Економіка. На межі

Дмитро Вовнянко

Знаєте, я почав заздрити людям, які нічого не розуміють в економіці і тому не читають економічних новин. За скупими рядками і цифрами вимальовується майбутнє, яке нам не віщує абсолютно нічого гарного.

Ясно, що продовження карантину до 24 квітня було кроком вимушеним. Аби переконатися в цьому достатньо глянути на динаміку захворюваності на COVID-19 в Україні. Але. Економіка існує за своїми законами, і їй мало цікаві обставини навколо.

За даними голови Асоціації власників малого і середнього бізнесу Руслана Соболя, через карантин зупинилися 60% малого і середнього бізнесу. Далеко не всі сфери діяльності можна перевести в онлайн – людина існує в офлайні і з цим нічого не зробиш. Чимала кількість громадян не отримає зарплатню за березень і квітень. У першу чергу це стосується магазинів і торгівельних центрів – зарплатню просто не буде з чого платити. Не буде виручки.

За законом (ст. 113 Кодексу законів про працю) час простою підприємства не з вини працівника оплачується не нижче ніж 2/3 окладу, а якщо простій викликаний небезпекою для здоров’я та життя працівника – йому мусять зберегти середню заробітну платню. Зрозуміло, в таких умовах більшість підприємців оберуть просто закрити справу – і порятунок потопельників турбота самих потопельників.

Європейська бізнес асоціація подає невеселу статистику. Майже половина компаній в Україні (48%) уже зараз зафіксували від 20% до 50% втрат доходів. 16% прийняли рішення про зміну зарплатень персоналу – явно не убік збільшення. 14% вже заходилися скорочувати штат. Рішення Кабміну про продовження карантину до 24 квітня зразу ж викликало відповідну реакцію бізнесу. 23% підприємців тепер планують зменшити зарплатню, 17% – скоротити штат, 6% – частково закрити бізнес, а 31% – взагалі шукати нові ніші для розвитку. При цьому ніякого зменшення або скорочення не планують лише 23% опитаних.

«Фактично зупинено весь рітейл, будмайданчики, сфера обслуговування, транспорт, то тільки за офіційними даними близько 3-3,5 млн чоловік пішли в неоплачувані відпустки. Це приблизно 70% легального ринку праці. За нашими опитуваннями, приблизно 30% роботодавців перевели співробітників на дистанційну форму роботи. Якщо брати офіційно неоформлених, то таких людей близько 7 млн», – сказав в інтерв’ю Олександр Шубін, заступник голови федерації профспілок України. Нагадаю, за даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, нелегально працюють 15,7 млн українців.

Навіть у стратегічних галузях, тобто у металургії, хімпромі та аграрному комплексі, які все ще працюють – не все гаразд. По-перше, дається навзнаки падіння виробництва, що сталося в попередні півроку. По-друге, нагадує про себе ситуація на світових ринках, на які впливають і пандемія, і падіння цін на нафту. Подейкують про початок світової економічної кризи та такої, що 2008 рік видаватиметься курортом.

Що це все означає? Те, що навіть якщо карантин завершиться 25 квітня (а вже навіть в ОПУ говорять про повернення людей на робочі місця лише в середині травня), уряд стикнеться з масовим безробіттям і не менш масовим падінням показників у цілих галузях. Банально, до магазинів і барів ніхто не піде – не буде грошей. Це означає, що цілі галузі економіки брати на буксир треба буде державі, у якої… діра в бюджеті, створена стараннями «уряду, за який президенту Зеленському не соромно». Що робити в цій ситуації?

Робити все те, що й завжди. Треба відновлювати стосунки зі світовими фінансовими організаціями, і з МВФ – у першу чергу. А для цього треба, по-перше, таки прийняти законодавство, яке унеможливить повернення олігарху Коломойському банку «Приват». А по-друге, припинити воювати з п’ятим президентом України Петром Порошенком. Саме зараз владі час звернутися до команди Порошенка по допомогу, аби скористатися їхніми міжнародними зв’язками. Тільки так можна відвести удар, якого обов’язково зазнає економіка країни.

Але очевидно – ЗЕкоманда цього не зробить. Бо амбіції там – вищі за інтереси держави.

Автор