Бебі-боксова афера Шмигаля. Частина друга
Зателефонували сьогодні дружині з районного управління соцзахисту. І попросили написати нову заяву на отримання компенсації за пакунок малюка. Це вже третій варіант. Але якщо Ви думаєте, що це найбільше моє сьогоднішнє волаліті з афери Шмигаля по заміні бебі-боксів дивною грошовою компенсацією, то дочитайте пост до кінця.
Отже, коротко нагадаю, що для отримання цих 5000 гривень замість миттєвого отримання пакунка маляти в пологовому, ми вже двічі відвідали управління соцзахисту, відсиділи черги, написали 2 заяви, бо форма потім змінилася, подали купу ксерокопій документів (детально про все я писав тут).
Що змінилося в формі цього разу – я не знаю. Але також соцпрацівник сказала, що заповнену заяву можна відіслати і поштою. Плюс вона повідомила, що вже час йти в ПриватБанк, щоб оформити спеціальну картку для отримання грошей, які можна буде отоварити тільки у спеціальних магазинах.
Це ми й самі знали, але вже 1,5 тижні в Приват дістатися не можемо. У кого були малі діти, немає під рукою бабусь/дідусів, а один з членів родини ще й вдень на роботі, зрозуміє, чому це важкий квест.
Але окей, нова форма заяви – то нова форма.
Пішов я за логікою на сайт Мінсоца, щоб знайти цю форму.
Зайшов у розділ “Пакунок малюка”, але виявилося, що то не для мам і татусів. То вони так намагаються знайти торгівельні мережі, котрі погодяться ці 5000 гривень отоварювати.
Окей, пішов довшим шляхом “Громадянам – Материнство, сім’я-діти” і ніц там не знайшов.
Далі спробував “Громадянам – Матеріальні виплати, компенсації, субсидії – Допомоги, компенсації”, а там новини за 2017 рік.
Ну, може я ідіот, думаю я, та й пішов на сторінку Міністерство соціальної політики України.
Погортав сторінку, ніц з форм теж не знайшов, але побачив обалдєнне інтерв’ю цілого першого заступника Міністра соцполітики з приводу пакунка маляти.
Я уважно його подивився, і ось відповідь радєтєля підвищення народжуваності в Україні ведучій на запитання про те, що породіллі скаржаться на складність механізму отримання компенсації – взяти довідки, піти в приват і соцзахист:
“- У нас на сайті є чіткий порядок куди кому і з якими документами потрібно йти.
…
Це дуже просто – прийти в ПриватБанк, одержати карточку і віднести 3 документи до управління соціального захисту”.
Все дуже просто, каже він нам.
Спантеличена ведуча заперечує:
“- Ну… когда маленький ребенок на руках – это не всегда очень просто. Ну, согласитесь”.
На що унікум відповідає:
“- Але ж це не потрібно нести 10-15 довідок. Усього лише 3 довідки”.
Спасіба!
Спасіба Мінсоцу!
Раніше не потрібно було жодної довідки, а тепер скажемо спасіба, що не 15!!! А усього лише 3, кілька днів черг і незрозумілі квести з прибуттям мами з немовлятою в соцзахисти і приватбанки.
І це ж ми про Київ говоримо.
А села?
Почитайте, як ця процедура буде реалізовуватись в селах з їхніми відсутніми приватами, соцзахистами і жахливим транспортним сполученням з районними центрами.
На подібні запитання ведучої замміністра верз відверту маячню.
В мене з приводу усієї цієї історії лише одна думка.
Очевидно, що ті, хто вигадав схему, або не мають дітей, або ж мають такий інтерес у реалізації саме цього кретинізму, що ладні на чорне говорити біле.
І останнє волання – це коментар на сторінці мінсоца.
Вони ж шукають торгівельні мережі, готові долучитися до програми компенсації.
Ну, ось як шукають.
Звісно, нам скажуть, що це якийсь бот, а критика цієї програми “монетизації” – то спланована акція.
Загалом, триматиму надалі в курсі.
Дуже цікаво.
Дуже.
