Лукашенка потроху заганяють в глухий кут. Невідворотно

Олена Монова
Олена Монова

Спочатку країни Балтії (першою була Литва), Польща, потім європейські лідери, Штати, підтягнулася й Україна. І якщо перші українські меседжі були дещо розмитими, то останні вже не залишають сумнівів. Відкликання українського посла поставило остаточну крапку. Цей крок (який в дипломатичній спільноті вважається демаршем і містить конкретну конотацію) був зроблений вперше за всю історію українсько-біларуських відносин.

Вчора в Європарламенті випустили заяву, в який говориться про те, що лідери Європарламенту не визнають перемогу Лукашенка на виборах і оголошують його персоною нон-грата в ЄС.

Звісно, все те, що відбувається зараз в сусідній країні, може мати (і матиме) той чи інший вплив на Україну, навіть досить істотний. Сценарії можливі різні, особливо з огляду на те, що Росія аж ніяк не відмовиться запхати туди свій свинособачий п’ятак і утнути щось гібридне, як вона любить. І хоча в тому самому Європарламенті закликали Росію «утримуватись від будь-якого втручання, прихованого чи відкритого, в Біларусь після виборів», всі ми прекрасно знаємо (і відчуваємо на собі вже шість років поспіль), що Путін мав в гебістській сраці всі заклики. Тому внутрішньополітичне загострення в Біларусі буде мати неминучі наслідки у вигляді зовнішньополітичного загострення. Та, власне, воно вже має.



І загнаний в кут щур, який вже попросив воєнної допомоги у старшого щура, наразі стає вкрай небезпечним. На те, що він погодиться під зовнішнім тиском на мирну передачу влади, я не сподіваюсь. Зараз йдеться про те, який сценарій він обере: залити країну кров’ю чи обрати варіант «хто кого перемітингує».

І наостанок: коли два кончених ує*ана заварюють криваву кашу у тебе під боком, годі сподіватись, що тобі не прилетить. Тому треба бути готовим. Завжди.

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії