Робота над помилками

Гліб Бабіч
Гліб Бабіч

Закінчуючи тему про “акції під будинком Порошенка”.

Міцні хлопці, з якими ми тільки що поспілкувалися, деякий час йшли поруч зі мною. І за спиною я чув – “ну от навіщо вони так? Так не можна. Ми виконуємо свою роботу. Вони – свою! Треба один-одного розуміти, і не заважати”. Розумієте? У них в голові не вкладається, що все це може бути “не роботою”. І не за гроші.

Інститут найманої масовки і її силової складової, яку народ прозвав “тітушками”, – це бізнес. Широкий і прибутковий. Він існує стільки, скільки існує політика. Він розцвів при Вікторові Федоровичу, зміцнів на антимайдані, підживлював багато “мікрореволюцій” за часи Петра Олексійовича. А ось при самому впливовому політику всесвіту він став основою підтримки чинної влади.



Тому що навіть Медведчук і колишні регіонали мають свій ядерний електорат “русскомірцев” і тих, хто “Back in USSR!” І витрати на дозакупівлю найманої підтримки у них нижче ніж у нинішніх. А у Зеленського ядерного електорату немає. А “прихильники”, які ще є, немобілізуємі. Тому тільки купувати. До речі, на другий день вони все ж таки попрацювали і знайшли справжніх “порохоненависників”. Хоч скільки-небудь. Щоб хоч з другого заходу створити видимість хоч якоїсь млявої правдоподібності.

Але основою на 99% залишився чистий найм. Тому, коли ми розкрили всю цю систему з фактами та фіксацією на відео (а головне ще попереду, робота ще в процесі, і блокбастер буде захоплюючим), кубло “бізнесу на революціях” заворушилося і стало шипіти. І навіть стало нам загрожувати.

Але я зараз не про це.

Там була більшість студентів. Дітей практично. Багатьом взагалі сказали, що вони їдуть на зйомку в масовку. Багатьом взагалі нічого не сказали. Втім, їм було все одно. Просто гроші.

І коли ви обурюєтеся, тавруєте їх “по-дорослому” і закликаєте на їх голову кари небесні, я хочу вам сказати просту річ. Майдан теж розпочався зі студентів, які росли при Януковичу, але яким було не байдуже, якою буде Україна. Тому що процеси її відродження вже йшли. І в першу чергу вони зачіпають молодь.

А середній вік тих, хто був на мітингу становив 20 років. Це означає, що коли був Майдан, їм не було ще й 14. І росли вони весь цей час на тлі війни. І начебто вони повинні були стати наступною сходинкою в поколіннях Нації. І, звичайно, є люди їх віку, які нею вже стали. Але подивіться на вікову статистику минулих президентських і парламентських виборів. І все буде зрозуміло.

Ви думаєте, це тому, що вони погані? Батьки не так виховували? Більшості молоді в цьому віці взагалі “по цимбалах” думки батьків. В силу перехідного віку. І в силу того, що вони намагаються самі сформувати свою картину світу. І в цьому їм можна було допомогти.

Тому, панове, скажу вам сумну річ. Це ми їх втратили (упустили, відпустили, не допомогли). Це наша з вами величезна помилка. І посилатися на помилки в державній політиці можна. І вони були. Але причина (і звичайне виправдання) в тому, що ми разом з державою були дуже зайняті війною. І забули подумати про тих, хто повинен нас змінити. І практично нічого не зробили в цьому напрямку. І це наша спільна біда. Всіх.

Тому нам ще належить робота над помилками. Величезна. Інакше все, що ми робимо, – марне.

 

Фото © Макс Левін/LB

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії