Найкраща зброя проти фейків – правда
Зекоманда, яка здобула владу власне завдяки фейкам, маніпуляціям і “хайпам”, реагує на падіння підтримки розмовами про “боротьбу з дезінформаіцєю”. Але, як і в інших питаннях, при боротьбі з якимось злом їм найголовніше – не вийти на самих себе. Бо чи не всі фейки і брехню продовжує генерувати якраз зекоманда.
Кричущий, хрестоматійний приклад – мантра про те, що нібито у 2014-19 роках було “закрито 300 (400, 500 – залежно від емоційного накалу дискусії) лікарень”, “звільнено сотні лікарів-фахівців” тощо. Її носять по ефірах і міністр охорони здоров’я Степанов, і інші речники та хейтери.
Найкраща зброя проти фейків – правда. Тому ми з колегами спрямували до МОЗ депутатське звернення, запитавши, скільки ж державних та комунальних закладів охорони здоров’я було зачинено (їхня діяльність була припинена) протягом 2008-2009, 2010-2013 і 2014-2019 років і з яких причин.
Спрямували ще у листопаді минулого року, після телешоу, в якому ці фейки знову були поширені, і зокрема Степановим.
Розуміючи, що це брехня, ми дуже чекали відповіді: було цікаво, як будуть викручуватись. Однак адресат, схоже, врубив режим “сніжинка” і звернення ігнорував. Тоді ми звернулися до прем’єр-міністра. Цього разу система спрацювала і видала відповідь, яку варто почитати (див. під цим постом).
Віддамо Міністерству належне: не збрехали і подали на підпис міністру інформацію, яка спростовує його фейки про 300 (400, …) закритих лікарень і за суттю, і за формою:
«Жоден заклад охорони здоров’я державної форми власності в Україні не було ліквідовано. Необґрунтовані скорочення медичних працівників не відбувались».
Коротко і ясно.
Але фахівці міністерства пішли далі:
«… оптимізація кількості закладів охорони здоров’я не означає обмеження права пацієнта на безоплатну медичну допомогу, визначеного приписом другого речення частини третьої статті 49 Конституції України, адже доступ до якісної медичної допомоги забезпечується достатньою кількістю надавачів медичних послуг, які функціонують ефективно і в інтересах пацієнта».
Щодо закладів на місцях нагадали, що:
«управління закладами охорони здоров’я на відповідній території, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення, а також забезпечення доступності медичного обслуговування населенню належить до повноважень відповідних місцевих рад».
І на підтвердження цих тез МОЗ надало дані Центру медичної статистики МОЗ України.
Ці дані не лишають від фейків про “закриті лікарні та масове звільнення фахівців” каменя на камені.
Навіщо ж обманює міністр і інші речники влади?
Схоже, щоб перекласти з хворої голови на здорову відповідальність за проблеми МОЗ. Бо на них уже відкритим текстом вказує навіть Європейський Парламент, який у Доповіді щодо виконання Угоди про Асоціацію України з ЄС, у пункті 91
“переконливо закликає Україну вирішити проблему всепроникного кумівства і корупції, яка продовжує існувати у секторі охорони здоров’я, особливо в Міністерстві охорони здоров’я, і ефективно розслідувати будь-які корупційні дії, зокрема спроби закуповувати медичне обладнання за непропорційно високими цінами у розпал пандемії”.
Ганьба.
Щоб цю ганьбу припинити, необхідно:
– проблеми і вакцинації, і боротьби з пандемією COVID-19 розглянути на засіданні РНБО, скоординувати нарешті дії державних органів і виправити помилки минулого року;
– корупцію, порушення і зловживання при боротьбі з пандемією, і зокрема при закупівлі вакцин, розглянути на парламентській ТСК;
– негайно ухвалити законопроекти №4645, №4646, №4647, які втілюють план подолання пандемії, який озвучував Петро Порошенко, що передбачає плановану і системну закупівлю і використання вакцин, тестів тощо, і відповідальність за зловживання і порушення.
