Тотальна помилка Зеленського

От тепер я точно можу сказати, Зеленському – хана. Це вже не відвернути і не відмолити. Якби Зеленський займався політикою трошки довше ніж за пару місяців до президентських виборів (цей термін також дискусійний), він точно знав би, що такого робити не можна ні за яких умов. Але… Назад уже не повернеш.

Зеленський уклав коаліцію з Юлією Тимошенко. Так, офіційно «Батьківщина» до «служок» не приєдналася. Натомість вона з ними проголосувала бюджет! А це – те саме, що не одружуватися офіційно, але ростити дитину. Юридично сім’ї нема, а по факту є. Якщо Юлія Володимирівна голосує разом з вами…

Чому я вважаю що таке об’єднання – вирок? Ну дивіться самі.

Першим політиком, який на свою голову уклав коаліцію з Юлією Володимирівною був Пал Іванич Лазаренко. Я розумію, що для нинішнього читача назва партії «Громада» – це щось на кшталт канцелярії гетьмана Розумовського, але колись ця партія була головною опозицією президенту Кучмі, а керували нею Пал Іванич і Юлія Тимошенко на двох. Чим це все закінчилося? Для Пал Іванича особисто – американською буцегарнею, для партії «Громада» – розколом. Власне, так і почалася «Батьківщина». Пал Іванич тоді голосив: «В куртизанок, які дбають лише про власне задоволення, причому не по любові, а за гроші, безчесно відібрані у народу, майбутнього немає!» Сильно помилився. Епоха Юлії Володимирівни тоді тільки починалася.

Наступним, хто на свою голову уклав коаліцію з Юлією Тимошенко, був президент Леонід Кучма, власне, за його підтримки Тимошенко стала віце-прем’єром по ПЕК. Результат – Юлію Тимошенко йому довелося садити, а сам Кучма здобув Помаранчевий Майдан.

В коаліцію з тоді ще кандидатом у президенти Віктором Ющенком Юлія Володимирівна рвалася сама – навіть обіцяла в штабі Ющенка прати білизну. Білизну, щоправда, вона не прала, натомість гучно попіарилася зі сцени Помаранчевого Майдану, в той час як регіони, куратором яких вона була, показали результат більш ніж скромний. Сама Юлія Володимирівна з тої коаліції зірвала джекпот – їй списали борги та штрафи на суму 7,5 мільярдів грн. ($3,6 мільярди) та закрили всі кримінальні справи по корупції. Віктору Ющенко пощастило менше – вже за 1,5 роки він отримав дуже болісний розкол коаліції та війну з прем’єром Тимошенко до кінця своєї каденції.

Навіть політсила Петра Порошенка свого часу гризла лікті за коаліцію з Юлією Тимошенко. Ще навіть коли БЮТ перебував у коаліції з БПП, Юлія Тимошенко критикувала Петра Олексійовича, не добираючи слів. Коли ж вона вийшла з коаліції, тут багнище в бік Порошенка потекло рікою. Прибічники «ЄвроСолідарності» часто нагадують шанувальникам ЗЕ про потоки брехні проти Петра Порошенка, які лунали в часи його президентства. Але не зле буде нагадати, що Зеленський як політична фігура з’явився лише за півроку до виборів, а доти ґрунт, на якому Зеленський зміг виграти вибори, підготувала саме Юлія Володимирівна.

Віщую заперечення, мовляв, у «Слуги народу» та «Батьківщини» лише ситуативний союз. Відповім: історія знає і такі випадки. Ситуативні союзи з «Батьківщиною» мала, наприклад, «Партія Регіонів» Януковича. Вони спільно голосували проти постанов президента Ющенка. Чим завершилася політична кар’єра Януковича, краще не згадувати.

«А «Удар»?» – запитаєте ви. Справді ж, партія «Удар» теж була у коаліції з Блоком Юлії Тимошенко, і нічого. От щойно непоганий результат по Києву показала. Відповім так: у той період, коли «Удар» був у коаліції з БЮТ, самої Юлії Тимошенко в ВР не було. Вона сиділа. Коаліцію «Удар» укладав з другою людиною в БЮТ – з Турчиновим. З «Кривавим пастором». Повернення Тимошенко як раз призвело до розколу в БЮТ – з’явилися сучасна «Батьківщина» і «Народний фронт», частина якого зараз співпрацює з «ЄвроСолідарністю».

От і питаю я тепер – куди той преЗЕдент лізе? Невже не зрозуміло, де Юлія Тимошенко, там пороблено! Але вже не виправиш.