Таких «інших» політичних сил зараз в Україні немає
РЕАЛЬНИХ “інших” сил, які поєднували б в собі:
1. Патріотизм;
2. Проукраїнську, проєвропейську позицію;
3. Державницький (не популістський) підхід;
4. Довели свою здатність реалізовувати реальні державні справи (а не красиві балачки та обіцянки);
– таких «інших» політичних сил зараз в Україні немає.
Покажіть мені іншу політичну силу з набором характеристик п.п.1-4, і я перший виступлю за об’єднання з нею.
Але ні. Всі інші “новиє ліца” – це або популісти типу Тимошенко, Свободи, Самопомочі, або симулякри типу Голоса, Смєшка, нацдружин, стерненків з бубєнчиками та їм подібних.
Всі вони безперспективні і деструктивні.
Зараз ведеться розмова про реальну небезпеку руїни. І з жахом ведеться пошук хоч якогось виходу, якоїсь зачіпки, щоб врятувати державу. А відповідь дуже проста. Протягом 2015-19 років питання про руїну чи втрату держави не ставилось. Ми були впевнені в державі. Питання були про шоколадного баригу, який все робить не так, про Роттердам+, про збагачення у 82 рази, про вбитого брата, про страшне зубожіння і піввареника, про Свинарчуків, про хто замовив Катю Гандзюк, ну і все таке.
Але не про руїну, не про втрату держави, не про обвал економіки, не про втрату суб’єктності, не про визнання кремлівських маріонеток ЛДНР «стороною переговорів».
Ми були впевнені в армії.
Ми були спокійні за дипломатичний фронт.
За виконання бюджету.
За зовнішні борги.
За золотовалютні резерви.
За зростання ВВП.
За підтримку світу.
За санкції проти РФ.
За нейтралізацію ворожої агентури.
За протидію терактам.
Висновок очевидний – ОБ’ЄДНАННЯ. Об’єднання навколо реальної політичної сили. Це саме те, чого найбільше боїться кремль. Більше того, це ВИГІДНО кожному українцю, незалежно від мови та національності, між іншим.
Повторю ще раз: лише об’єднання навколо реальної патріотичної, проєвропейської, державницької (не популістської) політичної сили – це майбутнє України. А не навколо міфів, популістів, підробок, балакунів і т.п.
Повернутися до патріотів-державників. І об’єднуватись навколо них. Навколо тих, хто реальними державними справами, а не пустими балачками (як Голоси, Самопомочі чи Свободи), довів свою спроможність. Все інше: розмови про «збитого льотчика», про «електоральний потолок», про «новиє недіскрєдітірованиє ліца», про «крєпкіх хозяйствєнніков», про «внє політікі» – лише методики кремля та внутрішніх антидержавних сил по розпорошенню патріотичного опору.
Після загибелі Народного фронту єдиною серйозною партією українських патріотів стала “Європейська солідарність”. Інших партій у нас просто немає.
У прихильників “русского мира” є ОПЗЖ. У тих, кому наплювати і на Україну, і на Росію, – “Слуги народу”.
А у тих, хто все ще розраховує, що Українська держава відбудеться, зараз просто немає вибору – “Європейська солідарність” чи капітуляція.
І при цьому є абсолютно не важливим, подобається вам Порошенко чи ні. Важливо – українець ви чи ні.
