Диявол простих рішень

Олександр Костюк
Костюк Олександр

Популіст пропонує так звані “прості рішення”, які подобаються “простому народу”. Подобаються саме тому, що вони прості та начебто очевидні. Їх, в принципі, можна виконати. От тільки їх виконання руйнує державу. Тому що “прості рішення” враховують зазвичай лише одну сторону проблеми. А в проблеми завжди багато сторін. Замість об’ємного, багатовимірного світу популісти пропонують нам пласку картинку. Де конус виглядає як трикутник. Циліндр як квадрат.

Наприклад: “штоби побороть корупцію, надо ПРОСТО посадіть/расстрєлять корупціонєров”. Просте рішення, подобається народу. І його можна виконати. Тільки от таким способом відбувається проста заміна чужих корупціонерів на своїх. Або переслідування невгодних.

Тому що справжня боротьба з корупцією – це складне, комплексне, але правильне рішення:



– Прозорість бюрократичних процесів;
– Знищення годівниць;
– Контроль доходів/видатків чиновника;
– Низька толерантність в суспільстві до корупції;
– І лише в останню чергу – покарання корупціонерів.

Наприклад: «Штоби закінчіть войну нужно ПРОСТО пєрєстать стрєлять». Тільки от щоб війна закінчилася, повинен перестати стріляти агресор. А для цього потрібно зробити його втрати – військові, економічні, фінансові, людські – неприйнятними для нього.

Наприклад: популістська обіцянка “низьких тарифів”. Існувала в Україні не менше 20 років, руйнуючи економіку, висмоктуючи бюджет і збагачуючи РФ та газових олігархів.

Популісти бувають різних забарвлень: лівого, правого, проросійського, націоналістичного, від того їх сутність не змінюється. Тому що будь який популізм “простих рішень” руйнує державу, незалежно від кольору прапорців.

«Дружба с Росієй» – це проросійський популізм. Просте рішення: «Просто надо подружіться і всьо будєт харашо». От тільки не буває дружби там, де «друг» хоче примусити тебе до виконання своїх бажань.

«А давайте оголосимо в 2014-му році війну РФ» – це приклад націоналістично-радикального «простого рішення». Як просто, маючи 6 тис. солдат і зруйновану економіку, оголосити війну ядерній державі! Стати з жертви агресії – агресором, з усіма наслідками цього статусу. Результат був би катастрофічним. А скільки подібних, смертельних для держави, пропозицій, «простих рішень», лунало від наших націонал-популістів?

«У всьому винні жиди» – це теж «просте» популістське рішення, орієнтоване на примітивну частину охлосу. Звичайно ж, винні, особливо в тому, що ти регулярно бухаєш і хронічно не любиш працювати.

Популізм руйнує завжди, незалежно від забарвлення.
Взагалі, коли ви чуєте від політика слово «просто», стріляйте на звук.

«Офіс простих рішень та результатів»!.. Не буде там ніяких результатів, окрім руйнівних. В цьому можна не сумніватись.

Популісти завжди негідники. Без варіантів. «Перелік питань» Зеленського на стадіоні – справжня квінтесенція популізму. Наочна демонстрація того, як легко негіднику-популісту закИдати державника «простими» питаннями, і як важко державнику на них відповісти. Саме тому, що правильні рішення практично завжди складні, непопулярні, НЕПРОСТІ. Не вкладаються в запальні гасла.

Захопити владу під популістськими гаслами, особливо в державах постсовкових, досить просто, ми в цьому переконалися. Набагато гірше, коли популісти, прийшовши до влади, намагаються виконати свої обіцянки. Тоді руйнується держава – аж до повного колапсу, злиднів, голоду та смертей.

Приклад: Венесуела чи той же СРСР 20-40-х років. Неминуча, запрограмована невдача у виконанні популістських обіцянок виправдовується (ну звичайно ж!) ПРОСТИМИ поясненнями. Спочатку «Надо потєрпєть», «дайте єму 100 днєй/5 лєт, єщьо одін срок/обнулєніє). Пошуком винних. Спочатку винні «попередники» (тяжкоє наслєдіє царського рєжіма або особисто Порошенко), потім – вороги народа, які зачаїлися на місцях (кляті порохоботи), потім – зрадники, які прокралися в ряди партії (троцькісти, уклоністи). Потім винні ворожі шпигуни (Австразія не спить). Потім починають саджати тих, хто саджав попередніх ворогів… В цю гру для люмпену можна грати довго. Зелена влада досить швидко проходить ці етапи.

Досить швидко популіст, який дорвався до влади, на власній шкурі розуміє, що для того, щоб хоч якось втримати державу, потрібні… непопулярні рішення. І що тепер всі «питання на стадіоні» з тим же успіхом можна ставити самому Зеленському.

«Прості рішення» руйнують завжди. Руйнують все: управління, безпеку, оборону, економіку. Саме тому кремль використовує популізм і популістів в своїй гібридній війні. Для зламу демократій, для руйнації держав.

Порошенку часто дорікають слабкою комунікацією з народом, «віддаленістю» від народу. Так в тому то і проблема, що він не популіст. Він державник. Як НЕ популістом і державником, хоче чи не хоче, має ставати кожен лідер країни, мета якого – виживання, збереження та розвиток держави. Такий лідер змушений приймати рішення, які враховують всю сукупність умов (часто надзвичайно складних). Тобто НЕПОПУЛЯРНІ, незрозумілі простому народу рішення.

І це не докір простому народу. Народ так влаштовано. А ще й наш народ: з низьким рівнем загальної освіти, низьким рівнем політичної культури. Політика совка була знищувати, спотворювати класичну, гуманітарну освіту і робити акцент виключно на технічну освіту – культивація соціуму придатних до виробничого процесу рабів.

Насправді, пояснювати НЕПРОСТІ рішення народу – це робота еліт. Саме для цього і тільки для цього еліти (люди, які не виробляють матеріальних цінностей чи доданої вартості) і існують в суспільстві. Щоб всією своєю роботою: статтями, книжками, дописами, фільмами, міфами – окреслювати народу правильний шлях, систему поведінки. Так було ще в класичних Афінах, коли практично всі громадяни збиралися в свято Діонісій на схилі Акрополя і дивилися драми Евріпіда чи Софокла, які на основі міфів прищеплювали громаді соціальні, етичні, військові правила, обов’язки громадянина. Сакралізували державу, її закони і звичаї.

Держави завжди тримаються на еліті. Яка розуміє державницькі принципи і має досить розуму/освіти/досвіду/традицій приймати “непрості рішення” і доводити їх необхідність народу: через ЗМІ, державну історію, систему освіти, кіно, естраду, розваги, міфи і т.п. Як тільки ламається еліта – держава починає гинути. Кремль завжди робив і робить саме це: найперше знищує, ламає, підміняє еліти. Коли міг це робити – знищував фізично. Зараз ламає еліти по всьому світу іншими методами (купує, вербує, бере на гачок, на компромат). Тому що без еліт народ перетворюється на стадо. Дике і безпорадне.

В Україні еліти в тяжкому стані (за невеликим виключенням). ЗМІ під переважним контролем ворога. Журналісти, лідери думок, експерти, націоналісти – підмінені купленими, штучно розкрученими підробками. Історія та міфологія спотворені совком, кіно, естрада, розваги – під впливом ворога.

Історія успішних держав – це історія вдалого стримування елітами популізму, охлосу. Це Сенат Римської республіки. Це Deep State США. Саме тому, за будь-якого розвитку подій, єдиний наш шлях – створення українських патріотичних еліт. Українського Deep State. Це: політики, державні та місцеві чиновники, військові командири, керівники силових структур, бізнес, власники та редактори ЗМІ, журналісти, лідери думок, письменники, митці. Створення державницьких еліт і послідовне викриття, винищення еліт колаборантських, популістських, псевдопатріотичних, фальшивих (популізм, пропагування «простих рішень» – безпомилкова ознака фальшивих еліт) – єдиний можливий шлях до реалізації держави, безпеки, добробуту, розвитку.

Без цього нічого не буде. Не допоможуть революції чи перевороти. Тому що еліти це опора, для будь-якого майбутнього лідера-державника. Без такої опори, українського Deep State, лідери-державники будуть знищуватись. Як знищили Ющенка та Порошенка – їм не вистачило опори.

І такі еліти вже народилися, за роки війни. Вони ще слабкі, ще не набралися сил. Але сама їх поява викликає шалену ненависть, шалену протидію ворога і псевдоеліт. Бо для них це страшна небезпека. Тому що запускається зустрічний процес: робота державницьких еліт залучає прихильників з числа думаючих людей, привчає народ думати. А це посилює державницькі еліти.

І для цього, для зростання національних, не популістських, державницьких еліт ми маємо використовувати кожен наш день.

#ДержавницькіПринципи

Карикатура © Wiley Miller

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії