Людей вбиває не так ковід, як режим
Чому не можна обирати хрін зна кого на державні посади, дорогий представник простого народу. Тому що оте хрін зна що призначає таке ж саме відповідати за охорону твого здоров’я. І ото призначене декілька місяців важко працює тєлєзвіздой у спортивному стилі (“Рекорд! У нас новий рекорд!”) і раптом починає волати: “Катастрофа! Катастрофа! Ми вимушені будемо застосувати протокол сортування хворих! ” Тобто допомогати не всім, а тим, хто має більше шансів вижити.
Ти, дорогий представник простого народу, звісно, в ковід не дуже віриш, сам молодий, здоровий, веселий (любиш пореготати з жартів “Кварталу” про палаючу хату) і впевнений, що в тебе дофіга шансів, і просто помруть усілякі там хворі старички, звільнять житло та знизять навантаження на пенсійний фонд, а тебе рятуватимуть як першого кандидата на виживання.
А тепер уяви себе: в тебе раптом апендицит, тебе привозять в лікарню, а там усіх пенсіонерів вже відсортували до Харону, і лежать там 2 менти, 3 прокурори, 1 суддя, 1 кум судді та один нардеп типу Колі Тищенка з високою температурою 36,8 і шматком сала, яке він буде жерти на камеру Айфона, навіть не відчуваючи запаху та смаку… І як тебе класти на операційний стіл і займати тобою апарат ШВЛ, а раптом у Колі буде 37,0?!
Ти відчуваєш, хто в даній ситуації має кращі шанси на виживання?
Втім, в кращому світі гірше ж не буде, так?
Схоже, міністр Степанов знав про що казав, коли анонсував “катастрофу” – в Україні під 9,5 тис. випадків ковіду і ще 199 смертей.
Але не розгубився і заявив, що “настав час відповідальності кожного”.
От бачите як просто: міністр охорони здоров’я – це ти.
І кожен балотувався до облради замість виконувати свої прямі посадові обов’язки.
Слухав бравурні звіти президента про “чемпіонство” в боротьбі з хворобою і не посмів попередити про “точку неповернення”.
Спокійно дивився, як антивірусний фонд дерибанять на “великому крадівництві” замість витрачати на медицину.
І звичайне співпадіння, що у міністра охорони здоров’я дружина власник медичної компанії.
І вся ця красатіща на найскладнішому напрямку, відкрито, під час епідемії.
Уявляєте, як вони керують в інших сферах?
2013-им віє все сильніше.
Вибори в США?! “Конституційна криза”?! Зелене чмо з Єрмаком посварилося, на депутатів верещало та билося в істериці?!
Курва! 200 померлих за добу від Ковід. Смертність за рекордно короткий час подвоїлася. І то це неповна цифра, бо в сільській місцевості від початку епідемії медична допомога зведена до мінімуму й часто ні прижиттєвого, ні посмертного діагностування вже не проводять. Це вам не міста, де якщо й нема вже кому і чим лікувати, то хоч померлих більш-менш точно рахують…
Я недавно написав дуже неоптимістичний допис про ковід і статистичні моделі. Пробував переконати, що від зростання концентрації невиявлених, нетестованих хворих зростання кількості смертних випадків майже скачкоподібно перескочить з арифметичної до геометричної прогресії. Коливання можливі стосовно знаменника наростання смертності, але сама тенденція при цілковитій відстороненості держави від порятунку людей та незмінних розкраданнях коштів, неминуча. Ще неповний тиждень назад писав, що на кінець листопада маємо загрозу вийти на тисячу смертей щодоби, а до кінця року на десять тисяч померлих за добу. Тільки тоді остаточний колапс прийде не лише до медицини, але й до будь-якого обліку, й жодних більш-менш достовірних чисел ми більше не побачимо, як сьогодні вже давно їх не маємо щодо числа інфікованих – тут можете сміливо множити на 3-3,5.
Але все це статистичне жахіття залежить від отого суб’єктивного знаменника прогресії. Його формує влада своїми діями, визначають можливості медицини мотивованість та елементарна наявність лікарів і персоналу. Ідеальні заходи, які застосував, наприклад, Ізраїль, наближають криву смертності до нуля. Там гинуть лише ті унікально важкі хворі, яких неможливо врятувати взагалі. Таких неймовірно мало. У Франції все трохи гірше. На відміну від Ізраїлю, в них активно зростає кількість інфікованих. Але смертність майже застигла. І при їхніх 50 тисячах виявлених на добу за смертністю Україна вже різко обігнала Францію. У нас практично всі загиблі – це убиті режимом Зеленського абсолютно перспективні пацієнти, які повинні були вижити, але їх не було кому та чим рятувати, бо зелені виродки цілеспрямовано розкрадають саме ковідні кошти, й дерибан лише в цій галузі вже давно пішов на десятки мільярдів. Так ніхто й ніколи за всю вельми мафіозну історію країни не крав. Хіба за винятком часу правління Кравчука. Тоді навіть не рахували: що маємо й що розікрали…
На жаль, мої прогнози про темпи зростання смертності від Ковід можуть виявитися заниженими. Я прораховував, що на 200 ми мали вийти дещо пізніше – лише на початку наступного тижня. Злочинний знаменник, сформований владою, виявився вищим. От дивлюся сьогодні на одному з телеканалів включення з лікаркою-інфекціоністом із Чернівців. Вона страшні речі розповіла. Зокрема, що ковід зараз косить переважно людей молодого й середнього віку. Але серед іншого було таке: “Ніби й заповненість ліжок, як звітує влада, ще не дійшла до 100%, але це лише механічні ліжка. На кілька сотень пацієнтів – один черговий лікар! І мізер середнього та молодшого персоналу”. Пригадуєте страшний спалах в Італії на початку року. Там різко підскочила смертність, бо вони не змогли оперативно вийти на показник 1 лікар на 5-6 важких хворих. І загальне число всіх рівнів медпрацівників десь у співвідношенні один представник персоналу на одного хворого. Просто порівняйте з нами. Майже без кисню, без води й туалетів у палатах, з хворими в коридорах!!! А головне – уже з мінімальною кількістю персоналу.
Тому саме за показником смертності ми дуже скоро можемо опинитися в страшних лідерах планети. Бо Україна одна з дуже небагатьох країн світу, де влада взагалі не бореться з епідемією й лише тупо краде та вимиває останні ресурси з медицини. Чим швидше цей злочинний режим буде усунений та заарештовані всі його керівники на чолі з дегенератом-наркоманом, тим швидше почнеться хоч якийсь порятунок людських життів. Але цього не станеться, доки одні будуть підігрувати його інтригам і авантюрам та виправдовувати всі злочини, інші тупо й схвально кивати головами, ще інші за цей режим голосувати чи просто мовчати й покірно коритися.
Вірус не перебирає між пасіонаріями та прислужниками. Косить усіх. Але згадайте лозунг Революції Гідності: РАБІВ ДО РАЮ НЕ ПУСКАЮТЬ! І щось таки в цьому є…
Фото © REUTERS/Gleb Garanich
