Про конкуренцію на полі націоналістів

Майдано-тиждень і особливо той факт, як були рознесені між собою акції блокаддуриків і правих, наводять на цікаві думки – між традиційними націоналістами і політсилами, що стоять за блокаддуриками, пробігла чорна кицька конкуренції.

Чому? Бо на поле націоналістів заходилися лізти зразу кілька інших політсил.

По-перше, це “Садонеміч”, яка, якщо хтось забув, пролізла у владу під маркою “політиків нової генерації”, але після злитого Кривого Рогу та господарювання у Львові дискредитувала себе так, що куди далі?

По-друге це корпус “Азов”, який просто нахабно перехоплює виборців у “Свободи” і Правого сектора.

Є й інші.

Схоже традиційні націоналісти це розуміють. Тому й не поспішають “Свобода” і ПС долучатися до акцій блокаддуриків – розуміють, долучитися до них, значить стати під Семена, тобто….

Уявити “Свободу”, що стає під Сміттєвого, мені просто бракує уяви.

Тому й відгукуються націоналісти про акції блокаддуриків, м’яко кажучи, скептично.

Що тут сказати? Можна як завгодно ставитися до ВОС і до ПС, але ВОС була авангардом боротьби проти Янука. Члени ВОС гинули на Майдані. Правосеки з перших днів – в АТО. На відміну від інших примазавшихся, їм свій патріотизм доводити не треба.