Що ж їм усім дурні гроші так кишені тиснуть, а?

Тамара Горіха Зерня

Генеральна прокурор України Ірина Венедіктова проживає на Круглоуніверситетській, у одному з найбільш престижних будинків Києва. Це тихий центр у кроковій доступності від Офісу Президента. Хай мене виправлять друзі-ріелтори, але для тих, хто бажає придбати житло саме у трикутнику Круглоуніверситетська – Городецького – Банкова, питання не у грошах. Для таких людей питання у грошах у принципі не стоїть. Питання у тому, щоб знайти бажаючих продати.

За даними видання, яке вистежило пані Ірину та її чоловіка біля вказаного будинку, дві квартири, які там зараз продаються, коштують 500 і 700 тис. доларів відповідно. Що вказує на серйозну кризу і зубожіння, тому що зазвичай там ціна починалася від півтора мільйонів.

До слова, її чоловік, Денис Колесников, обіймає посаду заступника начальника Департаменту кіберполіції України, голий-босий, машин і квартир не має, але носить на руках годинник за 1.5 млн. гривень. Щоправда, спеціалісти у коментарях під фото зійшлися на тому, що це підробка вартістю 600 доларів, мовляв, у поліції всі так роблять, це типу престижно. От тут чого не знаємо, того не знаємо. Нечисленні поліцейські, з якими доводилося стикатися особисто, дивилися час у телефоні.

Та повернімося до елітного царського будинку. За орендну квартири у ньому просять від 2.5 тис. доларів, що знову ж таки, підозріло дешево для даної адреси.

Безцеремонні журналісти прямо запитали пані Венедіктову: чому цієї квартири немає у її декларації?
Здавалося б, що тут складного? Ну скажи як є. Якщо орендуєш – так і так, можу собі дозволити. Ми всі знаємо, що твій попередник на цій посаді отримував більше 150 тисяч гривень зарплати. (Якщо точніше, 159 197 грн. у лютому). Відповідно, сто тисяч іде на квартиру, іще п’ятдесят на харчі, а у разі хвороби можна годинник чоловіковий продати.

Але тут, практично на рівному місці, пані Генпрокурор загарцювала і понесла якусь туманну маячню: «Дивіться, я юрист за фахом. Більше того, зі мною зараз працюють юристи на постійній основі. [І що з того? Вони ж не живуть з вами?] Все, що відбувається в моєму, знову ж таки, приватно-публічному житті, – все відображається таким чином, як треба, повірте мені. [По… що їй зробити? Повірити?!] Я можу собі забезпечити професійний юридичний супровід» [От тут дозвольте не повірити. Якщо супровід такий самий, яким ви супроводжуєте справи проти Порошенка, тоді до професійного вам як до неба рачки].

От скажіть, ви щось зрозуміли? Вона ж сказала «і я – не я, і хата не моя», правда ж?

Поняття не маю, чому вони всі на квартирах сипляться. Ну приїхала ти у Київ місяць тому, ну поживи у рамках зарплати, ну потерпи до осені. Кишнуть тебе з посади, тоді й купуй свою нерухомість, хоч усі Липки. Ну візьми в оренду особнячок трохи лівіше, біля Ботсаду, тебе ж там ніхто не знайде. Чи біля твоєї ж прокуратури у тихих двориках, тим більше, школи закриті, там зараз тихо як у танку.

Що ж їм усім дурні гроші так кишені тиснуть, а?