Бабусі йдуть голосувати
В цьому немає нічого поганого. Ані юридично, ані по суті.
По-перше, це конституційне право.
По-друге, у них можуть бути різні переконання. І вони ж можуть проголосувати так, як хотів ти? Ну, теоретично?..
По-третє, за активністю вони ще багатьох за пояс заткнуть.
По-четверте, в плані філософії та теорії відносності, ми всі чиїсь бабуся, ну або дідусь.
По-п’яте, та яка різниця?..
Я нічого не маю проти бабусь. Я люблю бабусь. Моя мама – теж бабуся, до речі. В юридичному сенсі.
Але вони йдуть. Це факт. Я тільки що бачив. Цілеспрямовано як танкові кулаки. Безстрашно, і наплювавши на всі віруси разом узяті.
Хтось із них досі переконаний, що живе в СРСР. І дивиться телеканал, який підтримує її в цій омані.
Хтось з теплом згадує отриманий вчора пакетик гречки.
Хтось впевнений, що так можна повернути молодість.
Хтось хоче, щоб повиздихали всі наркомани і повії, які вештаються повз їх затишних лавок.
Хтось цілеспрямовано йде до місця збору, де вони продадуть свій голос за 200 гривень, і підуть на ринок, посміхаючись ранку і вдачі.
Там же продадуть голоси інші «умовні бабусі» починаючи з 18-го віку права продавати голос.
Вони йдуть. Бабусі старіше за мене, бабусі мого віку обох статей, бабусі молодше та красивіше.
Люди і переконані спадкоємці людей, які вірять в пломбір по 9 копійок і найсмачнішу в світі ковбасу по 2.20.
Люди, яки прикладали лоба до телевізора на сеансах Кашпировського і бутлями ковтали несмачну водопровідну воду, заряджену чудодійним Чумаком, і їх діти, які тягнули все у «Біле Братство»
Люди, які спалили свої гроші в лохотронах МММ і «Хопер-Інвеста», і їх нащадки, так само бажаючі чуда і даровизни. Що знаходять свої МММ у кожному з часів. Ті, хто й сьогодні хоче отримати все і задарма. І ті, кого вічно обманюють. Зараз вони йдуть зробити для себе чергове «чудо», яке їм обіцяли пройдисвіти.
Йдуть ті, хто хоче, щоб мене (і тебе) зарили в яру, щоб ми не заважали їм жити в цій смішний Україні.
Йде ядерний електорат біди. Який майже завжди перемагає. Майже.
Всі ці люди вирішать, що з тобою буде – без тебе.
Загалом, залишайся вдома, звичайно. За тебе є кому проголосувати. Є кому вирішити, як ти будеш жити. І що буде незабаром з тобою, твоїми дітьми, внуками і майбутнім.
Бабусі – це прекрасно. Хочеш, щоб тобі, який дожив до статусу «бабуся» або «дідусь», твої дорослі онуки поставили запитання «Бабуся (дідусь), а як ви так все просрали?»
Не хочеш?
Підніми дупу і йди голосувати.
P.S. Явка буде низькою, кажуть. Біля 35%. Математично це означає, що твій голос буде важити десь вдвічі. І ти можеш перемогти. Навіть скоріше ніж при нормальній явці.
Але також математично, якщо не прийдеш, все буде точно навпаки. Бо «бабусі» різного віку і статусу прийдуть точно.
P.Р.S. Маска, санітайзер і контрольована тобою дистанція – ось все, що тобі потрібно, щоб знизити ризик до нуля. COVID теж любить безтурботних дурнів. Ти ж не такий?
І пару запасних масок прихопи. На всякий випадок. Для бабусь.
