Плагіатор може стати міністром освіти
Знову насувається біда.
Вірніше, біда в Міністерстві освіти і науки була і раніше, але маленька і всрата, а тепер буде справжня. Наступного тижня Верховна рада може таки проголосувати за Шкарлета і зробити його вже не тимчасово виконуючим обов’язки міністра, а повноцінним міністром.
Першого разу Зе не вдалося переломити через коліно депутатів, і вони не голосували за плагіатора в міністерстві освіти і науки. Цікаво, як буде цього разу.
Те, що в його науковому доробку знайшли плагіат, – лише півбіди.
Він вже встиг “наламати дрів” в самому міністерстві так, що обурився Євросоюз, прибрав притомних людей зі структури, що була останньою перепоною на шляху легітимізації імітаційних наукових дисертацій, та й сам встиг взяти участь в легітимізації такого лайна, затвердивши дисертацію пані, в роботі якої було повно плагіату. Причому в рекордні терміни.
Всі апеляції до того, що він є ефективним менеджером, не варті смердючих ротів, які це говорять, адже численні дослідження вченими-активістами напрацювань “наукової школи” Чернігівської політехніки, яку очолював Шкарлет, виявили купу плагіатних історій.
В будь-якому разі, готуємося “брати на олівець” народних обранців, що проголосують ЗА, аби поцікавитися, де вони хочуть навчати їхніх дітей – в Україні з розваленою системою освіти і науки, чи вже мають ідеї щодо закордоння?
І ще одне. Як бачимо з цієї історії, ані Зе, ані Шмигаль, ані Офіс президента не є притомними. Їм тупо начхати на цю історію.
Сумно.
Легітимація Шкарлета: кіно триває, дубль 2
Подейкують, що на новому пленарному тижні (з 14 грудня) Верховна Рада розглядатиме кандидатуру нинішнього т. в. о. міністра освіти і науки Сергія Шкарлета на посаду міністра. Придумали “хід конем”, саме коли будуть голосувати за бюджет, і депутати зберуться в максимально повному складі.
Виходить, що тільки в цивілізованих країнах плагіатор – це ганьба. А в нас такий добродій має всі шанси стати повноцінним міністром – його підтримують ректори, окремі депутати, та й соцмережі рясніють виступами його прихильників.
Але депутати мають розуміти, що призначатимуть не просто чергового міністра. Це доленосне рішення – мова йде про навчання й виховання нового покоління, яке завтра житиме в цій країні, працюватиме та керуватиме, і від особи міністра освіти багато що залежить.
«Складний час», «коней на переправі не міняють», «молода енергійна людина», «професіонал», – чого тільки не почуєш про Шкарлета.
Ну й які ж успіхи цього енергійного професіонала?
На освітянській ниві пан Шкарлет уже встиг відзначитися з’ясовуванням стосунків з Євросоюзом, перелякав батьків тим, що дітей будуть навчати з 5 років, змусив згадати Дмитра Табачника, запропонувавши збільшити вагу атестату при вступі до вишів та поставивши під сумнів необхідність ЗНО.
Намагався роздути штат своїх заступників до 9 осіб.
Подав до суду на НАЗЯВО, яке підтвердило наявність плагіату в його роботах.
І тут дійсно виникає питання: як може опікуватися наукою міністр освіти та науки, якщо його «наука» – це переписати чужу російську дисертацію й видати цей текст за свій, вставити фальшиві посилання на роботи, в яких насправді немає зазначеного тексту, і стати доктором наук? Кому потрібен міністр з отакою ганьбою?
Нам кажуть, що він – енергійний професіонал? Будь ласка: можна подивитися на діяльність спецради в його рідному Чернігівському університеті, яка під керівництвом Вікторії Маргасової штампує фальшивих кандидатів та докторів наук.
Один із останніх випадків взагалі неймовірний: дисертантка Аліна Пінчук відзначилася тим, що чотири нібито її «праці» належать насправді зовсім іншій людині, а в докторські дисертації маємо кричущий плагіат. Вона навіть спромоглася надати два різних автореферати, і обидва – з фальсифікаціями.
Публікацію про неперевершені шахрайства в дисертації Аліни Пінчук в міністерстві освіти прочитали і 26 листопада на Атестаційній колегії, де головував Сергій Шкарлет, затвердили. Більш того, в даному випадку особливо поквапилися, провели колегію раніше попередньо запланованої дати, і вже наступного дня, чого ніколи не траплялося, на сайті МОН з’явився наказ за результатами колегії. Ось так чинить «ефективний менеджер».
Плювати він хотів на суспільний осуд. Шахрайства набули офіційного дозволу, якщо його – плагіатора – примудрилися призначити т.в.о міністра.
Про склад Атестаційної колегії Шкарлет подбав, як тільки-но став т.в.о. міністра, поспішив прибрати йому неугодних принципових людей, щоб не заважали нагороджувати ступенями і званнями шахраїв. Ось так цей добродій бачить роботу Атестаційної колегії МОН, однією із задач якої є якраз запобігання академічній недоброчесності.
То чи хочуть депутати, голосуючи за Шкарлета, кинути щуку в річку, поставити лисицю стерегти курник? Це як же треба ставитися до майбутнього своєї країни, щоби погодитися проголосувати за таку кандидатуру?
На фото: Під Міністерством освіти влаштували акцію проти тимчасового очільника Сергія Шкарлета, червень 2020 р. © hromadske
