Загальноприйняте та неважливе
Немає більшої шкоди, яку можна завдати народу, за вирощування в ньому байдужості та безпорадності. Спосіб значення не має. Це можуть бути репресії, голодомори, преференції “слухняним рабам”. Це можуть бути пільги, чиїсь там “тисячі” та право не діяти згідно закону.
Це можуть бути інфомеми, які культивують у свідомості немов віруси: неважливо, хто буде вашим політичним обранцем, бо вони усі однакові; неважливо, якою мовою розмовляти, головне, щоб порозумітися; неважливо, яка армія тут стоятиме, аби лиш годували; неважливо, що війна, головне, “щоб у вас все було і вам за це нічого не було”; неважливо хто вбиває ваших братів і сестер…
Ні, мої дорогенькі, в тому числі мої давні знайомі та постійні переглядачі цієї сторінки, усе це до чортиків важливо. Бо усе, що станеться з нами, залежить тільки від нас. Те, що трапляється з однією людиною, певною мірою залежить від випадку. Те, що відбувається з країною, залежить від кожного її громадянина. І навіть якщо байдужість та безпорадність є загальноприйнятою, зусилля купки пасіонаріїв можуть повернути віз історії в потрібному напрямку.
Ілюстрація © Tomasz Alen Kopera
