«Не роби цього, Вова» – добровольці (фото, відео)

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Після Маршу Патріотів, що відбувся на честь Дня добровольця, настрої на сторінках симпатиків президента Зеленського виглядають як повноцінна істерика. Добровольців одним махом звинуватили в тому, що вони: кричуще порушують безпеку під час епідемії, продалися п’ятому президенту Порошенку та вчинили те, чого бажала Москва. Всі три звинувачення – жалюгідні. Звинувачувати в роботі на Москву ветеранів війни з тою самою Москвою може лише той, хто 5 років втомлювався від війни, не злізши з дивану. За те, що під час епідемії тисячі людей самі вийшли на марш, дякувати треба голові ОПУ Андрію Єрмаку, який ду-у-уже цікаво домовився в Мінську з росіянами. А щодо «продалися Порошенку» – я благаю шанувальників ЗЕ волати таке якомога частіше. Кращого засобу перетворити противників президента Зеленського на прибічників Петра Порошенка марно й вигадувати.

Що ж насправді стало причиною таких бурних емоцій? Відповідь очевидна – у Зеленського валиться вся хитка конструкція його «замирювальних намірів». Вже очевидно, зі своїми намірами «побачити бажання миру в очах Путіна» Зеленський сам себе загнав у пастку. Зеленський обіцяв нові обміни полоненими – реалізація цієї обіцянки повністю в руках Путіна. Зеленський обіцяв припинення війни – натомість українських солдат на фронті гинути стало більше ніж торік. Будь-яке загострення на фронті зразу ж б’є по рейтингу Зеленського – і в Москві це чудово розуміють. Тому загострення не просто стаються – вони стаються біля зони розведення сил. Формально Москва домовленості не порушує, але Зеленському боляче робить.

Чого добивається Москва? Про це вона реве на кожному розі. Москва хоче зняття санкцій. Економіка Росії і раніше була в стані далеко не ідеальному, а «нафтова війна» з саудитами і падіння світових ринків призвело до чергового погіршання рівня життя пересічних росіян. Москва втрачає терпець. Москві треба посадити президента Зеленського за стіл переговорів з главарями банд ДНР і ЛНР і видати війну на Донбасі за громадянську війну всередині України. Коли станеться це, Росія заявить, що «нас там нет», і вимагатиме зняття санкцій. Але.

Офіс президента Зеленського панічно боїться опору ветеранського руху. Очевидно, прямі переговори з бойовиками означатимуть програш України у війні. Серед ветеранів є люди різних політичних переконань – націоналісти, прибічники Тимошенко, Садового, Порошенка тощо, але всіх їх об’єднує одне – ці люди вже брали участь в захисті своєї країни, і вони не згодні приставати на ганебні умови капітуляції. Ветеранська спільнота не сприймає формат замирення Зеленського. А кидати проти ветеранів силу ЗЕкоманда відверто боїться – там дуже гарно пам’ятають досвід Майдану. Вочевидь, саме тому легалізувати банди ДНР і ЛНР як сторону переговорів спробували у м’який спосіб – через створення ради для консультацій з функцією лише радника. Але це створить прикрий прецедент. А там, крок за кроком, і до переговорів з представниками ДНР і ЛНР недовго.

Проте. 14 березня видало команді Зеленського кілька украй неприємних сигналів. По-перше, людей на Марш патріотів вийшло багато – явно більше за ті 5000, про які бадьоро відзвітували в МВС. Причому акція була чисто київська – абсолютна більшість учасників були мешканцями столиці, тобто реально протест може зібрати людей в рази більше. По-друге, гасло «Зелю геть!» хором скандував весь Марш. Очевидно, кількість противників чинної влади більшає, і їхні вимоги ставатимуть дедалі більш радикальними. Владі треба замирити суспільство, бажано зробити крок назад і жодних Консультаційних рад не створювати. Бо патріоти виходитимуть знову й знову – зупинити їх можна буде хіба що силою.

Але Москва продовжить тиснути. І подітися Зеленському нема куди. Зрештою, він сам винний. Йому казали, є тільки одна правильна стратегія поведінки в цій ситуації – та, якої дотримувався президент Порошенко. Зміцнювати військо і давити Москву санкціями. Всі інші спроби призведуть лише до одного – до поразки. В тому числі до політичної.

 

Марш патріотів:

 

Фото © Facebook Дмитро “Калинчук” Вовнянко, Олексій Петров та Остап Біндер

Автор