Влада вирішила ще трошки нас потрусити

Volodymyr Omelyan
Володимир Омелян

Чи готові Ви платити на 20-30% більше за користування Нетфліксом, розміщуючи рекламу в фейсбуці, інстаграмі, інших соцмережах?
Чи хочете Ви платити за безкоштовні освітні курси онлайн?

В гонитві за наповненням Державного бюджету влада нічого кращого не вигадала, як ще трошки потрусити мікро, малий та середній бізнес.

Законопроєкт №4184 пропонує запровадити оподаткування нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України. Якщо простою мовою, компанії, які незареєстровані в Україні, але надають електронні послуги на її території через мережу Інтернет, зобов’язані будуть сплачувати 20-відсотковий податок на додану вартість.



Що саме розробник законопроєкту (Гетманцев Д.О.) визначає як електронні послуги – це послуги, які постачаються через всесвітню інформаційну систему загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами (далі — мережа “Інтернет”), автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини.
Слід відзначити, що термін доволі широкий та чітко визначити весь обсяг послуг неможливо, що фактично порушує принцип визначеності норм законодавства, але для нашої країни це нормально.

Невичерпний перелік послуг також міститься у проєкті, зокрема:

➢ постачання зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книжок та журналів;
➢ постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартних ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх;
➢ надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів;
➢ надання у користування хмарних технологій для розміщення даних;
➢ постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;
➢ надання рекламних послуг в мережі «Інтернет», мобільних додатках та інших електронних ресурсах.

Отже, виходячи із переліку, підпадуть під дію законопроєкту Google, Facebook, Apple, Spotify, Netflix та майже усі месенджери.

І ніби це добре! Великі компанії, які на сьогодні не платять податки Україні, почнуть наповнювати її бюджет.
Навіть, за словами Гетманцева, після впровадження таких податкових вимог Google готовий сплачувати відповідні податки.

Але, насправді, таким компаніям як Google, Facebook, Apple дійсно не важко сплачувати ці податки, адже платити будуть не вони, навіть більше, скоріше за все, за такої ініціативи ці компанії збільшать свої статки.

Чому? Все просто, бо ПДВ сплачує кінцевий споживач, все, що потрібно зробити цим компаніям, – це підняти вартість своїх послуг, саме так це відбулось в європейських країнах та РФ, які наводяться як приклад Гетманцевим у пояснювальній записці до законопроєкту.

На жаль, Гетманцевим не зазначено, що після впровадження аналогічного регулювання в РФ Google та Apple підняли вартість своїх послуг не пропорційно рівню ПДВ, а дещо більше його розміру.

Тому для українців (як громадян, так і юридичних осіб, переважно малого та середнього сегмента бізнесу) вартість електронних послуг від компаній, не зареєстрованих в Україні, що надають електронні послуги на її території, значно зросте.

Звісно, вивести в легальну площину ринок зовнішньої реклами слугам страшно. 90% всіх бігбордів, сіті-лайтів, реклам в тіні, але мають вже своїх «власників», безконтрольно захаращуючи наші вулиці, автошляхи і громадські простори.

А от стягнути «зайву» копійчину з вмираючого бізнесу, для якого онлайн реклама і торгівля – єдиний спосіб вижити зараз, – чергова важлива реформа Зеленського на шляху до трильйона…

 

Ілюстрація © Vector

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії