Бебі-боксова афера Шмигаля. Частина перша

Зара я на правах молодого батька коротко поясню, чому заміна пакунків малюка на грошову допомогу є ідіотизмом, а чиновники, які цю ідею обґрунтували та протягнули – злочинцями в очах мільйонів нинішніх і майбутніх молодих українських батьків.

Бебі-бокс базово вирішував три проблеми:

1. Полегшував клопоти батьків у післяпологовий період. Вірю, що є суперродини, які здатні самі якісно, вчасно, недорого і без зусиль підготуватися до появи дитини, однак для абсолютної більшості молодих сімей – це квест.
Тут немає сенсу теоретизувати і видавати бажане за дійсне.
Ютьюб, списки на сайтах пологових будинків, поради знайомих – допомагають, однак зібрати потрібні речі дуже важко.
І навіть не стільки важко, наскільки ніколи.

А як же робили раніше? – спитаєте Ви.
Раніше ковбаса була по 2,20 і люди жили до 30 років, хворіючи лише один раз за життя. Перший і він же останній.
Тобто, отак і робили – бігали, мучилися, збирали, обирали, економили.
Але пакунок став дійсно прикладом крутої реформи і покращення без сарказму.
Він став прикладом якісного матеріально-технічного забезпечення за держкошт, який прекрасно виконав свою роль – полегшив життя батькам, дозволивши їм сконцентруватися на купі інших задач.

В нашому оточенні немає ЖОДНОЇ знайомої родини, де пакунок лають. Так, ми читали про те, що перші партії були так собі, однак останнім часом якісний і кількісний склад пакунку був чудовим.
(до речі, якщо Ви отримували пакунок малюка – напишіть про свої враження в коментарях).

2. Пакунок убезпечував молодих батьків у часи карантину.
Зібрати потрібні речі у моменти локдауну – практично неможливо. Так, є інтернет, однак молодим батькам дуже важко ненавпомацки обрати якісні штуки.
(Та я вперше дізнався, що пелюшок існує кілька видів)
А зібрати потрібні речі в торгівельних центрах, що наповнені пітекантопами з масочками на підборідді – це взагалі межує з самогубством.
В даному випадку, пакунок малюка став тією рятівною паличкою, якою мала б стати дистанційна освіта для шкіл, якби її нормально організували.

3. Пакунок надавав малюку дійсно якісні і дійсно потрібні речі.
Ми уважно вивчили склад пакунку і були задоволені.
І для нас стала шоком відміна бебі-боксів, тож довелося прямо перед пологами терміново доскуповуватись.
Так, в тих само торгівельних центрах з пітекантропами.

Тобто, бебі-бокс – працював.
І працював добре.

На що його замінили?
Поки що на обіцянки грошей, які можна буде витратити виключно у “потрібних” (комусь) торгівельних мережах.
Звісно, ціни будуть роздрібними, а не гуртовими (оптовими), як у випадку комплектування пакунків державою.
Якість? Хтозна.

Тобто, батьки вже втратили.

Чи є це краще за суттю?

Якби дійсно хотіли спробувати зробити краще – або б запропонували альтернативу пакунку, мовляв, бери або бебі-бокс, або гроші, або ж би просто ці гроші додали до грошової допомоги при народженні дитини.

Щоб зацінити складність нової процедури – почитайте пост Ulana Suprun на цю тему, а отут у Александр Соколовский можете почитати детальні розрахунки – на скільки “кинули” молодих батьків та з якими поясненнями. У Олександра зверніть також увагу на брехню Шмигаля про те, що 8 з 10 батьків проти бебі-боксів, а історія з ними – є корупційною.

Чому це брехня?
Тому що хай покаже свої соцопитування – хто робив, коли, скільки батьків опитали, яка вибірка, так і кримінальні справи по цій “корупційній” історії.

Немає?
Отож.

І насамкінець.
Я не для себе це пишу.
Ми бебі-бокса вже не отримаємо, а якщо їх і повернуть – нам він вже точно не знадобиться.
Чи дадуть нам матеріальну компенсацію, і як її можна буде витратити – я детально розповім по факту.

Але я закликаю усіх причетних – депутатів, чиновників, урядовців – поверніть бебі-бокси.
Хочете – дайте можливість обирати.

Але не називайте біле чорним і навпаки.
Не будьте шмигалями.

Зробіть хоч для майбутніх поколінь якісь корисні речі, не намагаючись “поімєть” свій інтерес.

Дякую.

* * *

Продовжую знайомити з аферою Шмигаля, коли пакунки малюка були замінені на типу грошову компенсацію.
Знайомити по факту, як воно працює, а не ретранслювати оці побрехеньки із засідань Кабміну.

Є такий совєцький анекдот:
Відкрився новий універсам, в якому є все.
Приходить туди чоловік купити рукавички, знаходить відповідний відділ “Рукавички” і звертається до продавчині:
– Мені потрібні рукавички.
– Вам з тканини чи зі шкіри?
– Зі шкіри.
– Пройдіть у відділ “Рукавички зі шкіри”.
Він звертається туди:
– Дайте рукавички зі шкіри.
– Вам на резинці, на гудзиках чи на застібці-блискавці?
– На гудзиках.
– Пройдіть у відділ “Рукавички зі шкіри з гудзиками”.
Він проходить туди:
– Дайте шкіряні рукавички зі шкіри з гудзиками.
– Вам під пальто чи плащ?
…
Відвідувач поруч, що спостерігав за цим процесом, втручається в розмову:
– Чоловіче, полиш цю справу.
Я їм і дупу показав, і унітаз з хати притягнув, а туалетного паперу все одно не можу придбати.

Отже, щоб отримати 5000 гривень замість пакунка малюка, який просто миттєво видавався в пологовому відразу після народження і економив купу часу та коштів, минулого разу я вже відстояв двогодинну чергу в районному відділені Управління праці та соціального захисту населення, дізнався, які документи потрібні.

Все відкопіював, з дружиною заповнили бланк заяви, який нам видали.

Сьогодні прийшли подавати документи (зауважу, що управління не приймає по п’ятницях, а по вівторках приймають тільки до 13.00).
Подаємо:
– Ой, у Вас заява не така.
…!!!!!???? Як не така?! Ви ж нам минулого разу видали саме таку.
– Сьогодні 1 вересня і форма заяви змінилася. Тримайте нову.

Ошелешено приймаю папірець, де треба заповнити з двох боків купу ідіотської інформації типу серію-номер паспорту, ким-коли видано, ідентифікаційний код, адресу і т.п.
(Коли це вже скінчиться?
Чому ця інформація автоматично не підтягується з реєстру платників податків?)

Окей, сідаємо і на колінці починаємо заповнювати.
Дістаємося до цікавого пункту:
“Прошу в разі призначення допомоги кошти перераховувати на рахунок із спеціальним режимом використання у банківській установі АТ “КБ “ПриватБанк”, міжнародний номер банківського рахунка (IBAN)________, МФО____, код згідно з ЄДРПОУ____” (спеціальний режим – це коли ти ці гроші можеш витратити не всюди, а лише в окремих визначених урядом магазинах. Така собі корупційно-ризикована монетизація).

Все це заповнюється вручну.
Зрозуміло, який це гемор персоналу управління потім ввести все в базу, незрозуміло, чому за ібаном (це не матюк) автоматично не підтягується МФО та ЄДРПОУ.

Але головна проблема в іншому – у нас немає жодного режимного рахунку в Приваті:
– Вибачте, а що тут писати? Де взяти цей рахунок?
– Поки ніде. Лишайте порожнім. Процедура ще не відпрацьована, ми самі нічого не знаємо, стежте за сайтом Мінсоца, вони розпишуть, як це робиться, потім рахунок донесете.

Так само ошелешено віддаю заповнені папери і все ж перепитую:
– Так а далі що? Куди звертатись? Чого чекати?
– Стежте за сайтом Міністерства соцполітики.
– Дякую.

Я дякую.
Я дуже дякую.
Я дуже дякую особисто Шмигалю та істотам у мінсоці, які зарубали налагоджену систему пакунків малюка та вигадали цього франкєнштейна.

Мені шкода всіх – людей з інвалідністю та сиріт, яким я своєю присутністю збільшую чергу.
Мені шкода працівників управління, які досі опрацьовують купу паперової макулатури, передряпуючи кривульки у свої комп’ютери, а тепер їм ще й додалося нашого клопоту.
Мені шкода мільйони батьків, які так само втрачають зараз дорогоцінний час та кошти (мінімум – це на проїзд), аби отримати ці дуже невеликі кошти, які потім ще незрозуміло як витрачати.

Я впевнений, що велика частка батьків після такого початку просто заб’є на цю допомогу і не буде витрачати час.
(Може на це і розрахунок?)

Я ж принципово пройду весь цей шлях, порахую всі витрачені години та кошти, аби потім наочно продемонструвати, скільки часу Шмигаль “зекономив” українським батькам та як нинішній Уряд сприяє збільшенню народжуваності.

Але ж не забуваймо, що все це освячено особисто Володимиром Олександровичем Зеленським.
Писати відео на ютьюбі – не в черзі в соцзахист стояти, правда?

Триматиму в курсі.

Наступний крок – похід в ПриватБанк.