Чи був коронавірус неочікуваним?
У найближчі роки чи десятиліття (часові рамки важко прогнозувати) на планеті виживуть та домінуватимуть лише ті суспільства чи країни, що вкладатимуться в науку.
Обиратимуть політиків, які цінують науку.
Ставитимуть науку в пріоритет, а не як в Україні – за залишковим принципом: дамо на збиткові вугільні шахти півтора мільярди, а у науки в розпал епідемії заберемо 500 мільйонів.
Взагалі на планеті коронавірус продемонстрував на повен зріст проблему слабкої обізнаності людей про світ, що їх оточує. Одні з подивом дізналися слово “коронавірус”, інші – що не можна виделками лізти в дику природу і жерти все, що бачиш. Треті здивувалися самим фактом настільки потужного та неочікуваного спалаху цієї інфекції.
“Чорний лебідь”, – заволали чи не всі.
Та чи був він неочікуваним?
Проблема в тому, що вчені тому і цінні для суспільства, що їхнє основне завдання – просто розуміти світ, в якому ми живемо. Бачити його. Уявляти небезпеки. Попереджати про них.
То чи знали вчені про можливість такої пандемії? Чи вивели вірус у секретній лабораторії, щоб полегшити навантаження на пенсійні фонди країн золотого мільярду? Чи має вірус на меті обвал економіки США, Китаю, росії?
Коротка відповідь – вірусу глибоко начхати на кордони, віросповідання, ф’ючерси і кількість підписників.
А докладна… ось підбірка:
1. “Сімейство з прізвищем «корона»: ще раз про SARS-CoV-2 та його не менш успішних родичів”
Прекрасна стаття українською від науковців, написана без складної термінології про історію “взаємостосунків” вчених і медиків з вірусами і коронавірусами.
Дослідники давно знали і давно занепокоєні, але за буденним життям пересічні громадяни (і я теж) за тим не стежили.
Якщо попередня стаття “сухенька” на яскраві подробиці історії руху до нинішньої пандемії, то ця соковита і смачна. Можливо, найкраща з тих, що я читав.
Вірус Хендра. Вірус Ніпах. Ебола. Марбург. SARS. MERS. Денге. Чикунгунья. Геморагічна лихоманка Крим-Конго (так-так, український Крим).
Від цієї статті – волосся стає дибки, і змушує глибоко замислитись про глобалізацію та спроби розвернути її назад (це неможливо), про волання науковців та ігнорування широкими колами їхніх думок дотепер, про те, як нам мешкати на Планеті далі, адже спалах подібних до коронавірусу інфекцій, очевидно, не останній.
3. “Як дізнатися, що ми перемагаємо COVID-19”
Ну, і треба трохи оптимізму.
Насправді, при ошелешуючих темпах зростання кількості хворих та померлих у світі, вже можна бачити, що певні країни успішно долають епідемію.
Це прекрасне відео про експоненційний ріст і логарифмічні шкали просто і доступно це покаже.
4. “Чому досі немає вакцини від коронавірусу SARS-CoV-2”
Це головне відео в підбірці.
Там наведено конкретну відповідь, ЧОМУ немає вакцини, чому помруть ще тисячі, чому науковці не можуть пришвидшити її розробку, та до чого тут ігнорування науки.
Мені просто нічого додати.
І останнє.
З’явилася система, що відстежує актуальні потреби українських лікарень у допомозі.
Бізнес і громадяни реально кинулися купувати захисні костюми, маски, апарати штучної вентиляції легень, але часто трапляється так, що одні лікарні кількаразово перекриваються донорами, а деякі – лишаються без уваги взагалі.
Тут можна знайти найближчий лікувальний заклад і побачити потреби.
Проект працює в тестовому режимі та вимагає допомоги фахівців та експертів.
Тому якщо маєте чим зарадити або, принаймні, поширити інформацію – зробіть це.
Переможемо.
Фінансування науково–дослідних розробок в світі та Україні
Половина світових витрат на R&D (дослідження і розробки) припадає лише на дві країни: Китай та США.
Зараз тільки на дві країни США ($476,5 млрд) і Китай ($370,6 млрд) припадає 47.2% від світових витрат на R&D. Якщо до них додати Німеччину ($109.8 млрд) і Японію ($170.5 млрд), то ці чотири країни поділять між собою 62.5% світових вкладень в дослідження та розробки нових технологій.
Для порівняння, Росія – $ 38.8 млрд, Польща – $ 9.2 млрд, Україна – $ 2.4 млрд.
