Чолобитна найвеличнішому від «освітян»
Рубрика “Читаймо разом”.
“До Вас як до найвищого представника й захисника громадян України, людини прогресивної і зацікавленої, звертаються керівники громадських організацій, які об’єднують в своїх лавах трудові колективи практично всіх провідних закладів вищої, передвищої та професійно-технічної освіти, більшість наукової та освітянської спільноти України”.
Знаєте, коли я вперше від “розвідки” почув, що ректори збирають підписи на підтримку призначення Шкарлета міністром освіти, я знав, що буде щось цікаве, але отакий словооберт на адресу найвеличнішого лідера сучасності, чесно кажучи, не очікував.
Біс із тим, що напевне більшість ані освітянської, ані наукової спільноти не в курсі, що від їхнього імені якісь громадські організації пишуть чєлобітную царю, однак читаймо далі.
Бла-бла пропускатимемо.
“Ми щиро вдячні Вам, Володимире Олександровичу, за повсякденну увагу до проблем науково-освітянської галузі та її підтримку. Саме завдяки цьому вона залишається однією з фундаментальних основ подальшого розвитку держави”.
Та ладна.
Серйозно? Десяті долі відсотка фінансування науки, забрані з Національного фонду досліджень гроші на будівництво доріг, продовження існування мертвого фонду президента з підтримки науки і ще чогось… Ну-ну.
Тут не вистачало тільки реверансу в тому ж стилі, як писали, що Зе створив якийсь національний парк.
Акі господь бог.
Далі вони жаліються, що в МОН довго немає постійного очільника і понеслась:
“В той же час призначений тимчасово виконуючим обов’язки міністра С.М. Шкарлет, на нашу думку, має значний управлінський досвід, фахово розуміє проблеми освіти”.
Оце вже лол.
Системний плагіат в дисертаціях при захистах в спецрадах університету, який він раніше очолював, – це якраз про управлінський досвід.
“Будучи представником молодої генерації керівників, що поєднує риси інноваційності з професіоналізмом та патріотизмом, за час роботи в міністерстві він знайшов порозуміння з освітянами та науковцями, здобув їх підтримку, почав здійснювати заходи з подальшого реформування галузі на конструктивних засадах”.
По-перше, дуже хочеться поглянути на тих науковців і їхні наукові праці (Чернігівську політехніку не пропонувати, вже читали).
По-друге, при слові “реформування” згадалися листи застереження від ЄС, мовляв, “Шкарлет, припини ламати реформи, профінансовані Євросоюзом”.
Далі бла-бла і фініш:
“Враховуючи зазначене, просимо Вас, вельмишановний Володимире Олександровичу, посприяти прискоренню вирішення вкрай важливого питання – призначення С.М. Шкарлета Міністром освіти і науки”.
Прискоренню вирішення.
Це як? Персонально спілкуватися з депутатами? Їздити до них додому? Тиснути на Арахамію?
Знаєте, друзі, коли ми підняли галас у публічній площині щодо неприпустимості призначення плагіатора на найвищу освітянсько-наукову посаду, ми однозначно сплутали карти тих, хто сватав цього пана на Міністра.
Тільки уявіть, як вони казяться.
Так от цього тижня депутатів знову можуть спробувати зламати через коліно, щоб вони за нього голосували.
Побачимо, що буде.
Ой, забув головне – хто цей взірець звернення до Президента підписав. Виявляється, якщо Ви не знали (я не знав), в Україні діють:
– Спілка ректорів вищих навчальних закладів України,
– Асоціація працівників аграрних навчальних закладів України,
– Ради ректорів регіонів (купи),
– Профспілка працівників освіти і науки,
– Асоціація ректорів технічних навчальних закладів України,
– Асоціація ректорів педагогічних університетів Європи (!),
– Асоціація університетів України
і щось ще там поменше, але, звісно, не обійшлося без Нацакадемії педагогічних наук.
Прізвища всі знайомі: Губерські, Згуровські, Ніколаєнки, Андрущенки, Кремені.
Знаєте, якщо у когось раніше були сумніви, хто такий Шкарлет, звідки він взявся, та чому його так вперто тягнуть на посаду міністра освіти і науки – тут ці питання мають зникнути.
Тре бути кончє… дуже малограмотним, аби не скласти 2+2 докупи.
І не забувайте, ці люди звернулись до Президента від імені більшості освітян і науковців (з їхніх слів).
Уявили масштаб проблеми?
Майте гарний вечір.
