Конституційна криза. Хто винуватий, та що з цим робити?

Михайло Забродський
Михайло Забродський

Саме час спробувати проаналізувати тупикову ситуацію в державному управлінні, яку в ЗМІ в залежності від розуміння і усвідомлення ступеню загрози називають “кризою”, “колапсом” або “клінчем”. Щоправда, незмінною залишається приставка до цих визначень – конституційна.

Саме з конституційності й можна почати. Як відомо, основою демократичного суспільства є чіткий розподіл повноважень і відповідальності гілок влади. Такий устрій чітко визначений діючою Конституцією нашої країни. Будь-які спроби порушення цього балансу можуть бути розтлумачені виключно як спроба конституційного перевороту або узурпації влади.

Тепер не менш значуще питання: а в чому, власне кажучи, причина того, що відбувається? Або, за класичним формулюванням, хто винний? На перший погляд кандидатами у винуватці можуть розглядатися і, власне, КСУ, мовляв, безпідставне рішення прийняв, і керівництво держави, яке не створило умов для незалежного функціонування КСУ. Але не станемо забувати, що скандальне рішення суду прийнято під тиском. І не просто під тиском обставин, а під тиском саме державного органу, який належить до виконавчої влади. Втішати може тільки той факт, що орган цей, будемо сподіватися, ще не “на 100 відсотків свій”.



У відповідності до класичного підходу саме час визначитися, що робити. Президент в своєму законопроекті вимагає фактично розпуску КСУ. Причому така вимога супроводжується навіть погрозами про розпуск Верховної Ради у випадку, якщо таке рішення не буде підтримано монобільшістю. Як проміжний варіант, вочевидь після підказки, пропонується групова відставка суддів. Саме про неї вчора в пориві прояву лояльності до лідера говорили з трибуни представники партії влади, щоправда, в кількості лише близько півсотні депутатів. Сама по собі кількість, між іншим, також говорить багато про що.

В цій ситуації найбільш перспективним здається рішення, яке запропоновано спікером ВРУ в його законопроекті. Зокрема в ньому пропонується повернути НАЗК практично всі його права. При цьому уряду пропонується розробити законопроект про створення системи запобігання корупції стосовно суддів, а також механізм притягнення їх до відповідальності. Вчора законопроект Разумкова був розглянутий профільним комітетом ВРУ і рекомендований до розгляду в залі. Законопроект президента комітетом не розглядався. Не менш значущий факт.

В підсумку можна зазначити, що причин “колапсу” можна розглядати декілька. По-перше, банальний непрофесіоналізм владної команди, яка на зразок “мартишки з окулярами”, здається, ще й досі не зрозуміла складність управління державою в порівнянні зі скільки завгодно успішним медіапроектом. По-друге, цілеспрямовані дії щодо взяття під контроль КСУ в рамках загального замислу узурпації влади в країні. По-третє, жалюгідна спроба шляхом генерування внутрішньої політичної кризи і подальшого вжиття “рішучих” заходів врятувати свій стрімко падаючий рейтинг і підсолодити гіркоту від поразки на виборах до місцевих органів влади.
Залишається додати, що у нашому випадку не можна виключати і карколомну комбінацію всіх трьох варіантів. Дурням-то, як відомо, якщо не везе, то не везе в усьому.

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії