Ліричний відступ про «свинарчуків»

Юрій Гудименко

Там на днях буде два роки скандалу про «Свинарчуків». Пам‘ятаєте такий? Щось там про закупки, торгівлю на крові, Зеленський тоді – ще тільки кандидат в президенти – постійно це повторював ще.

Ліричний відступ.
Свинарчуки, Свинарчуки, свинарчуки, свинарчуки свинарчукисвинарчукисвинарчуки, сви-нар-чу-ки.
Кінець ліричного відступу.

Так ось сьогодні на «Цензорі» виклали документ із цінами на закупівлю Міністерством оборони в Болгарії списаних радянських пострілів УОФ12 за завищеними цінами і у непридатній якості. Тобто неліквід. Тобто брухт. За завищеними майже вдвічі цінами.

Ліричний відступ.
Свинарчуки, Свинарчуки, свинарчуки, свинарчуки свинарчукисвинарчукисвинарчуки, сви-нар-чу-кииииииииииииииии…
Кінець ліричного відступу.

Звичайно, що не було ще розслідування (як і тоді), суду (як і тоді) і вироку (як і тоді, та власне як і зараз). Звичайно, що прізвище «Миронюк» (це заступник Тарана) не таке цікаве, як «Свинарчук». І звісно, зараз немає виборів.
Тому не буде:

– мітингів на Банковій;
– іграшок, які можна жбурляти (цікаво, до речі, які б були іграшки на прізвище «Миронюк»);
– сотень тисяч переглядів на ютубах антикорупціонерів;
– відосиків Зеленського;
– розслідувань і прес-конференцій;
– написів про Миронюка на заборах;
– ні;
– чо;
– го.

Та і ви вже за тиждень забудете. Ну став заступник Тарана багатшим. Ну може і Таран став. А може, і Єрмаку перепало. Ну, поторгували, як то кажуть, на крові.
Та й по всьому.


Alex Noinets

Отже, ситуація наступна.

Міністерство Оборони України, незважаючи на те, що плутає деякі букви nf цифри і керується сучасною версією Леоніда Брєжнєва, спить не завжди.
Інколи воно просинається, і ворує.

Пан народний депутат Бондар показав дуже просту схему. Настільки просту, що вона навіть не схема.
Те, що всім іншим продавець готовий продавати максимум по 470 євро, МО закупило за 760 євро.
Обсяг переплати – 290 євро на кожному снаряді.
Корупційна складова при закупівлі – 61%.

В дірку між цими 470 і 760 поміщаються не лише особняки для міністра Тарана, заступника міністра Міронюка і ще, не знаю, кого.

В дірку між конкретно цими 470 і 760 поміщаються життя українських вояків і квадратні метри української землі.
Отака хрінь. Більше казати нема чого. Це вбивство. Це той конкретний випадок, коли корупція саме вбиває, без перебільшень.


Юрій Бірюков

Вы слышите вой на болотах?
Батальоны стекаются на Майдан?
Под ОП митинги антикоррупционеров,?
НацКорпус мечет в Зеленского плющевых жаб?

Нет? Ну, ой.

Тем временем МО закупает снаряды для Рапиры по цене в 760 евро. Это “при барыгах” МО не закупало по 450 евро, признав снаряды некондиционными. А при “новых лицах” за 760 евро почему бы и не купить?

Выпустит ли Бигус сенсационное расследование?
Напишет ли Шалайский пронзительный пост?
Оденет ли Шабунин какой-то костюм?

Риторические вопросы.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Мотлох. Дорого. Держава платить.

Дивовижно! У Болгарії закупили 5000 снарядів до гармат МТ-12 “Рапіра” на суму 125,6 мільйонів грн, тобто по 760 євро за одиницю. У 2018-2019 рр. за Порошенка ці самі снаряди МОУ відмовилася купувати за 450 євро/шт, бо визнала їх некондиційними.

Не сподівайтеся. Бігус розслідувань не проведе. Розкрадань бюджету не знайде. І Нацкорпус зі свинями на Банкову не прийде. Хоча йдеться не про вивезення приладів з Росії, де кожному з учасників світив довгий термін, і тому ціна роботи – відповідна.

Просто ми бачимо ще одну сторону, якій сильно заважав Порошенко з командою. А сторін багато. Вони заважали імпортерам цивільних “МАЗів”, бо Гладковський на “Богдані” випускав спеціалізовані “Богдани-6317”, призначені для фронту. Вони заважали імпортерам берців і форми, тому що Бірюков дрючив “Талан” і погрожував створити “швейні війська”, аж допоки ЗСУ не здобула якісні форму і берці вітчизняного виробництва. Ще вони заважали спритним хлопцям із сусідніх країн, які мріяли збагрити нам списані боєприпаси, які їхні країни мусили утилізувати.

Після Першої Світової війни, Черчілль віддав боєприпаси британської армії Денікіну в обмін на папірці, по яких білогвардійці ніколи не заплатили. Але британці ревіли від захвату – боєприпаси їм не треба було утилізовувати. Можна було виробляти більш сучасні! Хто у нас пам’ятає історію? Бодай свою?

Ми дивувалися, звідки тоді з’явилося стільки непримиренних громадських активістів із явно європейськими зв’язками? А нічого особистого. Чистий бізнес.

Українці, хто вам винний, що ви дурні?

Автор