Світовий гнійник визріває прискореними темпами

Тетяна Кохановська

Давно ми не зазирали запоребрик. Ну точніше, я-то слідкую уважно, але стрічку не засмічую, не всі ж мають хист дослідника калу. 😉 Ну так от, вони ужасно просунулися останнім часом. Маю на увазі на шляху окуклювання, анального окопування і трансформації в (квазі?)тоталітарну державу. (Квазі їхній тоталітаризм чи вже не квазі – про це й поговоримо).

Отже, почнемо.

Ну пристрасті довкола небутерброда всі помітили, певно. Але насправді, попри міжнародний розголос і певний санкційний поступ, для внутрішньої ситуації це був так, тізер. Значущий хіба тим, що успішно виміряв протестний потенціал у мордорі. Ну і він… навіть не низький, а має від’ємні значення. Ліхтариками в дуп… в пітьму посвітили, і все по тому.

Кремліни з того надзвичайно зраділи і запустили низку дій з подальшого окопування. Для початку вони застосували на практиці свою нещодавню законодавчу ініціативу – оте про небажані організації. Ухвалили-то її якийсь час тому, але застосовували лише по дрібних оказіях. А тепер ото спромоглися резонансно, брутально і демонстративно. В них там збирався певний захід – форум муніципальних депутатів. Ну таке собі, звісно, столичні благонамірені статусні ліберали, трохи людей з регіонів – важко говорити про їхню дієвість, просто не знаю. Але хай там як, а їх усіх так чи інакше повибирали в представницькі органи влади. Ну так от – їх просто взяли і всіх повинтили. От просто щойно зібралися в одному приміщенні, як туди вдерлися – і всіх похапали. Чому? Бо в організаторах помічена небажана організація.

Який це мало суспільний резонанс, як думаєте? Правильно, нульовий.

Кремліни ще більше зраділи – і остаточно пропхали через штампувальну машину (Госдума називається) дивний закон. Про заборону займатися просвітницькою діяльністю (!) без дозволу влади. Що це означає? Ну закон впроваджує визначення просвітницької діяльності, як такої, що здійснюється поза освітніми програмами – державними, звісно. І вести тепер цю просвітницьку діяльність зможуть лише схвалені владою організації.

Попри позірно скромну вагу, це надзвичайно важливий зсув, можна сказати, етапний. Розберемо його в:

1. Практичній площині.
В принципі, будь-яка діяльність, пов’язана з передачею знань, підпадає під його дію. Від політичних конференцій до тренінгів коучів, від лекторіїв про палеонтологію чи астрофізику до літературних майстер-класів, від собачих дресирувальних майданчиків до бухгалтерських курсів. Зрозуміло, що верховних кремлінів цікавить насамперед довколополітична активність, ну може ще історична грамотність – все що має ідеологічне спрямування. А от місцеву владу може цікавити хоч що, за що можна стяжати хабар. Крім того, будь-який блогінг та влогінг може бути визнаний просвітницькою діяльністю, а блогер, відповідно, надійно заткнутий.
2. Екзистенційній площині.
Бачте, російська влада завжди мала дууже складні стосунки з просвітництвом. Як мінімум від Максима Грека. Враховуючи плутані стосунки Єкатерини ІІ з власне французьким Просвітництвом. Включно з забороною діяльності українських Просвіт. Включно з переслідуванням кадетів та інших лібералів, які сповідували поступ шляхом просвіти народних мас, за їхню діяльність.

Я, щиро кажучи, не знаю, чому так. Адже цілі просвітництва не завжди були протилежні інтересам влади. Бува що й співпадали. Але – ніт, ніколи в просвітян не складалося з рос. владою. І не хочеш, а спаде на думку – бо то є влада пітьми, і від світла її корчі беруть.

* * *

Ну є й всілякі дрібніші окопувальні дії. Не такі доленосні, але примхливі і визерунчасті. Наприклад, обіцянка за місяць вимкнути твітер. Це вже буквальне полювання на горобчиків. 🙂

А, ну і ще є зовсім вже дрібний збоку бантик – для поціновувачів: судячи з усього, остаточно втратив вагу Сурков, колись великий і ужасний. З чого я це виснувала? Так а від нього відцурався лисий гімнюк Прілєпін. А роками ж були нерозлійвода й навіть родичі. А тепер цей інженер людських душ каже, що здавна конфліктує з тим негідним інтриганом сурком. 🙂 Ну нам приємно, звісно, Сурков один з авторів гібридної агресії проти України.

Але тут важливіше інше. Сурок – це спец з усілякої гібридності, симулякрів і тому подібних речей. Він був затребуваний, допоки російський режим становив собою так званий плебісцитарний тоталітаризм, тобто тримався на всенародному схваленні дій влади. А тепер – все, схоже, транзит у прямий тоталітаризм якщо не завершений, то йде повним ходом. І процес цей не обернути вже.

Отже, світовий гнійник визріває, прискореними темпами. Що це означає для нас? Побачимо. Ігнорувати ці процеси не можна, я завжди казала і далі кажу – російська політика щодо України (читай – ступінь агресії) є похідне від їхньої внутрішньополітичної ситуації, і виключно від неї.

P.S. Щойно дописала, пробігла ще цікава новинка. В Єкатеринбурзі затримали Ройзмана. Ну це чувак якраз з тих муніципалів, регіональний політичний діяч, обирався в місцеві органи влади. Не суттєво. Суть в тому, з яким формулюванням його затримали. За порушення режиму надзвичайного стану! Але в РФ нема надзвичайного стану. Росіяне пишуть, мовляв, халтурники ті силовики, нездьоби, навіть пред’яву якісно викотити не можуть. А я вам так скажу – це обмовочка по Фрейду. Проливає світло на стан умів у владі, ага.

Усі відео