Канонічний злочин

Тамара Горіха Зерня

Давайте так. Ви – росія. Ви воюєте з Україною. Спалахує епідемія смертельно небезпечного вірусу. У чому полягає ваш інтерес? Звичайно, у максимальному ослабленні противника, зв’язуванні його фінансових і людських ресурсів. Як? Через створення і поширення вогнищ масового зараження. Більш конкретно – як саме?
Через свою організацію на території України, яка має канали і можливості для фізичного стягнення великої маси людей у закритих приміщеннях і проведення ритуалів, що гарантують зараження. Як то споживання їжі та питва з одного посуду, доторків і контакту слизовою з одним предметом на всіх тощо.

Греко-католицька церква пропонує свої приміщення для організації тимчасових шпиталів. Православна церква України розливає антисептики у промислових кількостях і переводить служіння в онлайн. Так, священики тепер моляться у скайпі. І записки за здравіє та упокій приймають в електронному вигляді. І замість скриньок для пожертв у них тепер карткові рахунки.
Тому що Українська Церква дбає про здоров’я і життя наших людей, їй це не байдуже.

І одночасно у найбільших культурно-історичних пам’ятках України, у всіх українських Лаврах проводяться безкоштовні шоу-вистави з елементами культу. Проводяться організацією, яка безпосередньо створена, контролюється і фінансується спецслужбами країни-агресора.
До прикладу, зайдіть на сайт Почаївської Лаври. Який, до речі, ведеться виключно російською мовою. Що ми бачимо? Розклад богослужінь і реклама паломницьких турів, а також титульну статтю про те, що від святого причастя іще ніхто не помер і не заразився.
Сама діяльність Московського патріархату на території України ображає почуття віруючих. Гей, хто ви такі взагалі? Хто дав вам право перебувати на території наших святинь, і яке ви взагалі маєте відношення до українського православ’я? І до релігії взагалі? Для початку, покажіть свій Томос…

Але крім морального аспекту, ми зараз маємо цілком готовий, я б сказала канонічний склад злочину.
У нас тут власницю кіоску з кормами для тварин оштрафували на 15 тисяч за те, що винесла замовнику на вулицю покупку із закритого магазину. У нас тут бабку оштрафували на 17 тисяч за торгівлю у невстановленому місці. Бо ці жіночки завдали страшного удару карантинному режиму.
У нас тут метро і транспорт зупинили, так що лікарі на роботу пішки добираються. У нас тут дітям заборонили на дитячі майданчики виходити, у нас стоматології закрили.
Знайома панічно волає – що робити? У них робітники два тижні відпрацювали, потрібно нову зміну завозити, а цих по домах відправляти. Цим відпочити потрібно, новим заробити – але як?? Якщо перевезення закриті.
Здається, я знаю як. Малюйте хрести на бортах і садіть московського попа замість шофера. Безпроблемний проїзд по всій країні гарантований. У разі чого скажете, що паломники.

Здається, ми вже звикли до поняття вибіркового правосуддя в Україні. Але я не можу зрозуміти, чому ця вибірковість грає на руку росіянам? Чому наші правоохоронні органи такі запопадливі переді всім, що починається на «москов» і закінчується на «кий»?

 

Фото на заставці © Veжа

Автор