Может, все-таки лучше свинку Пеппу?
Зеленский таки назначил Кравчука главой делегации в Минске. Ну что ж, ВладимирСсаныч последователен в своих действиях – разъединять, а не объединять людей в Украине.
Немного истории.
Поднял интервью Кравчука российским изданиям (опубликовано Gazeta.ru. 14.09.2019 года). Несколько ключевых фраз:
Украинцы не хотели полной независимости от России, когда в 1991 году голосовали на референдуме за принятие «Акта провозглашения независимости Украины», они думали о большей степени свободы, но в рамках одного государства.
Я был вынужден подчиниться большинству во время провозглашения независимости Украины.
То, что мы решали в Беловежской пуще – мы говорили о государстве. Да, союзе государств, но фактически о едином государстве.
Идём дальше.
15 лет назад кум Путина Медведчук вместе с Кравчуком и Шуфричем агитировали против НАТО и за Россию. “НАТО в Украине не будет”, – прямая речь Кравчука.
Я не считаю Медведчука врагом – он умный и образованный человек…
Я поддерживаю Тимошенко. Она – один из лучших менеджеров в Украине…
Я горячо поддерживаю партию “Слуга народа” и то, что делает Зеленский…
Эти высказывания также принадлежат старому лису. Совковый приспособленец, будучи в душе за СССР, постоянно примыкал к тем политсилам, которые были ориентированы на потерю Украиной государственности.
Честолюбивый и беспринципный. Эти два качества в полной мере характеризуют Кравчука. Они, помноженные на старческий маразм, образуют ту гремучую смесь, которая как будто создана для того, чтобы сдавать в словоблудной упаковке интересы Украины.
История помнит каждый шаг. У деда была возможность уйти на покой более-менее достойно. Он выбрал другой путь. Но мне пофуй, что он выбрал, главное, что мы с вами выбираем свободу. История Украины перемолола не одного кравчука-коллаборанта, перемелет и этого. А пепел развеет над украинским Донецком.
Технічно Кравчук мав би ставати українським Лі Куан Ю, бо мав для цього не менше можливостей та відповідний історичний період, але запроси населення тоді обмежилися вірою в улучшеньїце на халяву та “вєчний нєйтралітет”, тому і отримали кастровану армію, напіврадянську державу та кравчучки.
На жаль, за 25 років запроси 4/5 населення так і не змінилися, тому це комуністичне нещастя підібрав їхній “Рейган”, вирішувати долю держави, замість здати політичну шльондру до кунсткамери, а значить отримають і ганьбу, і кравчучки.
Нагадаю, що Леонід Кравчук вписав своє ім’я в історію і фольклор завдяки легендарній кравчучці – возику, на якому пенсіонери і дрібні бариги возили продукти, щоб не здохнути з голоду від невідпорних реформ Кравчука.
Ще нагадаю, що саме Кравчук на пару з Кучмою віддали ядерну зброю за Будапештські фантики, які мали б стати гарантією територіальної цілісності України.
А ще Кравчук вже років 15 грає роль весільного генерала у політичних проектах, орієнтованих на Москву. Провальних, до речі.
І ось Зеленський призначає цього “мегауспішного” менеджера – могильника всього, до чого він торкається, домовлятися про повернення Донбасу.
Може, все-таки краще свинку Пепу?
Як там було в тій методичці для шльондр:
“Вони 30 років грабували країну, знищували економіку, руйнували армію, віддавали агресору 3-й за розміром ядерний потенціал, за їхнього правління міста і села сиділи без світла, зарплата не виплачувалась місяцями, при тому що її середній розмір становив від 14 доларів в 1992 до 17 доларів в 1994, тримали людей за межею зубожіння і самоповаги, без будь-якої віри в майбутнє так, що візок з колесиками, яким барижили заради виживання, який був символом безнадії, став називатися їхніми іменами…
… СЛАВА БОГУ, що тепер до влади прийшов ІНШИЙ, Владімір і привів з собою команду молодих, енергійних, несовкових, незаплямованих!”