Право на протест і демократія

З американської історії ми повинні зробити єдиний висновок.
Мирно і спокійно Зеленський з посади ніколи не піде – Росія не дозволить.
Тому чим швидше – тим краще.

До речі, я сподіваюся, Зеленський не штурмував Капітолій?
Бо Москва кинула всі сили на це, а його вже тиждень ніде не видно.
Чи можна чекати відео, як вони є Єрмаком поїхали дивитися на шпілі?

П.С. Свого часу багато незрілих умів захоплено аплодували струнким шеренгам фанатів Гітлера, Муссоліні, Сталіна, Каддафі та інших популярних на злеті диктаторів. І з презирством ставилися до млявості і нерішучості демократій.

Таке ставлення тривало рівно до того моменту, допоки черговий диктатор під улюлюкання натовпу колишніх прихильників не зустрічав свою смерть в трубі з трубою в дупі.

І всі далі поверталися і лаяли демократію – найкращий з найгірших способів управління державою.

Быдло: врывается в Капитолий, учиняет дебош.
Хомячки: ой-ой-ой, где нацгвардия, где полиция, это же зохват власти!
Так же хомячки летом 2020: надо распустить полицию, это аппарат угнетения свободных людей!

Мораль происходящего такова: нех*й заигрывать с быдлом. Не важно, какие прогрессивные или консервативные лозунги вы перед ним толкаете. Не важно, за все вы хорошее или за все плохое. За Трампа или за Байдена. Когда кто-то спускает с поводка скот, то надо понимать, что скот полезет отовсюду, и всей полярности.

Потому что рядовой реднек, глядя как всякие БЛМы жгут участки, думает не о том, что это же ужасно, а о том, что чего это им можно, а мне нельзя?! И рядовой БЛМщик смотрит, как менты винтят упоровшегося наркотой уголовника, и такие “а хуле это нам так нельзя?!”.

Дерьмократы заигрывали с одним полюсом люмпенов, Трамп – с другим. Демократы втюхивали свою всратую идеологию, Трам потакал дебилам типа QAnon. Результат стоит на фотографии в шапке бизон-стайл.
Оба лагеря хороши.

Я надеюсь, что там все достаточно обосрались с перепугу, чтобы больше подобное не повторялось. Потому что, если сейчас не настучать по башке всей этой движе с ОБЕИХ сторон, будет 3,14дец, к гадалке не ходи. Не на эти выборы, так на следующие. Когда быдло становится весомой политической силой, 3,14дец становится неизбежен. Если не верите, оглянитесь вокруг. Мы живем в стране, где в 1917-1921 быдло всех победило.

Російські речники і їхні міньйони в Україні та не тільки понесли думковірус: мовляв, події у Капітолії – «ета как Майдан».

Це дуже далеко від істини. Бо оксамитова революція, яка відбувається підкреслено мирно (радикалізація може настати лише у відповідь на неадекватне насильство влади), та інспірований насильницький штурм – це глибоко різні за природою речі.

Але росіянам, для яких створення і використання хаосу – частина агресії (як-от проти України), але які не розуміють і бояться мирних масових протестів, конче потрібно створити інше враження.

Київ-2005, Київ 2013-2014, Гонконг-2016, Гонконг-2019, Київ-травень 2019 і навіть великою мірою Мінськ-2020
VS
Сімферополь, Севастополь, Донецьк, Луганськ, Харків-2014, Алкомайдан-2014, “блокада” Донбасу-2017, “прорив грузинською свинею кордону”-2017, “штурм Жовтневого”-2017, “безтрусий Мондан колоРади”-2017 (який прикривали нібито реформами), Париж-2019 (жовті жилети), BLM-2020, мітинг в підтримку спроб клоуна розпустити Конституційний суд-2020 чи вчорашній Вашингтон.
Я не включив в цю групу Антимайдан в Києві, Йуліни/Беніни, Рабіновича путінги за гроші, бо це лайно за гроші до протестів відношення не має.
___________

То в чому ж різниця?
Адже і там, і там відбувались протести, право на які (як і право на вибір) є одним зі стовпів демократії. Але різниця є і вона, хоч малопомітна на перший погляд, але вона настільки суттєва, наскільки суттєвою є різниця між героєм і злочинцем, наскільки суттєвою є різниця між правдою і брехнею, наскільки суттєвою є різниця між свободою і рабством, наскільки суттєвою є різниця між державою і колонією.

І хоч в обох варіантах люди щиро вірили в свою правоту, різниця між ними – прірва:

1) Кожен, хто виходив на Майдан, виходив боротися за свої порушені права, за відкриту, очевидну наругу над своїми правами.
Кожен, хто виходив на антимайдан, виходив боротися зі штучноствореною інформаційним зомбуванням проблемою.
І коли в Києві чи Гонконгу права громадян, народу були очевидно порушені, то ніякого ущемлення російськомовних не було, як і не було порушень в інших випадках, які б не можна було вирішити іншим законним чином.

2) Кожен, хто виходив на Майдан, міг сформулювати, що він хоче, і зв’язати його вимоги з результатом: “фальсифікаціям – ні”, “підпиши, і ми підемо”, “покарай беркутівців, і ми підемо”, “відміни закони 16 січня, покарай винних та випусти наших, і ми підемо”, “відміни закон, який китаєзує Гонконг всупереч домовленостей, і ми підемо”.
Ніхто з тих, хто виходив на антимайдан, не міг сформулювати, як його хотєлки зв’язані з результатом. “рі-фі-рєн-дум”, і що далі? Протягнули свиню через кордон, і що далі? Реформи за 70 днів? 2.5 алкаша “заблокували” Донбас, і що далі? Звільнять заручників? Захопили конгрес, і що далі? Трамп від того став президентом?

3) Вимоги кожного, хто виходив на Майдан, стосувались законних дій тих, проти кого вони протестували, вимагаючи дій.
Покарати злочинців законно? Відмінити закони, які порушують права і домовленості, законно? Відмінити фальсифікації законно?
Вимоги кожного, хто виходив на антимайдан, були або незаконні, або недосяжні, або їх можна було вирішувати іншими методами.
Рі-фі-рєн-дум законний? Свиню через кордон протягувати законно? Можна було вирішити повернення свині законним чином, а не порушенням закону? Можна було вирішити процес підрахунку голосів в США законним чином?

4) Брехня як рушійна сила антимайдану:
“Заблокуємо Донбас, Путін припинить війну і відпустить полонених”;
“Проведемо свиню через кордон, і будуть реформи за 70 днів”;
“Трамп виграв вибори”;
“Правий сектор убіваєт русакоязичних”.

5) Антимайдан руйнував свою державу, порушував підвалини державності, руйнував і дискредитував державні інститути.
Майдан зберігав їх.
І Порошенко, БПП, програвши президентські вибори не зривали засідання ВР, яке мало призначити дату інавгурації, не кричали про фрод, не називав себе президентом, як робить Трамп. Хоч CNN не розказували, що Трамп вбив свого брата.

То ж не потрібно називати демократією класичний антимайдан, який відбувся, зокрема, вчора, тому що хвора людина ставить власні амбіції та страх вище держави. І це ж не тільки про Трампа. Те ж саме про нашого клоуна, який буде триматися за трон всіма методами з тих самих причин.

Наш Майдан захищав закон після того, як за відмашкою з Москви посадовці на чолі з президентом Януковичем та прем’єром Азаровим спочатку відмінили євроінтеграцію, а потім беркут побив дітей.
Тітушки захищали мафію у владі, а потім на чолі з фсбшними провокаторами захоплювали державні установи на Сході.
Я був на і на Майдані, і потім заважав “повстанцям” захопити Запорізьку ОДА, бо між цими подіями була фундаментальна різниця.

Так от хто був у Капітолії?
Захисники закону чи тітушки?

Купа добрих патріотів заговорила про “право на протест”, бо пропагандою навіть їм збито приціли, і понеслась хвиля “от бачите, що таке ваш Майдан!”.
Ну, і, звичайно, чомусь “бачите, що Порошенко наробив!”.

Кидання гранат в гвардійців під час голосування у ВР – не Майдан.
“Прорив кордону” – не Майдан.
Виступи фсбшних провокаторів з мутними гаслами – не Майдан.
Боцман, Саакашвілі та Грішин – не майданівці.

Не допомагайте пропаганді дискредитувати перемогу Майдану зими 2014 і нівелювати різницю між правом на повстання та більшовицьким бунтом, бо це і без вас давно зроблено для 4/5 населення мінімум.

Не Майдан

Події в Америці виявилися несподівано хорошим лакмусом ставлення до України. Глибинного. Справжнього. Ну, або помилок.
Бунт імені Трампа, і захоплення Конгресу дехто несподівано почав порівнювати… з Майданом.
Ось такі асоціації.

А мені це нагадує захоплення Верховної Ради Криму. Російськими «зеленими чоловічками». Ввічливими людьми, що купили форму і зброю в найближчому «воєнторзі». А ще нагадує захоплення державних установ на Донеччині. Ними ж. І відео з криком “Атайдітє за парєбрік!” з характерним акцентом. Тому, коли дивлюся відео натовпу, що розносить Конгрес, я не дивуюся схожесті. При всьому абсурді порівняння.

А ще це нагадує спроби захоплень обласних адміністрацій по всій Україні. Вже місцевими прибічниками «русськага міра» з російськими командирами і на російські гроші. Правда, звідти їх винесли в кривавих шмарклях. Як в моєму рідному Миколаєві, наприклад.

В Америці не було тільки російських прапорів (напевно). Бо «палевно». Бо ідея “русского міра” нескінченно далека від абсолютної більшості багатонаціональної народу США. Але Росія не вкладалася в пропаганду “русского мира” в Америці і “старій Європі”. З огляду на марність, доведену ще СРСР. І його ідеєю “всесвітньої революції” і “вічно загниваючого заходу”. Проте росія дуже вкладалася в “дружній хаос”. І в світову хвилю популізму, що веде до хаосу. І яка зачепила навіть Америку.

Можна зважувати на точних вагах Трампа і Байдена. Порівнювати і сперечатися, що краще для Америки. Але краще, коли це робитимуть американці. Нам ніхто не забороняє робити те ж саме. Бо це “думка, що ні на що не впливає”, і це правильно.

Але не можна не бачити очевидних речей. І не можна не бачити цих “асоціацій з Майданом”, що виникають не тільки там, далеко за океаном. Але навіть серед нас. Справа в суті. Справа в методах. Справа в тому, хто, як і з чиєю підтримкою проявляє агресію. І в тих, хто їй протистоїть.

Ми дуже дорого заплатили за розуміння методів “що можна” і “коли”. Ми самі ще не зовсім визначилися з розумінням меж і засобів. Але те, з чим асоціюються події, – кращий тест. Він показує, на чиєму боці ти був. Він показує, чи не помилився ти. Він показує, чи все ти правильно зрозумів із цих жорстких уроків.

Тому що це вже з нами було. Тому “вуха” наших “колишніх братів”, які стирчать із-за спин і подій, ми відчуваємо на рівні внутрішнього радара і по найменших ознаках, – це наше питання виживання.

Тому що самі ми ніколи і ні до кого не будемо лізти, щоб поправити їх реальність по своєму розумінню. Залишимо вирішувати американські проблеми американцям. Не будемо лізти до них зі своїм “планом дій”. Я, принаймні, цього не хочу. Неправильно і дуже нерозумно виглядає.

Але ми маємо право пояснити, що “ось це – не Майдан! Це, скоріше, навпаки”. А вирішувати їм. І, головне, самим все згадати. І не втрачати відчуття реальності та пріоритетів.

Ну і абсолютно приватна думка наостанок. Я не дуже вірю, в те, що Трамп може бути прямим агентом Москви. Просто він думав використовувати Москву. А вийшло навпаки. Бо не дотягує він до їх рівня у підкилимних справах. Але його поведінка на “фінішній прямій”, наростаюча істерика і готовність використовувати будь-які методи змушує мене підозрювати прості речі. Десь там, неглибоко, лежать доступні факти про “ігри з ворогом”. Які з точки зору американської Феміди можуть виглядати як кілька довічних термінів. І для того, щоб вони стали доступними, просто має змінитися влада. А може все і не так. Подивимося, наскільки я не маю рації.

До речі, щось подібне нас чекає і зі своєю нинішньою “безгрішною владою”. Так що і нам є що побачити і запам’ятати в американських подіях.

І головне, не дати змінити полюс і розуміння Майдану для нас самих. Тільки тоді ми можемо розраховувати на нього як на “останній довід”. Який рятує, а не знищує нас самих і все навколо.

А Америка з усім впорається. Вони, кажучи армійською мовою, влили стільки бетону в фортифікацію своєї державної системи, що її не взяти простим нахабством. Колись і ми будемо такими.

UPD: Ви знаєте, я прибрав з картинки і з тексту тему “хто що кричав?” Тому що всі раптом кинулися в аудіоаналіз елемента, який не має основного значення. Най вже там буде англійська мова – знімемо це питання. І ви знаєте що? Без написів картинка ще краще відображає абсурд порівняння. Так як і навпаки – зовнішню схожість ситуацій. Як кому буде завгодно.
Може тепер дехто уважніше прочитає текст.
Хто захоче подивитися, старий варіант на моїй офіційній сторінці. Там її не можна змінити.

Возвращаясь к вчерашнему разговору про сравнение штатовских походов в Капитолий и нашего Майдана.
Еще пособирал манипуляции и заблуждения.

Особенно понравилось, когда написали уничтожили “Украину Януковича” применительно к Майдану.
Так вот в этом вся и разница.

Нет и не было никакой Украины Януковича, как нет никакой Америки Трампа. Есть Украина. И есть США.

Майдан не сносил Януковича. Тот уехал сам, совершив кучу ошибок (сам или по указке Пу, или не сумев обуздать провокацию, – сейчас не суть важно). Требования отставки – это не свержение. Это протест. Который силами и мужеством людей, стоявших на Майдане привел к досрочной смене президента (по инициативе президента на тот момент). Но не привел к потере государственности. Государство осталось государством. И вот это первая манипуляция, какую вбрасывают. Иначе Майдан оказался бы переворотом, как его любит показывать рашка.

Вчера в штатах было нечто иное. Была попытка уничтожить именно государственность. Силой (по факту слабой, но все же силой) отменить результаты ДЕМОКРАТИЧЕСКИХ ВЫБОРОВ. Это было не несогласие с результатами. Это была попытка захвата власти. Кто-то не согласится… Но мы же видели результаты… Это в штатах. Какая фальсификация там в таком масштабе? Это выглядело так, если бы у нас в Украине после выборов 19 года Порошенко, мобилизировав сторонников, пошел бы захватывать Банковую, Раду и т.д… И это было бы попыткой узурпации власти.

Потому, повторюсь, Майдан и вчерашний захват Капитолия – это два совершенно разных по природе своей события. Это даже не антимайдан… Тут даже не вопрос стороны – кто прав или не прав. Просто разные события. Просто ПРОТЕСТ, на который имеют право свободные граждане, и НЕ ПРОТЕСТ, а ПОПЫТКА (слабая) помешать ВЫБОРУ граждан.

Да, там участвовало большое количество людей, которые действительно ЗА ТРАМПА. Америка – она разная. И они шли протестовать. Но… суть опять же в природе события.

Сравните на нашем примере.
Майдан и происходившее в Славянске, Краматорске, Луганске, Донецке. Вроде и там, и там были недовольные. Вроде бы и там, и там были убежденные. Но протест и разрушение государственности – две разные вещи. И произошедшее на Майдане – это не то же самое, что произошло весной 2014 года на ныне оккупированных территориях.

Потому не путайте. И не давайте себя запутать.