чинна влада не здатна забезпечити фінансування низки важливих видатків

Зокрема, за інформацією Рахункової палати, план видатків Державного бюджету лише за перший квартал 2021 року не виконаний на 23,1 млрд грн. Зокрема:

на 4,3 млрд грн – на оплату праці з нарахуваннями;
на 1,9 млрд грн – на придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів, продуктів харчування;
на 1,8 млрд грн – на соціальне забезпечення.

Навіть не розпочато виконання бюджетних програм із будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Служби безпеки України.

Уряд штучно затягує розробку та затвердження паспортів відповідних бюджетних програм, аби приховати дефіцит коштів в бюджеті.

Адже, за повідомленням Рахункової палати план надходжень загального фонду держбюджету за три місяці не виконано на 34,7 млрд гривень.

10. Середня зарплата втратила високі темпи зростання, характерні для часів Порошенка

За даними Держстату, середня зарплата у березні 2021 р. становила 13 612 грн. Для порівняння, у березні 2019 р. середня зарплата становила 10 237 грн. За два роки зростання – на 3 375 грн.

У той же час відносно високий показник середньої зарплати забезпечений лише столицею – Києвом, де середня зарплата у березні 2021 р. складала 20 132 грн. При цьому в 17 (!) регіонах України середня зарплата у березні була нижчою за 12 тис. грн. Найгірші показники у Житомирській (10 675 грн.), Кіровоградській (10 706 грн.), Чернігівській (10 722 грн.) областях.

Так само за видами економічної діяльності середню зарплату «витягують» промисловість, ІТ, фінанси.

У той же час зарплати «бюджетників» – передовсім вчителів і лікарів – суттєво нижчі.

Так, уряд з гордістю заявив, що з 1 січня 2021 р. базовий посадовий оклад вчителя становить 4859 грн., посадовий оклад вчителя вищої категорії – 6 461 грн. Що якось мало відповідає обіцянкам «команди Зеленського» забезпечити вчителям зарплати по 4000 доларів.

Підвищення зарплат в медицині стримують два чинники: 1) держава не виділяє достатньо коштів (обговорюваний стандарт витрат на медицину на рівні 6% ВВП залишається поки що недосяжним); 2) зростання зарплат на місцях стримують головні лікарі.

Незважаючи на заяви про доплати лікарям під час пандемії, за даним опитування Active Group, 44,9% лікарів заявили, що їхня зарплата не змінилася, 6,5% – що зарплата навіть зменшилася, 36,9% заявили про незначне збільшення зарплати.

За даними НСЗУ, у 2020 р. середній рівень зарплат лікарів спеціалізованої медичної допомоги коливався від 7,3 тис. грн. (в Одеській області) до 10,8 тис. грн. (в Луганській області).

11. При цьому суттєво зросла заборгованість із зарплатні

За даними Держстату, борг із виплати зарплати станом на 1 квітня 2021 р. становив 3 млрд. 384,5 млн. грн.

Для порівняння, станом на 1 квітня 2019 р. борг становив лише 2 млрд. 463,3 млн. грн. Тобто за два роки борг із зарплат зріс майже на 1 млрд. грн. (точніше – на 921,2 млн. грн.) або на 37,4%.

Основна частина боргу з зарплат – у промисловості (зростання боргу за 2 роки з 1,93 до 2,63 млрд. грн.). При цьому серед промисловості найбільші борги з зарплати у машинобудуванні – 1,39 млрд. грн. Антилідери по боргах – Донецька, Харківська області і Київ (при цьому останні два не були в ТОП-3 антилідерів ще два роки тому). Показово, що з початку 2021 року у 22 з 25 регіонів (без врахування Криму і Севастополя) України спостерігалося зростання боргів з зарплати. При цьому в деяких регіонах – в рази (наприклад, у Львівській області – в 4,2 рази, Чернівецькій – в 3,4 рази, в Хмельницькій – в 2,2 рази).

12. Посилюючи податковий тиск на малий бізнес та громадян, «у Зеленського» турбуються про звільнення від податків грального бізнесу

Зокрема, депутати від партії Зеленського «Слуга народу» намагаються проштовхнути у парламенті законопроект №5042 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування виграшів» та звільнити від ПДФО і військового збору усі виграші в азартні ігри до 50 тис грн.

Аргументація абсолютно цинічна: «оподаткування виграшів негативно впливає на розвиток легального бізнесу».

Але при цьому слуг чомусь не турбує, що посилення оподаткування малого бізнесу чи постійне вишуковування все нових способів стягнути додаткові податки з українців, які ледь виживають в нинішніх умовах, теж негативно впливає на їх розвиток.

Або, можливо, через звільнення від оподаткування виграшів в азартні ігри депутати Зеленського готують для себе масштабну корупційну схему уникнення оподаткування та відбілювання своїх корупційних доходів.

Адже уже відомі випадки, коли окремі політики пояснювали власні багатомільйонні доходи «виграшем в лотерею».

13. Робити винним лише один уряд Зеленського не варто. Адже це монобільшість Зеленського у ВРУ прийняла такий бюджет, а сам Зеленський його підписав

Так, якщо при Порошенку у бюджет 2019 року закладали кошти на субсидії на ЖК послуги в обсязі 58 млрд грн, то у 2020 році – 37,1 млрд.грн., у 2021 році – 36,6 млрд.грн. Тому хочеш-не хочеш, але уряду доводиться створювати умови для «економії» на бідних людях. Адже коштів, які закладені для субсидій в цьогорічному бюджеті, явно не вистачає після різкого зростання з 1 травня цін на газ.

Крім того, уряд «витрясає» субсидії заднім числом. Міністерство фінансів Украни у березні 2021 році повідомило, що верифікувало близько 455 мільярдів гривень державних виплат, здійснених у 2020 році і надало близько 2,5 мільйона рекомендацій щодо додаткової перевірки, загальна сума виплат, які планують перевірити, становить 1,6 мільярда гривень. Найбільше «невідповідностей» під час верифікації субсидій. Вони становили 70 % від загальної кількості рекомендацій щодо проведення додаткової перевірки правомірності виплат». Вражає сама цифра: виявилось, що ефективність верифікації 0,35%, цікаво, скільки коштує апарат, який здійснює дану верифікацію?

Через невиконання бюджету, видатки якого, за даними Рахункової палати, лише за перший квартал не вдалося профінансувати на 23,1 млрд грн, в уряді вирішили черговий раз змінити правила отримання субсидій.

Причому якщо раніше субсидії переоформлювалися автоматично, то тепер Шмигаль змусить усіх 3 млн пенсіонерів та інших малозабезпечених протягом наступних 5 місяців знову подавати заявку і проходити кола українскої бюрократії.

Джерело

Усі відео