Росія активізує агентурну діяльність у Європі – Департамент охоронної поліції Естонії

Світ усе більше переконується: Росія несе загрозу безпеці не тільки України чи Європи, а всього світу. Щорічні підсумкові звіти спецслужб країн НАТО прямо вказують на беззаперечні факти втручання Росії в загальний світопорядок.

Служба зовнішньої розвідки України і надалі продовжуватиме публікувати основні тези звітів, у яких ідеться про дестабілізаційні дії країни-агресора.

Департамент охоронної поліції (КаПо) Естонії, що відповідає за захист конституційного ладу та контррозвідку, у своєму традиційному щорічному звіті окреслив деструктивну роль Російської Федерації для національної безпеки республіки.

У розділі «Захист конституційного ладу» перше місце посідає глава «Операції впливу Кремля в Естонії», де детально окреслено підходи, які практикувала російська сторона протягом 2020 р., зокрема в контексті поширення серед естонського населення дезінформації щодо COVID-19 або святкування річниці «Великої Перемоги».

Естонські контррозвідники також відслідковують ситуацію із використанням Кремлем інструментарію РПЦ для досягнення своїх зовнішньополітичних цілей. Характерно, що, на переконання КаПо, заснування у 2018 р. Православної церкви України та її визнання з боку Вселенського Патріархату суттєво послабило позиції РПЦ. У відповідь Кремль намагається активізувати церковний чинник впливу на сусідні країни, при цьому естонський напрям є одним із пріоритетних.

Особливе занепокоєння викликає дедалі очевидніша ставка РФ на роботу із молоддю, насамперед російськомовною. У КаПо чітко визначають стійке прагнення РФ сприяти поглибленню розколу естонського суспільства, передусім за мовною ознакою («бажання Кремля підтримувати розділену двомовну освіту в Естонії в інтересах розколу соціуму не зникло…»). Відповідними проектами активно опікуються дипломати посольства РФ в Естонії.

Паралельно фіксується спроба Москви переосмислити підходи у впровадженні інструментарію «м’якої сили» (хоча росіяни намагаються замінити цей термін на нейтральніший «гуманітарні акції»), про що опосередковано свідчать і кадрові зміни в керівництві відповідних структур, на кшталт Фонду підтримки й захисту прав співвітчизників за кордоном або «Россотрудничества» (новий керівник останнього Євген Примаков розглядає «гуманітарне співробітництво» із державами Балтії як довгостроковий пріоритет).

Як і в розділі «Захист конституційного ладу», розділ «Контррозвідка» майже повністю присвячений розвідувально-підривній діяльності спецслужб Росії. Цікавим моментом видається те, що, за оцінками аналітиків КаПо, активність ФСБ у зв’язку із започаткуванням протиковідних заходів на території Естонії була частково паралізована. Більш того, спроби окремих підрозділів ФСБ у прикордонні проігнорувати застереження інфекціоністів закінчилися госпіталізацією багатьох «чекістів». Відтак російські розвідники змушені були перейти на безособові форми роботи, зокрема перевели спілкування зі своїми негласними помічниками в сегмент електронного зв’язку.

Водночас фахівці відзначають, що, з огляду на поступове відновлення та нормалізацію життя в європейських країнах, слід очікувати активізації кібератак на естонські державні структури з боку РФ та агентурної діяльності в країнах, де впродовж останніх років за шпигунство були публічно вислані російські дипломати.

Джерело

Share this:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
Усі відео