Нове державництво

Гліб Бабіч

Розвалюєш і демотивуєш армію. Здаєш шматки території та державних інтересів. Витираєш ноги об більшість тих, хто воював. Забезпечуєш безкарність ворога. В’яжеш армію по руках і ногах. Намагаєшся поставити армію під контроль противника. Відбиваєш геть бажання підписувати контракти…
(барабанний дріб)

1. Приймаєш рішення про те, що можна призвати на службу Оперативний Резерв не тоді, коли небезпека. А коли ти остаточно обісрався з комплектацією армії! Тобто висмикнути знов тих, хто вже воював, ризикував і вніс свою лепту в справу, яку ти, покидьок, зруйнував.

Пропоную піти далі.
За першим пунктом «Служити і воювати зобов’язані ті, хто служив і воював» треба додати такі.

2. Взяти податки ще раз з тих, хто вже платив.
3. Обкласти подвійним податком на оборону волонтерів, бо вже допомагали.
4 Взяти кров (всю) у тих, хто вже здавав. Примусово.
5. Конфіскувати майно у благодійників на користь благодійності.
6. Зробити так, щоб будь-яка добра справа і правильні вчинки не залишалися безкарними.

Це цілком реальний курс, я вважаю. Бо у нинішньої влади чудово виходить:

– будувати те, що вже побудували;
– пишатися тим, до чого не маєш відношення;
– віддавати те, що здобув не ти;
– домагатися того, що вже зроблено;
– говорити від імені тих, хто тебе не просив;
– годувати тих, хто вже жер;
– давати гроші тим, у кого вони є;
– давати (у сенсі давати) тому, хто намагався всіх мати;
– бити тих, хто вже постраждав;
– лікувати тих, хто і так здоровий;
– забезпечувати тих, хто всім забезпечений;
– ТОЩО.

Нове державництво відбувається виключно з нашого потурання.
Наші слуги зажерлися, трохи ох*їли зовсім і хочуть, щоб ми годували їх з ложки, чесали п’яти і служили на посилках.
Ох*ївших слуг в старі часи зазвичай жорстко били. А потім голили у солдати на все життя.
Пращури знали толк в багатьох речах.
До речі, і проблема з комплектацією армії вирішиться.

Автор