У шпагаті між Байденом і Коломойським

Тарас Чорновіл

Згадав старий американський анекдот:
Підприємець надсилає до відповідного фіскального офісу чек із розрахованою ним сумою податку. Через день надсилає ще один чек з припискою: “Не міг заснути, замучило сумління, доплачую трошки податків. Якщо совість не відчепиться, надішлю ще щось”.

Це для ілюстрації того шпагату, на якому розтягнувся Зеленський між Коломойським і Байденом. Але в анекдоті хоч сумління нечесного бізнесмена мучило, а нашого шахрая лише страх перед можливим покаранням з обох боків. Бо боїться він і Байдена, й Коломойського. І має підстави. У США є знамените міністерство фінансів, яке й запроваджує абсолютну більшість санкцій. А ще воно вміє дуже добре знаходити чужі брудні гроші. Тільки 40 мільйонів доларів, які викрадали з ПриватБанку за допомогою Зеленського та його Кварталу, вже буде достатньо, якщо хоч один із тих вічнозелених долетів до США. А ще мінфін США дуже добре вміє шукати власність корупціонерів за кордоном та ідентифікувати офшорні рахунки. Коли є політичне рішення про санкційну процедуру… І це дуже страшно. Бо Зеленського ніщо особливо в країні не тримає, для нього нема такого поняття, як Батьківщина. Якщо припече, то швидко рвоне до “нажитого непосильною працею”, не дарма ж він останнім часом так активно азійські країни вдобрює. А тут виявиться, що вже пора, а там у сховках порожньо, нема куди драпати…

Коломойський санкцій не вводить, але має таку собі копилочку (та яку там копилочку, вже цілу скриню!) з компроматом на Зеленського і його дружків та подружок. І там не лише гроші, але й дуже багато всього мерзопакостного. І сердити бородату бабушку, від якої ти залежиш – також справа невдячна, особливо, доки в бабушки є впливовий холдинг “Ге+Ге”. А проти нього ввести санкції та перекрити ефір Зеленському явно ніжки трусяться. Бо ж на цьому каналі колись показували фільм, де один сердитий огрядний дядечко говорив своєму випещеному синочку: “Я тебе породив, я ж тебе і уб’ю!”.

І всі ці прогини в умовах глибокого шпагату відображаються в дрібненьких та жалюгідних напівзаходах з надією: а може задовольняться? На американське 101-ше попередження про Коломойського (яке вже доросло до рівня санкцій) Зеленський вирішив відігратися заявою ОПи та статейкою Мендель. Цю останню на Банковій, вочевидь, вважають зброєю особливої убойної сили – миттєво випалює мозкові звивини краще будь-якого напалму. Але там люди загартовані та й її “витонченої” англійської не розуміють. Не подіяло. Тоді літачок із підручним Бєні, якого той і сам уже списав, розвернули. Теж нема реакції. Вирішили пройтися по собачому роту, згадали, що й він також під американськими санкціями ходить, після другої спроби таки виключили з фракції. При цьому все оглядалися на бабушку, щоб та не почала раптом нервувати. Бєня запал свого підручного остудив: “Не кіпішуй, усе ж на мазі…” А з Заходу все демонструють невдоволене очікування реальних дій. І на збереження санкційного Дубінського в керівних парторганах відреагували невдоволеним окриком. Довелося собакоротника спершу з керівника столичної області, а потім і з партії виганяти.

От робить Зеленський такі прогинчики й видивляється в обидва боки: а чи не заспокоїлися в Штатах, чи не увірували в тенденцію; а чи благодєтєль не почав ображено носом крутити? Щодо олігарха, то він часом демонструє деякі ознаки невдоволення, але незначні, так собі – для профілактики. Бо Бєня навчався в радянській школі й цитату класика про базис і надбудову добре пам’ятає. З базисом у нього поки все чікі-пікі: мільярди множаться, контроль за енергетичним сектором збільшується. Навіщо “від добра добра шукати”? Як там в одеській пісеньці співають: “Оп-стоп-пєрєтоп, Бабушка довольна…” Хоча часом брови так невдоволено зводить, що в Зелі аж серденько завмирає, але то все превентивні заходи, щоб знав своє місце в надбудові й до базису руки не простягав.

А в США класика не читали, але така вже в них сутність, у капіталістів проклятих, що вони спершу гроші рахують. І ще на реальні дії чекають… А заяви, якими пукають з нашої ОПи, їх якось не дуже переконують. І Джо уже лідерів усіх важливих для США країн обдзвонив, і Україну скрізь дуже важливою називає, а до Зєлі мовчок. І мовчання Байдена стає все нестерпнішим та загрозливішим…

А наше непорозуміння, як в’юн на сковорідці крутиться: список декоративних прогинів вичерпується, рано чи пізно таки доведеться або щось реальне з Коломойським, іншими олігархами, корупціонерами з ближнього та рашистською агентурою із найближчого кола розбиратися. Але наш Зе також не ликом шитий, у нього ще пару номерів зарезервовано, може й шпагат з подвійним прогином продемонструвати, а як не спрацює, то йому в студію піаніно прикотять…

Автор