Як не давати воду в Крим?
Новина про те, що у Криму води лишилося на тиждень, сильно обрадувала наших щирих патріотів, які вже задоволено потирають руки: “Пийте камені з неба, зрадники”. У мене ж настрій не такий бравурний, і от чому.
Нас цілком реально можуть примусити дати воду в Крим. І примусити нас може не Москва, а всім нам мила і жадана Європа. Як? Дуже просто. Коли вода в Криму зникне остаточно, і коли там дійде до смертей, Москва заголосить мов різана про гуманітарну катастрофу і через своє лобі на Заході (в пресі, в парламентах, в лівацьких і неофашистських партіях) почне розкручувати тему “Україна мусить дати воду”.
В цій ситуації більш ніж реальна перспектива – Захід почне давити на команду Зеленського, примушуючи дати воду в Крим. Я розумію, що по Північно-Кримському каналу зараз це зробити нереально. Існують інші способи. Проблема – у наявності води.
Так от, з настанням такої перспективи зелені отримають повний карт-бланш поділитися з окупантами в Криму водою. Виправдання буде залізо-бетонне – від нас дати воду вимагає Європа. Ви що, мовляв, нас з Європою розсварити хочете? Чи не з голосу Москви ви співаєте?
У зв’язку з цим хочу нагадати, як з подібної ситуації викрутився Петро Порошенко. Сталося це році у 2016-му (можу помилятися, пишу по пам’яті). Росія тоді втратила надію пробити до Криму суходольний коридор (саме через це вони таранили ДАП і Дебальцеве) і почала тиснути на Україну через Захід. Мовляв, у Криму загроза гуманітарної катастрофи, Україна мусить дати воду. На Заході, звісно, знайшлося чимало корисних ідіотів, які заходилися тиснути на Порошенка як зовні – напряму, так і з середини країни – руками Лещенок і Шабуніних, які захоплено придумували корупційні скандали. Захід був налаштований цілком серйозно.
Що відповіла на це команда Порошенка? Вона відповіла, що так, гуманітарна катастрофа – це жах, що воду людям дати треба, але ж не можна давати воду без відповідних міжнародних угод. І от Україна склала проект угоди про “постачання води до української Автономної республіки Крим, тимчасово окупованої Росією”. Для Москви підписати таке означало визнати, що Крим – український, і що вони – окупанти. Звісно, Москва таке підписувати відмовилася і склала свій проект угоди, де Україна воду мала постачати до “Республіки Крим Російської Федерації”. А це підписати не могла вже Україна, бо належність Криму Україні записана в Конституції України. Порушувати Конституцію дурних нема.
Результат – Крим без води, Москва сама відмовляється отримувати воду, а Україна в особі президента Порошенка говорить Заходу щось типу: “А ми що? Ми їм пропонували – не беруть”.
І от найбільш небезпечним нині є, якщо ЗЕкоманда цими настановами з минулого знехтує і просто дасть воду. Бо після того, як викрутився в тій ситуації Петро Порошенко, це вже буде зрада. Нічого не заважає зеленим так само розписати в угоді належність Криму Україні – хай Москва підписує. Гадаєте підпише?