Фронтова правда (відео)
Я проїхав фронт від Маріуполя до Попасної.
Я проїхав знакові місця війни, де побував за свої п’ять з гаком років і шість ротацій.
Я просто слухав людей. Гідних, справжніх бійців. Людей, які в більшості пройшли цю війну від початку.
Людей, котрим є з чим порівнювати. Людей, які є частиною Армії та війни проти росії. Людей, які є основою нашої незалежності та свободи.
Їм є що сказати. І вони мають на це повне право.
У них є з чим порівнювати. Два верховних головнокомандувача. Дві сторони однієї тієї ж війни.
При одному – ти повертаєш своє. При іншому – віддаєш відвойоване ворогу.
І від тебе хочуть, щоб ти посміхаючись сказав – “Все добре!”
І просто перестав стріляти. Посміхнувся і помер, коли вистрілять по тобі.
Ти повинен змиритися, коли в твоїх окопах влаштовується ворог. Коли місця, де загинули твої друзі, стають “сірою зоною”.
Так хрін вам! Міряйте засцяні штани “потерпілих” на себе.
Ми вже відвоювали цю країну. Ми шість років тримали фронт і стримували виродків. Ми місили лайно в окопах, вмирали і зализували рани по шпиталям.
Але не знали, що нами прийдуть командувати ті, хто веселив виродків в Горлівці в день, коли патріотам різали животи і топили в річці.
Що верховним головнокомандувачем стане той, хто називав Україну повією і жартував про кордон України, котрий “просто відсуває росія”.
Ці виродки не вірять в армію. Вони бояться армію. Труси завжди бояться гідних людей. Вони хотіли б нас знищити швидко. Але ж сцють. І в них немає нічого, що перевершить нашу силу.
Тому все буде добре!
Армію ми побудували. Справжній Главком у нас є на будь-який хріновий випадок.
Тому випливемо. А боягузливі клоуни втечуть.
Тому, що Україна для сміливих і сильних.
А лайно відвалиться з наших берців.
Слава Україні!
P.S. Зазвичай я не прошу про репост і всілякі “+” у коментах у особистих постах. Але зараз прошу. Бо це виключення. Правда має бути відома всім.
Фото © Anatolii Stepanov
