«Я поведу себе в музей» – сказало ДБР (фото, відео)

Петро Порошенко

Сьогодні у Музеї Івана Гончара відкривається виставка художніх робіт із колекції Петра і Марини Порошенків. Після завершення карантину десятки тисяч шанувальників мистецтва матимуть можливість ознайомитися із найкращими зразками світового мистецтва із нашої колекції, яку ми дбайливо збирали. Це було задовго до війни, ми хотіли повернути Україні й українському народу те, що українцям належить по праву.

Вдячний Марині за ідею та чудовому музею Гончара, який прийняв колекцію. Також вдячний тим, хто прискорив відкриття цієї виставки: фактичному керівникові ДБР адвокату Януковича пану Бабікову, куратору правоохоронних органів в Офісі президента адвокату Єфремова пану Смирнову, усій потужній команді Генеральної прокуратури України на чолі із Генеральним прокурором пані Венедіктовою. Особливі слова подяки Військовій прокуратурі, бо лише вони наважилися внести відверто брехливу інформацію до єдиного реєстру розслідувань, департаменту ДБР із розслідування злочинів серед військовослужбовців, які це підписали.

На цій виставці для відвідувачів найважливішим будуть картини, а для перелічених мною установ — документи, де містяться оригінали митних декларацій 43 картин, їх перелік і платіжні доручення на оплату, які були зроблені із мого особистого рахунку після сплати усіх податків державі. Так само і в митному оформленні усе було зроблено у чіткій відповідності до законодавства.

Хочу вибачитися за те, що ми розчарували тих, хто намагався склепати чергову кримінальну справу. Порушивши кільканадцять кримінальних справ, які стосуються часу мого перебування на посаді президента України, за більш ніж рік роботи, їм нічого не вдалося знайти. Cьогодні вони пішли далі, намагаючись знайти щось проти мене десятирічної, тринадцятирічної, двадцятирічної давності. Сьогодні і ця спроба зазнала поразки. Картини ввезені законно. І я не зобов’язаний зберігати оригінали декларацій, хоча вони були: для цього достатньо було подивитися у базу даних митної служби і не намагатися оббрехати у своїх відосиках лідера опозиції. Замість цього вдалося лише облити брудом самі правоохоронні органи.

Запрошую відвідати виставку усіх, кому це цікаво, можливо, Офіс Президента, заступників правоохоронних органів. Але передусім я хочу, щоб українці мали доступ до найкращих зразків світового мистецтва.

 


Європейська Солідарність

Сьогодні об 11 годині п’ятий Президент України, лідер партії «Європейська Солідарність» відкрив виставку картин митців з українським корінням із родинної колекції Порошенків. Петро Порошенко іронічно подякував керівникам правоохоронних органів.

«Зараз ми присутні на відкритті дуже важливої виставки. Саме об 11 годині, саме 26 травня. Хотів би висловити слова подяки і тим, без кого прискорення цієї виставки не було б можливим. В першу чергу це фактичному керівнику ДБР, адвокату Януковича Бабікову, куратору правоохоронних органів в Офісі президента адвокату Єфремова Смірнову, всій потужній команді ГПУ на чолі з керівником офісу генеральним прокурором Венедіктовою. Особливі слова подяки хочеться висловити Військовій прокуратурі, бо тільки вони наважилися підписати внесення відверто брехливої інформації в Єдиний реєстр розслідувань. Якимось дивним чином, мені здається, другого департаменту ДБР по розслідуванню злочинів серед військовослужбовців, які це все підписали. І сказати, що для всіх решта це будуть картини, а для них найбільш цінним експонатом будуть ці документи, які лежать одразу біля входу і де містяться оригінали митних декларацій по всім 43 роботам, перелік цих робіт і платіжні доручення на сплату цих робіт, які були зроблені з мого особистого рахунку після сплати всіх необхідних податків державі. Так само і в митному оформленні було зроблено цей чіткий у відповідності до законодавства», – зазначив Порошенко.

Петро Порошенко наголосив, що картини були куплені та ввезені в Україну задовго до його президентської каденції – ще у 2012 році.

«Картини ввезені законно. Для цього достатньо було просто подивитись, бо я не зобов’язаний зберігати оригінали декларацій, хоча вони збереглися, для цього достатньо було просто подивитися в базу даних митної служби і не оббріхувати лідера опозиції. Намагатися оббрехати мене в своїх відосіках – у вас це не вийшло. Ви облили брудом себе, а намагалися облити брудом всю правоохоронну систему держави»,- наголосив Порошенко.

«Я запрошую відвідати цю виставку всіх, кому дуже цікаво – можливо, Офіс президента, можливо співробітників правоохоронних органів. Будь ласка, прийдіть, дивіться, я хочу, щоб українці мали доступ до найкращих зразків світового мистецтва. До тих, хто мріє бути митцями, вивчає історію мистецтв, хто пишається Україною і дуже ретельно обирає, які зразки українського мистецтва цікавлять їх і повернуто в Україну», – наголосив Порошенко.

«Ми розчарували тих, хто намагався склепати чергову кримінальну справу. З одного боку це добре, тому що вони , порушивши кільканадцять кримінальних справ під час мого перебування на чолі української держави, на посаді Президента України за більш як за рік роботи не знайшли нічого, і сьогодні уже пішли далі – 7, 10, 13 і 20 років тому, вони намагаються хоч щось знайти проти мене. Сьогодні це зазнало чергової поразки», – переконаний Петро Порошенко.

Він також зазначив, що в експозиції – роботи художників, які були пов’язані з Україною, любили її, працювали тут, а їхні твори мають неабияке значення для всіх, хто шанує справжнє мистецтво.

«Тут ви зможете побачити і роботи Айвазовського, родина якого має походження з Галичини, який сформувався як митець в Феодосії в Криму. Крим – це Україна. Ми бачимо роботи Лагоріо – одного з найкращих учнів Айвазовського. Значною мірою представлений Вільгельм Котарбінський – поляк за походженням, який велику частину свого життя провів в Києві і брав участь в розписах Володимирського собору. Тропінін і його портети, які мають відношення до Вінницької області, до Могилів-Подільського. Хмелюк, який також має відношення до Вінницької області. Ілля Рєпін, який народився в Чугуєві і є класичним митцем, який описував в тому числі і козацький побут», – розповів Порошенко.

Перші відвідувачі виставки, які змогли ознайомитися із творами мистецтва, зауважили, що за два місяці боротьби із епідемією коронавірусу в Україні родина Порошенків витратила на благодійну допомогу більше грошей, аніж коштує вся експозиція, представлена сьогодні на виставці у Музеї Гончара.

* * *

Спецпризначенці ДБР увірвались штурмом у приміщення Музею Івана Гончара, зламавши двері. Про це повідомив народний депутат України, співголова фракції «Європейська Солідарність» Артур Герасимов. Він також зазначив, що силовики не допустили у приміщення народних депутатів та журналістів.

«Зеленський на пресконференції пообіцяв пригоди Петру Порошенку. Але п’ять років президенства пройшли в чіткій відповідності закону. Саме тому нічого немає, тому що нічого не може бути. Петро Порошенко все робив у чіткій відповідності закону. І коли всі інші вивозили з України твори мистецтва і картини, він завозив і повертав. Причому купуючи офіційно, сплачуючи податки і декларуючи все офіційно. Для них було шоком, що картини виставили відкрито в Україні. Другий шок був у тому, що всі оригінали документів відносно їх офіційного завозу і купівлі. Це було другим шоком», – наголосив Герасимов.

«Ключове, що це доводить – вони Путіна своїм ворогом не бачать. А бачать своїм ворогом Порошенка за те, що він сумлінно захищав Україну 5 років. Це викликає їхню ненависть і вкладається в дуже велику кількість інших дій, які говорять тільки про одне – проросійський реванш зайшов у вищі органи держави і в правоохоронні органи», – наголошує Герасимов.

Директор Музею Петро Гончар також повідомив, що невідомі зі зброєю без рішення суду зламали двері та увійшли у приміщення, блокували його та співробітників у приміщеннях музею і не дозволяли користуватись телефоном.

«Яке судове рішення? Виламали двері, забороняли дзвонити по телефону. Не пояснювали нічого. Я намагався телефонувати власнику колекції для дозволу на перегляд колекції. Забороняли. Пояснювали, що оглянуть приміщення відповідно своїм посадовим обов’язкам, що вони мають право громадські приміщення оглядати. Це приміщення комунальної власності. Я був там, але двері виламали в експозицію. Можливо, вони виносять роботи десь. Ніхто не показував рішення суду. Я був у кабінеті, вони самі проломилися, навіть не попередили, що ламають двері», – розповів директор музею.


Ірина Геращенко

Це якась невимовна ганьба найгірших часів Януковича.

ДБР штурмує музей Гончара, привід – родина Порошенків виставила там приватну колекцію картин.

Колись саме приватні колекції стали основою великих київських музеїв.

Зараз країною керують варвари.

* * *

Вбивць в погонах маленького 5-річного хлопчика намагалися відмазати від відповідальності, підозрюваного у вбивстві приятеля екс-регіонала Кожару не затримували пару місяців і вже випустили додому під заставу (хоч мова йде про найважчу статтю КК – вбивство), Зеленський і уряд, профільний міністр і Генеральна прокурор ніяк не відреагували на зґвалтування та тортури в поліцейському відділку в Кагарлику.

Зате Печерський суд заводить справу проти кандидата в президенти США, друга України Д. Байдена, ДБР штурмує музей з експозицією приватної колекції родини Порошенків, щоб вилучити картини за кляузою адвокатів Януковича.

В країну прийдуть інвестори? Сюди повернеться діаспора? Тут безпечно жити?

Це реванш. Україна стає некерованою та токсичною. Влада не має стратегії та тактики ані у внутрішній, ані в зовнішній політиці. Ними керує тільки ненависть і помста. І це найгірший сценарій для країни.

На жаль, всі моі передвиборчі прогнози збуваються. ЦЕ ПОВНА ДЕГРАДАЦІЯ.

 


Володимир Ар’єв

Сьогодні можна чітко стверджувати: злочинці з ДБР і їхній ляльковод Зеленський догралися.

Спецназ ДБР під музеєм Гончара застосував силу до журналістів і народних депутатів.

Вернеться їм на 200%.

* * *

Запам’ятайте цей день!

Сьогодні влада Зеленського остаточно стала на шлях влади Януковича.


Ростислав Павленко

Зеленський обіцяв пригоди – ДБР побігли виконувати.

Але в них відчай: брехали про «накрадене-розкрадене Порошенком за п‘ять років», а не знайшли жодного порушення. Розпочаті за вказівками портнових справи виявилися трешем.

Тоді почали брехати про час до президентства Порошенка, про картини, які він начебто вивіз. Виявилось, не вивіз, а завіз, 7-20 років тому.

Почали брехати, що завіз якось не так, не за законом. Виявилось – за законом. І всі податки та мита сплачені.

Тепер, забрехавшись, зламали двері в музеї.

Глибина падіння цієї влади співставна лише з її тупістю.


Юрій Бірюков

В кои-то веки я крайне недоволен действиями Порошенко.

Это неспортивно. Это как-то так… ну вот как если бы чемпион мира по боксу бил школьника… кувалдой. Вот именно так и выглядит сейчас моральное избиение безмозглых идиотов из ГБР/ОГПУ/ОПУ, которые решили возбудить уголовное производство по “контрабандному ввозу” картин. Это моральное избиение граничит с жестоким обращением с животными, так что следующее уголовное производство нужно регистрировать именно по этой статье.

Особенно циничным и вызывающим выглядит искренняя благодарность Венедиктовой и всей прочей перхоти, которая своими действиями ускорила открытие выставки. На выставке представлены ВСЕ картины, в воровстве-вывозе ВВОЗЕ которых подозревается Порошенко. Ага, нашел картины по всему миру, купил их официально, ввез их официально, налоги все заплатил, – каков, однако, мошенник – вот и иди теперь на допрос.

Да, все именно так.

Картины куплены официально.
Картины ввезены официально.
Налоги оплачены официально.

Пошлины оплачены официально.
Картины выставлены в подлинниках.
Платежные поручения выставлены в подлинниках.
Таможенные декларации выставлены в подлинниках.

Я недоволен Порошенко. Это жестоко. Это цинично. Этот процесс публичной порки идиотов граничит в порнографией.

Браво, Петр Алексеевич! Браво!

* * *

ГБР приехали в музей посмотреть выставку картин Порошенко.

Ну, нормальное времяпровождение за деньги налогоплательщиков.

* * *

Было-стало, в исполнении ценителей искусства из ГБР.

В общем, если вы пропустили сегодня весь этот юридический нонсенс, то вот краткое содержание:

1) ГБР зарегистрировало уголовное производство по факту незаконного ввоза предметов искусства в Украину, с последующим их незаконным вывозом. Они так поверили в собственную пропаганду про самолеты с деньгами и картинами, что искренне верили в то, что Порошенко вывез ценности из страны.

2) Ночью ГБР узнало о том, что картины никто не вывозил. И ночью они поменяли текст, убрав оттуда информацию про вывоз.

3) Картины были приобретены легально, завезены легально, в период с 1995 до 2006 годы. Нет, не надо вспоминать даже про сроки давности. Это все чушь просто по той причине, что все ввозилось легально.

4) ГБР вломилось в музей БЕЗ РЕШЕНИЯ СУДА! То есть эти безмозглые упыри не смогли даже Печерский суд убедить в осмысленности всего происходящего и не получили санкции.

5) ГБР вломилось в музей с аргументацией, что потенциальным уликам что-то угрожает. Я сейчас не шучу, именно так они сказали.

6) ГБР изъяли из музея оригиналы таможенных документов БЕЗ РЕШЕНИЯ СУДА и БЕЗ САНКЦИИ.

Что в итоге?

Поломанная дверь в музей.
Публичный позор всех этих тактикульных ушлепков в 5.11.
Изъяли документы, с которых сняты заверенные копии.

В итоге – гарантированные победы в ЕСПЧ.


Олена Монова

Открытие выставки картин вместо похода в ГБР — это очень красивый и элегантный троллинг.

Такой себе фак в лайковой перчатке.

Жду, когда Портнов с Венедиктовой выйдут на брудершафт в открытый космос на реактивной тяге.

 


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Виявляється, ДБР сильно образилася на відкриття виставки картин Петром Порошенком. До музею приїхали працівники ДБР зі спецурою – вилучати картини.

Не пред’явили жодних рішень суду. Не пред’явили документів народним депутатам. Повний ігнор адвокатів. Поруч стояла поліція – її викликали журналісти. Також повний ігнор.

Спецура ДБР зламала двері та незаконно проникла в музей. Адвокатів – не пустили. Депутатів – не пустили. Поліція – в анабіозі. Все це – під камери журналістів, під запис.

Молодці зелені! Яскраво продемонстрували і політичну вмотивованість, і повне ігнорування законів. Хто в районі Лаврської біля музею Івана Гончара – можете підійти помилуватися.

* * *

Результат нальоту ДБР на музей Івана Гончара.

Викрали – бо без постанови суду і без протоколу – оригінали документів на ввезення картин колекції подружжя Порошенків в Україну.
Звинуватили директора музею Петра Гончара (сина Івана Гончара) в порушенні техніки безпеки – бо «через загрозу пошкодження майна» вони увірвалися до музею. А ДБР заявила, що не було ніякого штурму – лише слідчі дії… без постанови суду, працівниками з лівими посвідченнями.

Ну що, митці – письменники, художники, музиканти! Як вам таке?

* * *

Свавілля в прямому ефірі

Схоже, падіння рейтингів власних і підростання рейтингів Петра Порошенка (щойно за SOCIS рейтинг ЄвроСолідарності у Києві добряче обігнав рейтинг «Слуги народу») неабияк стурбувало ЗЕкоманду взагалі та президента Зеленського конкретно. Під час прес-конференції Зеленський цілком відверто заявив, що на Петра Порошенка чекає чимало пригод. І, схоже, з Банкової ДБР відверто скомандували «фас!» А позаяк за рік ДБР проти Петра Порошенка не змогла зібрати взагалі ніяких доказів, вони почали розповідати про історію 2005 року. Про факт купівлі Петром Порошенком картин відомих майстрів.

На 26 травня Петра Порошенка ДБР викликало на допит, причому в оригінальний спосіб – виклавши відеоролик на сайті ДБР. За словами адвоката Петра Порошенка Ігоря Голованя, формулювання претензій до п’ятого президента міняли прямо посеред ночі. Спершу розповідали про нібито вивезення картин з України, але з’ясувалося, що картини знаходяться в Україні. Проте.

Петро Порошенко на допит не пішов з простої причини. Не існує у КПК такої норми виклику на допит як «відео на сайті ДБР» – ДБР про це повідомили адвокати Петра Олексійовича. Натомість Петро Порошенко у той самий час відкрив виставку тих самих картин у музеї Івана Гончара на Печерську (по суті на території Лаври). І запросив туди також працівників ДБР, Генпрокуратури та Офісу президента так само – відео-зверненням. Серед іншого, Петро Порошенко запропонував всім переліченим особам ознайомитися з документами на ввезення картин, які було вирішено демонструвати тут же.

Очевидно, у ДБР на такий жарт сильно образилися, бо негайно приїхали в музей Гончара – незрозуміло з якою метою і на яких підставах. Бо після перших же питань адвокатів працівники ДБР забралися геть. Але невдовзі повернулися знову. Все зі спецпризначенцями.

Все те, що сталося далі, найбільше нагадувало атаку Червоної армії масою на німецькі ДОТи – безжальну і безглузду. По-перше, працівники ДБР увірвалися в приміщення, не допустили туди народного депутата Павленка та заблокували діяльність журналіста Андрія Серебрянського (Луганського). Проте біля музею було багато людей, ще не пішли блогери і журналісти, які були присутні на презентації. «Спрацювати втиху» не вийшло. ДБРівці покинули приміщення, але заблокували вхід.

Дії ДБР виглядали так, ніби їм треба щось зробити, але ніхто не знав як і що конкретно. Постанови суду у них не було. Пред’являти власні документи працівники ДБР відмовлялися. Було помітно – наявність журналістів їх сильно нервувала, вони весь час комусь дзвонили. Тим часом на місце прибув наряд поліції, адвокат Петра Порошенка і народний депутат Герасімов.

Під подальші діалоги між поліцейськими, директором музею, депутатами та працівниками ДБР на асфальті в судомах конав закон України. ДБР всіма своїми діями демонструвало, що закони для нього не писані, якщо існує наказ згори. Виявилося, що в Україні існує чарівна фраза, яка виправдовує будь-яке свавілля – це «слідчі дії». Працівники ДБР відмовлялися пускати в музей народних депутатів, бо – слідчі дії. Поліція пояснила, що вона може лише пересвідчитися, що особи, які прибули до музею, справді працівники ДБР, але більше нічого зробити не може, бо – слідчі дії. Працівники ДБР ігнорували вимоги адвокатів – бо слідчі дії. Працівники ДБР перешкоджали діяльності журналістів, бо – слідчі дії.

Нарешті, гучно проголосивши, що в музеї є загроза пошкодження приватного майна (!!!), спецура ДБР зламала двері та увірвалася до музею. Після довгих вмовлянь до приміщення вдалося пройти адвокату Петра Порошенка і директорові музею. По факту, все, що відбулося, називається просто – спроба викрадення картин колекції Петра і Марини Порошенків у брутальний бандитський спосіб. Назвемо речі своїми іменами – команда Зеленського впевнено і остаточно стала на шлях Януковича. Все те саме повторюється – один в один. Нехтування законами. Наявність лише одного права – права сильного. Ручне керування правоохоронцями. Політичні розправи.

Єдине, що можна сказати точно, коли ця виставка картин таки відкриється, вона матиме неймовірний успіх.


Владимир Завгородний

В общем, ГБР вломилось в музей, взломав двери и мимоходом препятствуя деятельности журналистов и народных депутатов.

Полиция стоит в сторонке, дрочит, смотрит в небо, разводит руками, бідкається, стыдливо отводит глаза от ГБР-овцев, делает вид, что зрение при приёме в полицию не проверяют совсем.

ГБР стоит со сложными лицами и мужественно хапается за пистолеты.

Поздравляю вас. Закона в стране больше нет.
ЗРОБИЛИ ЦЕ РАЗОМ, БЛ*ДЬ.

* * *

С другой стороны, приятно было видеть решительные действия ГБР. Сильные, широкоплечие мужчины, в бронежилетах, с оружием.

Если, к примеру, на Украину нападёт коллекция репродукций Рембрандта, там, или выставка художников-передвижников, или если какая-нибудь литография Эшера захватит заложников, — я уверен, молодые люди все как один встанут на нашу защиту.

И одержат решительную победу над злокозненной живописью.


Татьяна Худякова

Про Пороха, картины и долбоё*ов

Недавно попался видосик, где сидит спокойный огромный пёс сложновыговариваемой породы с окончанием на «хунд». А вокруг него бегает мелкое такое собачко, размером с крупную муху, на тонких дрожащих лапках. Собачко это истошно орёт. Ну не лает, не тявкает, а просто орёт криком, исходится на слюну, говно и ярость. Ща загрызу! Порву на шнурки! Ф пыль! Я тьма, я смерть!

Пёс хунд молчал и даже не смотрел на ЭТО довольно долго. А потом заметил, поднял бровь, развернулся задом и натурально жопой на ЭТО сел. И снизу раздалось только жалобное «тявк…». Вот всякий раз, наблюдая истерические метания зелёных шавок вокруг Пороха, я буквально жду, когда он устанет терпеть и спустится с горы.

Сегодня это случилось, просто классика жанра 😆

Значит, спецназ ГБР выстроился свиньёй и пошел в атаку при поддержке с воздуха радиоуправляемой Венедиктовой на метле.
– Картины! Кар-кар-картины! Где наши картины!? Порох контрабандно на3,14дил картин у простого трудового нарида! – бурлило по телевизору и в интернете.
Несколько дней шавочная свинья заходила с флангов и кусала Пороха за большой палец ноги. Роняя слюни, фекалии и грозя порвать проклятого бар-бар-барыгу на шнурки!

Сегодня Порох, видимо, таки обнаружил изрядно покусанный палец и выставил на3,14женые непосильным трудом полотна в музее Ивана Гончара. Нет, не бил-борды с обещанием показать картины следующей весной, не даже кривенькие каляки-маляки кисти Юли Мендель, а подлинники известных художников и прям вот сразу.
Причём на3,14женные самым противоестественным способом: их разыскивали по всему миру, официально покупали, платили все положенные налоги и пошлины. Еще и, негодяй такой, таможенные декларации выставил прям под картинами.

Нервы, конечно, у ГРБ теперь ниф3,14зду. Но хоть в музей сходили за наши с вами деньги. Не, ну а шо? А вдруг они там резко окультурятся, вдохнут полной грудью волшебную силу искусства и престанут исполнять хрень нон-стоп?

Хотя вряд ли. Не для того Венедиктову на генпрокурорскую метлу усадили, а в ГБР главным назначили Венедиктовского земляка и соратника Соколова.
Я так полагаю, что скоро все эти ДРГ, т.е. ГБР, и прочие на новый заход пойдут, но сегодня было эпично.
Вот прям раскидал по-красивому.

Всё, не буду больше ничего писать, лучше пойду посмотрю, как спецназ по музею ходит с грустными ипальниками. Работу работает не покладая ног.


Alex Noinets

На днях в РФ був день народження Бродського, і хтось намалював там прямо непогане граффіті на стіні на його честь. Прямо картину, прямо ріал стріт-арт.

І буквально наступного дня його там замалювали. На що “Дореволюційний совєтчік” відреагував влучною епіграммою “страной поэтов некий выскочка посмел назвать страну заборов”.

Якби це було рік тому, я б уже тицяв у них пальцями та реготав.

Цього разу промовчав. Подумав – та потерпи. Наші зараз атвєточку кинуть таку, що ще соромніше буде.

Не підвели. Не підвели. Спецназ ДБР штурмує музей з картинами, в рамках політичного переслідування попереднього президента по політичному замовленню чинного президента.

Садок вишневий коло хати,
хрущі над вишнями гудуть,
іржавіють від сліз кайдани,
самі ж ніколи не спадуть.


Mason Lemberg

У процесі переслідування Порошенка цією тимчасовою владою Порошенко мав одну проблему: проблему довести, зокрема західним партнерам, що весь цей процес є незаконним, надуманим, фейковим і є політичним переслідуванням, а не розслідуванням його злочинів.

І це не так вже й просто: Порошенка 5 років обсирали, в тому числі і на Заході, таваріщ отримав велику підтримку українців, корчить з себе чесного і справедливого. А що твориться в стінах ДБР на фейкових “допитах” ніхто й не знав і не міг оцінити рівня трешу.

Зате сьогоднішні зафільмовані події, де працівники ДБР без будь-яких на те законних підстав топчуться біля чужої власності, а потім незаконно проникають в чуже приміщення, є найкращим доказом безпрєдєлу проти Порошенка.

Бо тут тобі і політичне переслідування, тут тобі і беззаконня, тут тобі і вказівки по телефону, тут тобі і мародерство, спроби привласнити чуже майно.

А головне, ця “справа” не вимагала взагалі подібних дій і проведення будь-яких “слідчих дій”. Вони незаконні від початку і до кінця. Бо суть анонсованої справи полягає у ввезенні Порошенком картин. То ж досліджувати потрібно не картини, а митні документи.

Сьогодні керівництво ДБР діяло типово, типово логіці гусні, логіці орди. “Нас виіпали – ми вам помстимося”.

Тому програли вони сьогодні тричі.

* * *

Інвестиційні няні. Анфас.

Вміють проникати в чужу власність без рішення суд.


Валерій Прозапас

Ну ладно, ДБР – то портновська контора, керована прям із ФСБ, але чого представники Нацполіції, яких викликали на подію, не перевірили законність взлому дверей людьми, що не показували посвідчень та рішень суду щодо своїх дій?

А якщо наступного разу, наприклад, у Харківську ОДА знову так захоче зайти якийсь дурачок?

Щось запахло старими добрими часами, коли міліціонєри козиряли Бєзлєру та через одного бігли цілувати сраки окупантам, як, наприклад, головмєнт в Новоазовську.

Легітимність влади відсьогодні захромала на обидві ноги.


Anton Senenko

Цілий день працював, як навіжений. Намагався працею приспати психологічну травму, яку вчора отримав при прослуховуванні маячні від Степанова, новин про згвалтування в Кагарлику та рішення судді по заставі у справі Шеремета. Їду додому і краєм вуха чую, що сьогодні ДБР штурмувало музей.

Думаю – та ну, або вже слухові галюцинації, або розіграш якийсь. Аж ні, дійсно на повному серйозі купка сміливців в бронежилетах, які перебувають на утриманні платників податків, героїчно, ризикуючи життям штурмувала музейну установу. Бо там… картини.
Мотиви навіть немає бажання обговорювати.

Даю гарантію, що ці енурезні хлопи ніколи так не вчинять ані з маєтками корумпованих чиновників, ані з міні-арміями олігархів, ані з бурштинокопачами тощо.

Залишилось тільки їм інструкторами запросити колишніх беркутів та навчити бити по голові дубінками журналістів, студентів та літніх людей.

Як же все стрімко перетворюється навіть не на фарс, а на імітацію фарсу. Бо навіть справжній фарс не може містити таку кількість абсолютно безглуздих дій.

Давайте, Володимире Олександровичу, копайте ще глибше.

Може кому набридло, але я принагідно знову нагадаю, що за все, що коїться нині в країні, несе особисту відповіальність наш президент.


Тарас Чорновіл

Давайте собі змоделюємо одну дуже типову історичну подію. Я не знаю, чи саме так десь це відбувалося, але точно, що аналогій в певний час та в деякій країні було вдосталь.

Нацистські штурмовики десь між спаленням книг та “Кришталевою ніччю” вирішили трохи потрусити музеї. У місті N група штурмовиків увірвалася до музею ХХХ. Без документів, без дозволу суду та інших документів прорвалися до будівлі. Двері виламали ломом, виштовхали охорону та відтіснили керівника музею. Він у дуже важкому психологічному стані, пересмикуючись від нервової напруги, сказав присутнім громадянам та нечисленним журналістам, які відважилися прийти на місце “подвигу” штурмовиків, наступне:

“Яке судове рішення? Виламали двері, забороняли дзвонити по телефону. Не пояснювали нічого. Я намагався телефонувати власнику колекції для дозволу на перегляд колекції. Забороняли. Пояснювали, що оглянуть приміщення відповідно своїм посадовим обов’язкам, що вони мають право громадські приміщення оглядати. Це приміщення комунальної власності. Я був там, але двері виламали в експозицію. Можливо, вони виносять роботи десь. Ніхто не показував рішення суду. Я був у кабінеті, вони самі проломилися, навіть не попередили, що ламають двері”.

Ну що, закінчуємо інтригу. Якби не слова про “комунальну власність”, ви б і далі думали, що це якийсь із моїх історичних дописів, а не опис актуальних подій сьогодення. Дослівна цитата належить директору музею Петру Гончару. Подія відбулася не в 1933 році десь у Нюренберзі, а 26 травня 2020 року в Києві. Штурмували музей, звісно, не німецькі штурмовики з минулого, а дебеерівські пси із наших днів. Дозволів на проведення обшуків чи виїмок не мали й нікому нічого не показували. Бандити навіть не надали документів, які б підтверджували їхню причетність до правоохоронного органу. Те, що це дійсно були представники слідчого підрозділу й спецназу ДБР, знаємо лише зі слів поліцейських, яких викликав директор музею. Поліції ще пощастило. Попередники нинішнього ДБР у часи гітлерівських штурмовиків поліцаїв звично дубасили до пів-смерті, щоб не пхали носа, де не слід…

У приміщенні пси перебували десь із три години. Станом на пообіддя картини викрадені не були, лише розгромили вітрину й викрали документи на колекцію та довідки про сплату мита. Саме викрали, бо процедури обшуку й офіційної виїмки, як і дозволу суду на такі дії, не було. Попутно ще й атакували та кілька разів ударили журналістку одного з опозиційних телеканалів. Але ж не вбили й навіть ногами не потоптали… Увечері під музеєм знову появлялися бандити в чорній формі ДБР та якісь автомобілі. Тому це ще не кінець…

І вже вкотре запитую наших дорогеньких експертів та численних громадян, які “побачили прогрес у нашого пєрЗєдєнта”: якщо це не фашизм, то що це?

На фото: Нацистьска Німеччина, 1933-й. Гітлерівці палять книги.

На фото: Позеленіла від ганьби Україна, 2020 рік. Пси режиму виламують двері в музеї…


Віктор Трегубов

Ору невпинно.

Мало того, що це все дороге. Припустимо. За наш рахунок. Окей.

Але ж вони його носять максимально… екзотично.

Високоповажне панство, а навіщо вам гексагональна розгрузка, якщо ви підсумки вертикально чепляєте?

Тактичний ніж Глок вам навіщо, шановний? Для якого типу задач? Ви вартових знімати зібралися, чи є ризик підступного нападу ковбаси свинокопченої? Ну припустимо. А навіщо ви його на праву цицьку повісили? Вам так зручно? Я один раз на БТР поліз з макаром на грудях (банально тому, що не хотів, щоб він за броню зачепився), і то народ похихикував. Чи ви його відразу зворотнім хватом діставати будете, щоб ковбасі страшно було?

Ну і зрештою – взуття.

Це мої улюблені зефірки (Lowa Zephyr). Сам таскаю кілька років поспіль. Чудова штука, без жартів. Не взуття, а друга шкіра.

Єдиний у них великий недолік. Варто поверхні стати вологою – вони стають слизькі, що ковзани. На мокрій плитці чи підлозі ти або ходиш, стіночку притримуючи, або відіграєш сценки з Тому та Джеррі. Це ідеальне взуття для степу, але якщо ти зібрався бігати та стрибати на плитці під час дощу чи, боронь небо, де завгодно під час ожеледиці, краще взути щось інше, хай втричі дешевше.

Зверніть увагу, на чому панство стоїть.

Тепер для розуміння куда йдуть ваші податки.На фото бронежилети типу «Plate Carrier», марки «5.11», типу All Missions…

Опубліковано Mykhailo Makaruk Вівторок, 26 травня 2020 р.


Олексій Петров

Возле музея Ивана Гончара гарцуют следователи ГБР. Где-то неподалёку притаился спецназ ГБР. (Ага, спецназ в музее. Пока без танков и то хорошо).

Глядя на весь этот цирк, есть у меня подозрение, что сейчас в одном очень пещерном суде, возможно, идёт срочное заседание. «Трах, бабах! Наложить арест на коллекцию до конца следствия».

А потом следствие продлиться ещё и ещё. И в конечном итоге коллекцию картин Петра Порошенко может ожидать судьба коллекции старинного оружия из Запорожья. Сначала конфисковали, потом заныкали, дальше раздерибанили, и в итоге сам коллекционер увидел свои экспонаты у Пшонки.

* * *

Як то кажуть, «без коментарів». Слідчий ДБР відмовляється показати своє посвідчення!

* * *

«Тайні картини Порошенко, які він ввіз (по іншим даним вивіз) контрабандою»! Саме такий меседж вже декілька днів наче скажені адепти «липецкой фабрики» гоняють соцмережами!

Так ось вони, ці картини! І ось документи, які свідчать про те, що картини були ввезені в Україну цілком законно!

Кремль, та його посіпаки знов обісрались! Вже традиційно, до речі!

* * *

Кстати… Спецназ ГБР не слабо так упакован.

Одни ботинки чего стоят. А обуты они в Lowa Zefyr (ни много ни мало 5000 грн). Это, наверное, добавляет тактикульного пафоса.

Так называемые плитоноски тоже соответствующего уровня, вроде бы, американского бренда 5.11. Ценник, значит, соответствующий.

Странно, а на деньги налогоплательщиков нельзя было экипироваться (читай – вырядиться) во что-то менее пафосное? Сэкономить, так сказать, державний кошт!

Один из них даже нож Glock прицепил на бронежилет! Оно и понятно, спецоперация всё же. Штурм музея…

* * *

Кгм… Стоимость чехла для бронежилета, в который вырядили спецназ ГБР… почти 10 000 грн.

И это без подсумков и бронеплит.

Использовать продукцию украинских брендов, видать понты не позволяют.


Сьогодні об 11:00 відбулася презентація для преси колекції картин родини Порошенків, що буде відкрита на огляд громади…

Опубліковано Музей Івана Гончара (Ivan Honchar Museum) Вівторок, 26 травня 2020 р.

Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” з часів свого створення є осередком демократії. Головне…

Опубліковано Музей Івана Гончара (Ivan Honchar Museum) Вівторок, 26 травня 2020 р.

Я зараз у дворі музею Гончара. Тут чимало людей, багато камер. Співробітниця музею Гончара, моя хороша знайома, дала…

Опубліковано Boris Yeghiazaryan Вівторок, 26 травня 2020 р.

 

 

 

 

 

Фото ©  Михайло Палінчак, Музей Івана Гончара та користувачив Фейсбуку

Автор