Зеленського вже списали

Тарас Чорновіл
Тарас Чорновіл

Уже навіть вороги визнають – маю на увазі Сакварелідзе, хоча далеко не він один. Хіба оте “К моему глубокому сожалению” видає людину, для якої політична кон’юктура та особисті (абсолютно висмоктані з пальця) образи важать більше, ніж справедливість.

Ні юридично, ні політично продовжувати цю ганьбу з судилищами проти Порошенка не можна. У всіх 24 справах (ще недавно було 27) нема факту злочину. Тобто злочин не відбувся. І за таких обставин пробувати знайти склад злочину в діях, які не містять факту злочину, супроти якої завгодно людини, – це вища міра беззаконня. Навіть у путінській РФії не дозволяють собі виходити на процес без факту злочину. В них інше зло – драконівськими законами зробили злочинними більшість спроб громадянина реалізувати свої законні невід’ємні права і свободи. Але коли нема факту – нема справи. Копатимуть, провокуватимуть, вичікуватимуть або ухвалять ще більш диктаторські закони, щоб такий факт злочину появився.

Але блазень із диктаторськими замашками часто буває небезпечнішим навіть за справжнього диктатора. Бо останній – прогнозований у своїх діях і реакціях. А паяц-наркоман – це примітивна “Собака Павлова” з первинними умовними та безумовними рефлексами. Небезпечний він уже не для Петра Порошенка. Йому ще крові поп’ють, нервів потріпають, часу вкрадуть чимало. Але вони вже йому програли. Чому я тут заскрінив Сакварелідзе, цю невдячну й жовчну особу, бо він там чітко виклав квінтесенцію того, що говорять усі неодноклітинні противники Порошенка: “Отбелился по полной”. Спишемо форму цього визнання на глибоку аморальність Сакварелідзе, бо не мусить відбілюватися той, на кому нема бруду. Головне те, що навіть тупотіння ніжками та озлоблене гарчання “собаки Павлова” з Банкової сьогодні менше лякає прокурорських, ніж перспектива майбутньої відповідальності. І то, як вони відчувають, дуже близької.



Зеленського вже списали

А тепер про погане. Те, що амеба на айкосах не може самостійно робити навіть найпростіших розумових операцій і висновків, доходить уже й до багатьох слуг і тих, хто на нього робив ставку у свої добрих чи злих намірах. Але “собакою Павлова” легко маніпулювати. Згадав йому прізвище Порошенка та шепнув, що “цього разу таки посадимо, тільки Вєнєдіктову нагнути треба жорсткіше”, воно й затупотіло ноженятами. І тому справа, яка нічого крім негативу Зеленському не несе, досі не закрита. Тепер уже 8 липня, потім, може, ще спробують продовжити термін досудового слідства, хоча правових підстав нема взагалі. Про логічний крок із відкликанням прокуратурою підозри (яку так і не вручили у законний спосіб) або закриттям провадження в суді навіть мова в них не ведеться.

І я вже не можу в цьому звинувачувати самого Зеленського. Ну хіба винне лайно, що воно смердить? На те воно й лайно. Його швидше змиваємо водою в унітазі, а не обираємо в президенти. Але хтось же до нього підходить і, знаючи, що цим штовхає до міжнародної ізоляції та програшу в Україні, шепче: “Посади Порошенка, звільни Смолія, продемонструй “козью морду” МВФ…” І для чогось же цей хтось отаке робить. Я думаю, що Зеленського вже списали. Списали навіть не як Януковича, якому ще щось гарантували та якусь дещицю виконали, а як порожнє ніщо. І люди, які можуть йому вкладати в черепну коробку якісь тези (а таких людей дуже мало), уже орієнтуються на нового господаря. І ним є навіть не Коломойський, який знову сильно зміцнив свої позиції, а Путін. Зеленського протягували на посаду, а Порошенка планомірно знищували ордами ольгінських ботів та всією продажною наволоччю в середині країни лише для одного – для демонтажу держави Україна.

Час, коли в Москві розраховували на проросійського президента України, давно минув. Пригадую свою розмову з двома впливовими рос-дєятєлямі середини нульових Гризловим і Кокошиним. Обоє сказали приблизно те саме. Викладу словами Кокошина. Він, поза своїм шовіністичним спрямуванням, “базар фільтрував”, тому мені зайвого про плани стосовно України не висловлював, а щодо наших проросійських політиків був відвертішим (майже дослівно з розмови у вересні 2004 року):

“Вот мы всё время думали: Кучма пророссийский, а он взял и с НАТО заигрывать стал, как только мы отвернулись. И с Януковичем будет то же самое. Сейчас нам клянётся в дружбе до гроба, а потом побежит налево. Вот такая мы непривлекательная для вас украинцев страна. У нас ещё не все поняли, но поймут, что рассчитывать на пророссийских политиков в Украине – это глупость. Думаю, что скоро многие придут к тому, что надо не слушать обещания, а брать своё…”

Він мені це говорив не з погрозами (ситуація й розмова були не в тій атмосфері), а ніби натякав, що від цієї непевності в наших проросійських зростає кількість тих, хто готові тупо й нагло взяти все самим, без посередників. А його, мовляв, це дуже турбує, бо він же: “ценю вашу незалежность”. Брехав, звісно, та зондував позиції.

А тепер вернемося до наших баранів. Оті “нєкоторие” в рашистських елітах перетворилися на “всє”. І їм не потрібний ні проросійський, ні сильний, ні слабкий президент України. Їм потрібен ідіот, який країну розвалить, демонтує та (після 2014-19 це стало вкрай актуальним) дискредитує її перед усім світом і позбавить підтримки. І це крок за кроком робить Зеленський. Безглузді справи проти Порошенка, виклик світовим інституціям, розвал економічної, фінансової, соціальної системи… Він дійсно занадто тупий, щоб робити все це свідомо. Його ведуть, як барана на бойню. Не виключаю, що йому навіть утекти, як Януковичу, не дадуть. А нас знову руками цієї “собаки Павлова” підводять до руїни й кривавої розв’язки.

Поділитися:
Share

Усі відео