Порівняльний аналіз Державного бюджету-2020. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
Довідково: Видатки, передбачені у державному бюджеті на 2020 рік для цього міністерства, будуть порівнюватись з видатками, передбаченими у державному бюджеті на 2019 рік для двох міністерств, на базі яких вони створені, а саме: Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства аграрної політики та продовольства України.
На Мінекономіки зменшено видатки порівняно з попереднім роком на 5,3 млрд грн (державний бюджет на 2020 рік передбачає майже 17,9 млрд грн).
Апарат Мінекономіки
У цілому на апарат Мінекономіки бюджетом на 2020 рік передбачено 9,1 млрд грн, що на 3,4 млрд менше, ніж у попередньому році, разом із тим заробітні плати для апарату Мінекономіки передбачені у розмірі 51,1 млн грн (в тому числі на установи, що забезпечують виконання завдань міністерства), що на 16 млн грн більше, ніж у попередньому році.
Дуже дивно виглядає кадрова ситуація в апараті Мінекономіки. Так, із призначенням нового уряду фактично проведена реструктуризація деяких міністерств, в тому числі й Мінекономіки, до складу якого приєднано Мінагрополітики, а також частина функцій Мінсоцполітики, таке об’єднання повинно було би сприяти зменшенню численності працівників апарату (930 МЕРТ, 360 Мінагро та від 65 Мінсоцполітики), хоча би враховуючи дублюючи посади, такі як Державний секретар, бухгалтер, працівники юридичної та кадрової служби та інші аналогічні підрозділи. Натомість на сьогодні затверджена гранична чисельність для Мінекономіки 1355 працівників, що виглядає нелогічним і дуже дивним на тлі заявленого скорочення чиновників.
Таке збільшення можна обґрунтувати наступним — міністр вирішив рухатись шляхом накопичення «мертвих душ», за рахунок яких збільшити фонд заробітних плат, що дозволить значно збільшити розмір премій для працівників Мінекономіки.
Крім того, надання функцій щодо захисту прав працівників є непритаманним за суттю Мінекономіки, оскільки це питання носить більш соціальне направлення і повинно розглядатись відповідним міністерством, тому запропоноване регулювання може нести ризик пониження рівня захисту працівників.
Ураховуючи викладене, серед видатків для апарату Мінекономіки виглядає дивним визначення його головним розпорядником за статтями: «Доплати працівникам за роботу у зоні відчуження та громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» — 623 млн грн; «Компенсація роботодавцю частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» — 800 млн грн, які йому непритаманні за функціоналом.
Також значно збільшено фінансування торгових представництв за кордоном – 25,6 млн грн (збільшено на 24,7 млн грн). Слід зазначити, що попередній уряд обмежив фінансування за зазначеною статтею як малоефективне.
Серед незначних видатків звертаємо увагу на досить дивну статтю «Виконання судових рішень, що набрали законної сили» – 1,8 млн грн. Важливо розуміти, що будь-яке судове рішення, пов’язане з державними органами, полягає в дії або бездіяльності чиновників відповідного органу, із введенням регресної відповідальності. Такий орган повинен провести службове розслідування з метою виявлення особи, що допустила таку втрату державних коштів, та звернутися до суду з метою їх компенсації до державного бюджету. Разом із тим переважно такі видатки передбачаються в бюджеті за загальною статтею, у випадку з Мінекономіки — «Керівництво та управління у сфері розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства».
Видатки, на які слід звернути увагу та контролювати їх освоєння:
а) Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників — 4 млрд грн (порівняно з попереднім роком фінансування збільшено на 3,2 млрд грн) – за інформацією діючого уряду основною метою збільшення видатків за цією статтею є кредитування малого та середнього бізнесу з метою придбання земельних ділянок. Разом із тим, незрозуміло, яким чином і кому будуть надаватись кредити за цією статтею видатків, відтак зазначені питання потребують особливої уваги;
б) створення та функціонування Фонду національного багатства (у тому числі поповнення статутного капіталу) 250 млн грн – зазначена стаття направлена на забезпечення утворення державної установи (підприємства), на яке буде покладено функцію з управління державними стратегічними підприємствами. Виходячи з того, що видатки передбачені для Мінекономіки, така установа буде відповідно йому підпорядкована. Наслідком реалізації такого заходу є концентрація всіх монополістів або стратегічних підприємств всіх галузей, що може негативно вплинути як на розвиток таких підприємств, так і на розвиток відповідних галузей. Тобто у державних підприємств фактично виникає додатковий посередник у відносинах з відповідним регулятором галузі, що в деяких випадках не дозволить вчасно врегулювати ті або інші питання, пов’язані з їх діяльністю, а регуляторам встановить додаткові складнощі щодо отримання необхідної інформації з метою регулювання галузі.
Слід враховувати, що зазначена установа (підприємство) потребуватиме постійного фінансування (заробітні плати, комунальні послуги, представницькі видатки тощо), тому постає питання подальшого джерела його фінансування:
- з державного бюджету – то це додаткове навантаження на державний бюджет (на сьогодні управління здійснюється міністерством в межах виділених бюджетів);
- за рахунок відрахувань підприємств – то це додаткове навантаження на підприємства (на сьогодні держпідприємства вже відраховують 90% від прибутку в державний бюджет);
в) формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів у розмірі 240 млн грн – за цією статтею передбачається створення фонду з метою забезпечення пільгового кредитування малого та середнього бізнесу. Зазначена стаття потребує контролю, оскільки дуже схожа на провальну ініціативу уряду часів Януковича щодо створення Державного земельного банку, який мав забезпечити пільгове кредитування фермерів та здійснювати розпорядження сільськогосподарськими землями.
Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру
Видатки на Держгеокадастр порівняно з попереднім роком зменшено на 212,5 млн грн (1,9 млрд грн передбачено у державному бюджеті на 2020 рік), видатки на заробітні плати у порівнянні з 2019 роком залишились без змін (1,1 млрд на заробітні плати передбачено бюджетом на 2020 рік).
Для Держгеокадастру на 2020 рік передбачені нові видатки у розмірі 430 млн грн на проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру. Разом із тим звертаємо увагу, що видатки на проведення земельної реформи зменшено на 167 млн грн порівняно з попереднім роком (бюджетом на 2020 рік передбачено 76 млн грн), що виглядає дивним, враховуючи плани Кабінету міністрів України скасувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.
