Круглий стіл «Технології асиметричної протидії зовнішній агресії та шляхи їх ефективного розвитку» (відео)

12 серпня 2020 року в ІА «Укрінформ» відбувся круглий стіл Українського інституту безпекових досліджень (УІБД)

 

Під час проведення заходу фахівці Українського інституту безпекових досліджень (УІБД) та запрошені спікери ознайомили суспільство з поглядами на розвиток асиметричного потенціалу протидії зовнішній агресії та визначили можливості та умови технологічного зростання в Україні, створення високотехнологічних Збройних Сил та сучасної системи стримування зовнішньої агресії.



Особливу увагу спікери приділили реформуванню ОПК та роботі нового Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, що створюється, а також можливостей державної підтримки проривних технологій в Україні.

Учасники круглого столу:

  • Володимир Горбулін, голова Наглядової ради Українського інституту безпекових досліджень (УІБД), академік, перший віце-президент Національної академії наук України, член наглядової ради ДК “Укроборонпром”,
  • Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки і оборони України,
  • Олег Уруський, віце-прем’єр-міністр України – міністр з питань стратегічних галузей промисловості України,
  • Світлана Павловська – Департамент стратегічних комунікацій Міністерства оборони України,
  • Валентин Бадрак, член Правління Українського інституту безпекових досліджень (УІБД), директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР),
  • Сергій Згурець, член Правління Українського інституту безпекових досліджень (УІБД), директор інформаційно-консалтингової компанії «Дефенс Експрес».

Джерело

 

Україна вступила у зону Четвертої промислової революції

“Замість того, щоб пасти задніх у питаннях нарощування оборонного потенціалу, ми одразу маємо зробити гіперстрибок”, – заявив під час круглого столу УІБД в Укрінформі академік Володимир Горбулін.

Розмову про українські технології голова Наглядової ради УІБД розпочав з того, що розповів про  надзвичайні зміни у способах ведення сучасних війн, що відбуваються у світі.

“Зокрема, різко зросла роль парамілітарних структур, які штучно створюються й таємно підтримуються державами. “

“По-друге, надзвичайно зросла роль інформаційних впливів та кібератак. Третє, глобальні зміни відбулися й сфері застосування нових оборонних технологій. А саме, те, що раніше могли дозволити собі лише наддержави, нині масово використовують регіональні країни. А інколи й ті ж самі парамілітарні угруповання. Крім того, внаслідок бурхливого розвитку технологій багатьма арміями досягнуто високого рівня автоматизації і роботизації, що дозволяє вести війну у єдиному інформаційному полі від командувача до солдата та різко збільшити межі автономної дії підрозділів. Усе це призвело до розмивання лінії фронту та флангів, які раніше визначали тактику і стратегію при проведенні військових кампаній.

Нагадаю для ілюстрації нічний напад у вересні 2019 року десятьма дронами-кілерами на нафтові потужності компанії Saudi Aramco на сході Саудівської Аравії. Його здійснила не держава, а парамілітарне угруповання. Але напад призвів до зменшення наполовину щоденного видобутку нафти в країні. Ще вагомішого результату досягла масована атака турецьких ударних безпілотників у Сирії наприкінці лютого 2020 року.

Інший приклад – приватна компанія Ілона Маска, що відібрала у великої держави Росії ринок космічних перевезень. Ось чому й сам Маск наполягає, що через деякий час безпілотники будуть перемагати найсучасніші літаки.”- заявив академік Горбулін.

“Куди сьогодні спрямовані погляди НАТО? На впровадження штучного інтелекту, посилення автономного управління і гіперзвукові системи. Про це нещодавно казав генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг. А ось які висновки можна знайти у спеціальній доповіді Альянсу «Тренди в науці і технологіях 2020 – 2040 роках», в підготовці якої взяли участь 6000 вчених. Акценти мають ставитися на таких напрямках як штучний інтелект, глобальна автоматизація і високопродуктивні комп’ютерні системи, які підвищують функціональні можливості різної техніки.”

“Ви можете запитати: а які орієнтири взяла собі Росія. Вони відомі і були оприлюднені у статті Путіна в «Российской газете» ще в 2012 році. Після ядерних сил і повітряно-космічної оборони очільник Кремля назвав системи зв’язку, розвідки та управління, радіоелектронної боротьби, “безпілотники” і роботизовані ударні комплекси, а також сучасну транспортну авіацію, системи індивідуального захисту бійця на полі бою, високоточна зброя і засоби боротьби з нею,”- також зазначив академік.

Далі Голова Наглядової ради УІБД повернувся до ситуації в Україні:

“Де місце нових технологій у системі нашої оборони? По-перше, усім нам зрозуміло, що неспівставні воєнні потенціали не дозволять Україні досягти перемоги у прямому протистоянні, у полі, так би мовити. З іншого боку, в цьому році відбувається безпрецедентне зростання агресивності путінської Росії – вперше з часів Іловайська й Дебальцевого. Росія не тільки не відмовилася від наміру перекроїти Україну на свій лад, але ретельно відточує усі наявні важелі. Серед них військовий посідає визначальне місце. Росія на цьому етапі навмисно веде проти нас низькотехнологічну війну, оскільки це дозволяє їй відмовлятися від того, щоб бути стороною конфлікту. Але так може бути не завжди, й ми маємо до цього готуватися. І готувати не лінійну, пряму відповідь, а саме асиметричну. “

“Враховуючи гібридний характер загроз для України, при створенні асиметричного потенціалу протидії агресору, цілком логічним було б поєднання низки складових. Зокрема, несилових важелів та силових спроможностей. До несилових важелів ми відносимо розвиток контррозвідки, розвідувальних органів та спеціальних інформаційних структур, що здатні запобігти розгорнутому Москвою інформаційному терору, проведенню інформаційно-психологічних операцій із використанням кібератак, соціальних мереж та засобів масової інформації.

До силових спроможностей – Територіальну оборону у вигляді оформленої та законодавчо закріпленої системи, професійні високотехнологічні Збройні Сили  із розвинутими елементами асиметричної протидії. До таких елементів можна віднести реалізовані ракетні програми, які дозволять уражати стратегічні об’єкти противника на пристойній відстані (спочатку 300–500 км, а в перспективі — 1500 км).

Окрім ракет, асиметричний потенціал мають Сили спеціальних операцій ЗСУ. А це — виведення з ладу стратегічних об’єктів на території противника або ураження його бойових підрозділів у місцях дислокації (розгортання). “- продовжив Володимир Горбулін .

“Крім того, напрацювання ОПК в разі уваги до них держави, можуть дозволити зробити дуже стрімкий технологічних стрибок у чутливих сегментах. По-перше, це автоматизація, яка за рахунок пришвидшення прийняття рішень дозволить на 30% посилити оборонний потенціал. По-друге, реалізації москітних стратегій: у повітрі це масове використання ударних безпілотників; на морі – оперування значною кількістю ракетних катерів та ударних роботизованих засобів, як надводних, так і підводних; на землі – підрозділи ударних роботизованих комплексів. Це зброя, яка відносно дешева, має короткий у часі цикл виробництва, а головне – може застосовуватися вже сьогодні.

Крім того, до асиметричних технологій можуть відноситися й новітні рішення щодо виведення з ладу або придушення техніки противника. А також технології виявлення, обробки даних та наведення високоточної зброї на ціль. Також в Україні ведуться розробки зброї на нових фізичних принципах, зокрема, електромагнітної.”

“Отже, передумови створення високотехнологічних Збройних Сил в Україні існують. Саме тому ми покладаємо великі надії на оборонно-промислову реформу, яка наразі розпочинається – створенням Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості та призначенням віце-прем’єр-міністра України – міністра з питань стратегічних галузей промисловості України.

Володимир Горбулін також зазначив, що найважливіша метою цієї реформи є посилення можливостей побудови національної оборони за рахунок активного, системного переозброєння та  ефективного впровадження у сферу оборони новітніх технологій. “Ми усі вступили у зону Четвертої промислової революції. І замість того, щоб пасти задніх у питаннях нарощування оборонного потенціалу ми одразу маємо зробити гіперстрибок. Тим більше, що ворожа Росія нині дедалі демонструє технологічну виснаженість, а мега-проекти Кремля почали лопатися, як мильні пузирі. Танк «Армата», супер-винищувач 5-го покоління Су-57, новий літак дальньої авіації, новий військовий транспортник Іл-112В, пасажирський «Суперджет-100», ракета-носій «Ангара-А5» – усе це великі провали сучасної Росії.

То ж, у нас є усі підстави приділити особливу увагу проривним технологіям та створити справжній асиметричний потенціал стримування тих, хто зазіхає на нашу незалежність,”- заявив академік Горбулін на завершення.

Джерело

 

Ми всі знаходимося сьогодні у стані першої біологічної світової війни

«Наука розвивається шаленими темпами і питання кібербезпеки і біологічної безпеки є дуже актуальними»- секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Технології асиметричної протидії зовнішній агресії та шляхи їх ефективного розвитку».

На круглому столі  Олексій Данілов розповів, що після проробленого аналізу обронно-промислового комплексу РНБО підготувала своє бачення оптимізації функцій військово-промислової політики держави.  У лютому цього року на засіданні Ради національної безпеки та оборони було прийняте рішення  (вперше за 20 років) про створення  посади Віце-прем’єр міністра і відповідного міністерства, яке б безпосередньо відповідало за стратегічні галузі промисловості України.

«Ми отримали шалений спротив, і не лише на території України, а й з-за кордону, ми відчували його щодня, до тих пір, поки ми не втілили у життя концепцію, запропоновану на розгляд Президента України»,- сказав секретар РНБО.

«Ні для кого не є секретом, що Російська Федерація свого часу мала безпосереднє відношення до створення на території України  ДК «Укроборонпром», російські куратори займалися цим питанням,  а їх завдання було дуже просте – знищити всю нашу військово-оборонну царину, що існувала в країні за радянських часів. Це було їх основною метою. Завдяки тому, що дуже багато фахівців, патріотів України ще залишились та працюють  на своїх посадах на підприємствах та в Академії Наук, – цей задум не вдався.»- розповів Данілов.

Також секретар РНБО зазначив: »Перш за все, задля того, щоб сьогодні зрушити з місця, потрібно зрозуміти, що світ знаходиться у іншому стані та вимірі, ніж навіть рік тому. Ми всі знаходимося сьогодні у стані першої біологічної світової війни. На сьогодні  у світі не залишилося жодної країни, якої б не торкнулася ця війна, всі від неї потерпають, ніхто ще не розуміє, якими будуть її наслідки.

 Навіть ядерна зброя не буде найближчі п’ять, сім, десять, двадцять років мати такий вплив, який є на сьогодні. Будуть зовсім інші види зброї, про які ми сьогодні навіть не можемо здогадуватися. Бо наука розвивається шаленими темпами і питання кібербезпеки і біологічної безпеки є дуже актуальними», – заявив Олексій Данілов.

Крім того, Данілов розповів про наступне: «Ми зробили аналіз стану системи вищої освіти та державного замовлення на підготовку фахівців наукових та науково-педагогічних робітничих кадрів саме у контексті національної безпеки. Отримані результати дають нам розуміння напрямків подальшого руху, адже підготовка висококваліфікованих сучасних кадрів- це питання номер один.»

«Останнім часом ми готували кадри для різноманітних галузей нашого господарства, але що стосується фахівців у сфері ОПК, –  їх обмаль, у той час як стрімкий розвиток науки у розробці різноманітних видів зброї спонукає світ готувати фахівців у сферах біологічної та кібербезпеки.»

«Стосовно розвитку промисловості – це наші ракети, друге – це наша авіація. Авіація, яка була завжди у країні дуже потужною. Нам треба терміново ставити все на свої місця. Це дві фундаментальні речі – ракети та авація», – також заявив Данілов.

У цьому контексті секретар РНБО зауважив, що 246 млрд грн, які в цьому році виділили на сектор безпеки і оборони, – це безпрецедентна сума за всі роки незалежності. «По тому курсу, що ми закладали – це 10 млрд долларів США»,- сказав на заврешення Олексій Данілов.

Джерело

 

Концерн “Укроборонпром” підлягає суттєвій трансформації, в тому вигляді, в якому він існує, він існувати не буде

«Одне з найважливіших завдань – це формування українського оборонно-промислового комплексу» – віцепрем’єр-міністр-міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський під час круглого столу УІБД в Укрінформі.

«Те, що було створено на початку 2010 року, показало свою неспроможність. Результатом цього став той хаос, який ми маємо сьогодні і відсутність системи, як управлінської так і виробничої, в нашій оборонній промисловості. Це стосується і державних підприємств, і приватного сектора. Я не втомлююся повторювати, що ми так і не спромоглися створити український оборонно-промисловий комплекс, натомість маємо державні підприємства, які виживали 30 років. Не було нормального державного оборонного замовлення, яке забезпечувало б підприємства роботою. Структура наших підприємств була такою: 5% – це внутрішнє замовлення, і приблизно 90-95 відсотків – це експортні замовлення і поставки.»- заявив Олег Уруський.

У цьому контексті міністр розповів, що ситуація почала змінюватися після 2014 року, коли ми відчули на собі, що таке агресія Російської Федерації. Приватні підприємства виникали не внаслідок якоїсь розробленої стратегії. Одним із завдань новоствореного Міністерства є вироблення нормативно-правових вимог до виробників у секторі ОПК,  чітке визначення, хто є виробником продукції спецпризначення і хто має право виходити на внутрішній і зовнішній ринки.

Щодо формування українського оборонно-промислового комплексу Олег Уруський зазначив:

«Ми маємо розуміти, якими ми хочемо бачити Збройні Сили, в першу чергу. На підставі того,  якими будуть ЗСУ, формується програма розвитку озброєння військової техніки, тобто те, чим  будуть воювати. А під задачу озброєння військовою технікою формується і оборонно військовий комплекс України. Зрозуміло, що наш ОПК не зможе забезпечити у повному обсязі потреби ЗСУ. Але потужності підприємств цього комплексу мають бути задіяні максимально.

Наступний чинник – це організація справжнього військово-технічного співробітництва. Багато хто думає що це продаж або купівля військової техніки, але насправді військово-технічне співробітництво у першу чергу, технічні розробки видів озброєнь і військової техніки. І тут ми повинні працювати з нашими партнерами, з нашими справжніми союзниками..

Третій напрямок – це закупівлі озброєнь і військової техніки, які не можуть бути вироблені разом з партнерами, чи вироблені нашим українським ОПК. Ми повинні чітко бачити і планувати, з ким ми будемо це робити

Ці програми мають бути довгостроковими, і вже сьогодні треба передбачати, якими будуть види конфліктів у наступні роки.

Армія має прогнозувати, якими будуть види озброєння та військової техніки і, відповідно, ставити завдання перед оборонною промисловістю.

Вже давно зрозуміло, що танки та БТР – це зброя найближчого періоду, а вже скоро армії світу переходитимуть на роботизовані системи та безпілотники. Тому процес реформування оборонної промисловості  потребуватиме скоординованих дій усіх, починаючи з Президента України, ВРУ, Ради національної безпеки та оборони України та Кабінету міністрів України. Нам потрібні закони і суттєва зміна законодавчої бази.”

Також прем’єр-міністр- міністр з питань стратегічних галузей промисловості України  розповів про основні елементи цієї реформи, що включають:

– Корпоратизацію підприємств оборонної промисловості (маємо визначити хто залишається гравцем на полі оборонної промисловості, тому що в Укроборонпромі є ціла низка підприємств, що вже втратили відношення до оборонної промисловості). Після того, як буде чітко визначено перелік підприємств, що залишаються в структурах оборонної промисловості і слугуватимуть тими цеглинками, на яких буде стояти будівля ОПК, ми перейдемо до процесу корпоратизації цих підприємств зі збереженням (на першому етапі) 100% акцій у власності держави.

Це кардинально змінить підходи до управління підприємствами та можливості їх керівництва . Таким чином буде визначено від п’яти до восьми напрямів господарських об’єднань. Наразі ми говоримо про холдингові компанії, які будуть створені за напрямками, зокрема, це такі напрямки, як високоточна зброя, радарні системи, суднобудування, спеціальна хімія та боєприпаси і бронетанкобудування.

– Стосовно другого напрямку, тобто реформи підприємств державного космічного агентства.Вона буде здійснюватися за тим самим принципом. На сьогоднішній день державне космічне агентство вважає за доцільне мати свій проект закону про особливості корпоратизації підприємств ракетно-космічної галузі. Найголовніше тут, щоб вони не відставали від корпоратизації підприємств ОПК, які поки що знаходяться у структурі Укроборонпрому.

«Державний концерн Укроборонпром підлягає суттєвій трансформації, в тому вигляді, в якому він існує сьогодні, він існувати не буде. Менеджмент на ньому буде також змінений. Наскільки я знаю, найближчим часом повинна відбутися зміна керівництва концерну. А пізніше відбудеться зміна і всієї команди, яка там працювала останній рік. Можливо, буде змінена і назва підприємства, тому що ця назва стала токсичною в Україні. Він перетвориться на державну холдингову компанію. Це буде компанія зовсім з іншими функціями, з мінімальним втручанням у господарську діяльність підприємств, що входитимуть до цього холдингу. Вони будуть займатися розміщенням акцій підприємств, які складають основу холдингу.» – заявив Уруський.

Передбачається, що таких державних холдингових компаній у нас в Україні буде дві. Друга – це аерокосмічна холдингова компанія, до якої, крім підприємств космічного напрямку, долучаться також авіаційні підприємства. Отже, дві високотехнологічні галузі будуть об’єднані під одним дахом.

Державна аерокосмічна холдингова компанія «Аерокосмічні системи України» буде складатися з двох холдингів: «Холдинг Антонов» і холдингова компанія «Ракетно-космічний центр Південний», до якого увійдуть всі корпоратизовані підприємства космічного агентства України. Таким чином Міністерство  мінімізує свій вплив на господарську діяльність підприємств, оскільки не вважає це однією з основних функцій.

Дві державні холдингові компанії, які будуть в управлінні Міністерства –  «Оборонні системи України» (умовна назва) і аерокосмічна холдингова компанія – це два господарюючих суб’єкта, якими буде опікуватися міністерство.  Окрім цього є список експортерів, які будуть виведені з-під впливу нинішнього державного концерну Укроборонпром і займатимуться зовсім іншою діяльністю, якою вони й мали  займатися, щоб не було таких зловживань, які на сьогодні пов’язані із експортною діяльністю.»

«У чому сенс реформи?

Реформа має створювати механізми залучення додаткових інвестицій у нашу оборонну промисловість, тому що коли ОПК буде вибудований, наші приватні компанії зможуть обмінюватися акціями колишніх державних підприємств. Ми створимо нормальний бізнес-клімат і умови для бізнесу, а в подальшому налагодиться функціонування оборонної промисловості України,”- продовжив Олег Уруський.

«Ми спонукаємо уряд до активізації роботи експортно-кредитної агенції. Ця агенція дотепер не запрацювала, в той час як більшість  розвинених держав володіють цим інструментом.

Є держави, які хочуть озброєння та не мають коштів. І цей механізм дозволить пропонувати їм кредити на закупівлю нашої продукції, що стимулюватиме експортний потенціал наших підприємств.»

«Крім того, у занедбаному стані на сьогоднішній день і державна інноваційна фінансово-кредитна установа. Ми думаємо як спрямувати її роботу на інноваційний розвиток оборонної промисловості, агенції з оборонних технологій. Безперечно, ми вбачаємо одним з пріоритетних завдань створення аналогу ДАРПА і моє бачення  –  це моє спільне завдання з Міністерством оборони. Я думаю, що Центральний науково-дослідний інститут озброєння і військової техніки також має долучитися до цього процесу, як і секція прикладних наук Національної академії наук, і координація двох міністрів (з питань стратегічних галузей промисловості і оборони) – це все дозволить нам створити нормальний дієвий майданчик, що формуватиме  нове бачення і передбачатиме, що нам у майбутньому буде потрібно для розвитку озброєнь і військової техніки.»- також повідомив віцепрем’єр-міністр.

«Таким чином, трансформація передбачається серйозна, вона не відбудеться за один або два місяці, вона потребуватиме серйозного періоду часу, однак  ми ставимо для себе завдання, щоб це не розтягнулось на роки, а відбулося буквально ще за каденції  Президента Володимира  Зеленського.

Окремо хотів би сказати про нашу співпрацю з Міністерством оборони. Напевно, у Міністра оборони є багато питань до промисловості, всі питання логічні і виправдані. З іншого боку, у промисловості є теж багато запитань до МОУ. Я вважаю, нам з Міністерством оборони потрібно зробити революцію, я не боюся цього слова, тому що більшість чиновників дотепер мислять радянськими догмами, і ці догми мають бути переглянуті, оскільки вони стримують розвиток нашої промисловості.»- резюмував Олег Уруський.

Джерело

 

Існуючі державні програми роблять нас заручниками минулого

«Наша асиметрична відповідь полягає у послідовній реалізації оборонно-промислової та військово-технічної політики, саме послідовність – це той елемент, якого нам завжди бракувало,» – сказав член Правління УІБД Сергій Згурець під час круглого столу в Укрінформі.

Також Сергій Згурець зазначив, що політика – це вміння бачити або свідомо рухатися вперед для того, щоб  здобувати певні соціально-економічні елементи, промислові елементи і щоб держава та армія набували нових спроможностей. Все це охоплюється питаннями політики, наша поточна дорожня карта це – Указ Президента №59, який фактично визначив ті моменти, що впливатимуть на розуміння нашого майбутнього через призму посилення можливостей Збройних Сил та через роботу оборонної промисловості на задовільнення роботи ЗСУ.

«Я входжу до правління Ліги оборонних підприємств, що об’єднує приватні компанії, що сьогодні намагаються відігравати значущу роль у тих змінах, про які ми говоримо.

Якщо ми говоримо, що оборонно-промисловий комплекс України – це 98 підприємств, з яких 57 є прибутковими, і охоплюють 60 тисяч працівників, то оборонних підприємств приватної форми власності є набагато більше, близько 150, а працівників – 15-20 тисяч, оскільки на приватних підприємствах працює менше людей і коли виникає питання створення робочих місць, то напевно потрібно говорити не лише про кількість, а й про віддачу з кожного робочого місця.» – розповів експерт.

«Стосовно проблем, які насправді існують: у нас є бажання, але у нас немає часу.

Ми є заручниками програм, про які говорили. Є указ Президента про актуалізацію існуючих програм, а саме  програми розвитку ЗСУ та програми розвитку ОПК, програма  по боєприпасам та інші. Актуалізація цих програм – це якраз про те, щоб відкрити ті дуже важливі для нас двері –  про роботизацію, штучний інтелект,  бази даних та алгоритми опрацювання великих масивів даних, оскільки цих  важливих складових, що забезпечують саме технологічне бачення майбутнього, в існуючих програмах  не існує.

Також ми не можемо прокласти шлях і до тих важливих речей, які ми обговорювали в контексті нового бачення ведення війни. Сподіваюсь, що у Міністра з питань стратегічних галузей промисловості та Міністра оборони України дійсно буде можливість обговорити шляхи виходу з пастки існуючих державних програм, що роблять нас заручниками минулого. У нас залишилось мало часу, фактично програми розвитку мають надійти до опрацювання у 2021 році, а бюджетний процес розпочинається вже за місяць.  Ми попадаємо у цейтнот по часу, я навіть не виключаю, що потрібно підняти питання змін до програм бюджетування і, можливо, виділити на РНБО певну суму грошей, а потім вже перерозподіляти, щоб пізніше знову не потрапити у пастку відсутності часу.»- наголосив Згурець.

Крім того, Сергій Згурець зауважив, що представників приватних компаній хвилює питання використання державних коштів на розвиток виробництва, адже правила гри побудовані таким чином, що існуючі державні кошти  можуть бути використані лише державними компаніями.

«Згадаємо Радіонікс, від  потенціалу якого  залежить виконання програми Нептун. Створення комплексів самонаведення є вузьким місцем: існує достатня кількість одиниць сучасного станочного парку з мінімальними допусками, що потрібні для цього підприємства, але поки що правила гри не дозволяють (умовно кажучи) приватній компанії бути повноцінним учасником процесу при використанні цих коштів. І це ми ніяк не можемо донести до поважних осіб, ці правила гри треба змінювати!»- заявив член Правління УІБД.

«Звісно, виникає питання, як саме державні підприємства використали кошти на підготовку виробництва, тобто гроші платників податків?

Згадаймо ті проекти, що реалізуються за рахунок державного сектору виробництва боєприпасів (наприклад, підприємство Імпульс, або львівське підприємство, що мало розгорнути виробництво Дозорів). По кожному з них є багато питань щодо нераціонального використання  коштів підприємствами. Це означає, що створивши зразок озброєння і маючи ступор у виробництві, ми зводимо нанівець той потенціал, що на першому етапі дозволяв пишатися нашою оборонною промисловістю. Ми створюємо техніку, але не запускаємо виробництво. І цей виклик має лягти безпосередньо на плечі віце-прем’єр-міністра»- зауважив Сергій Згурець.

Ще одніє потребою приватних підприємств, що створюють нові зразки техніки, (наприклад, головки самонаведення) є сучасна елемента база.

Ця сучасна елементна база, на жаль, виготовляється певною кількістю розвинутих країн і ці країни часом ставляться до нас, як до резервації. Ми не можемо отримувати ті речі, що забезпечать нам реальний крок уперед. І це вже питання безпосередньо до уряду: знайти спосіб і мати доступ до такої елементної бази. Якщо технологічні країни нам не дозволяють отримувати такі компоненти, то потрібно шукати партнерів з меншими амбіціями, але більш схильними до співпраці. Робота з такими країнами, як Туреччина, можливо, стане певним етапом набуття нових компетенцій і сприятиме переносу певних компонентів на нашу промислову основу.»

«Якщо ми говоримо про 246 мільярдів гривень фінансування на сектор безпеки і оборони, то в сектору ДОЗ лише 30 мільярдів і вже пройшло півроку, а використали далеко не всю частину коштів.Боюся, що деякі міністерства можуть зайняти позицію скритого саботажу і діяти так, щоб у нас нічого не вийшло. Якщо такі дії будуть відбуватися, це питання безпосередньо до керівництва держави. Потрібно усунути всі способи саботажу для реалізації тих підходів, які надзвичайно важливі з точки зору потреб держави на поточному етапі.Зміни не будуть швидкими і певною мірою вони залежать від скоординованої роботи всіх учасників процесу, починаючи від Офісу Президента, парламентського комітету, віце-прем’єра, приватних компаній та експертного середовища, яке насправді є союзником.

Зміни є надзвичайно актуальними і їх треба реалізувати.»- резюмував Сергій Згурець.

Джерело

 

Протидіяти агресії РФ треба через реформу “оборонки”

«Асиметричний підхід протидії російському агресору може бути дієвим і ефективним»- член Правління УІБД, директор ЦДАКР Валентин Бадрак під час круглого столу УІБД в Укрінформі.

“Ми можемо радіти, що в Росії спостерігається така технологічна деградація. Але насправді ми розуміємо, що бойові потенціали порівняно з Україною незрівнянні. І тому саме асиметрична зброя, асиметричний підхід протидії агресору може бути дієвим і ефективним”, – сказав також Бадрак.

Він зазначив, що в асиметричному підході технології посідають значне місце, такий вид протидії агресору потрібно реалізувати через реформу оборонної промисловості.

Зміна формату національного ОПК – головна умова технологічного зростання.

“Наразі Україна наблизилася до довгоочікуваної реформи ОПК та високотехнологічного сектору, на чому тривалий час наполягали фахівці Українського інституту безпекових досліджень. “Представникам недержавного аналітичного сектору особливо приємно, що розроблена модель майже на 100 відсотків співпадає із запропонованою нами у 2019 році. Тепер залишилося сподіватися на мудрість і послідовність команди реформаторів, а також на тісну взаємодію як безпосередньо дотичних до реформи гілок влади та їх структур, так і на взаємодію із приватним сектором, який здатен стати рушійною силою технологічного зростання,-“ підкреслив член Правління УІБД.

Бадрак розповів, що ідея, формат і структура реформи оборонної промисловості з’явилась саме в РНБО.

“Не може армія саме себе реформувати, не може промисловість сама себе реформувати, має бути координуючий систематизуючий орган. І в Україні це традиційно РНБО”, – сказав Валенти Бадрак.

Джерело

 

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії