Перспективи наші кислі
Не так давно я написав матеріал, де висловив таке припущення. У 2014 р. українці впритул постали перед перспективою зникнення України з мапи світу – через військову агресію Росії. Тоді ми вистояли. У той час як 75% тихенько на диванах вдома втомлювалися від війни, 25 відсотків громадян поперлися у ЗСУ, частини МВС, добробати, волонтери, або бодай просто пару разів перелічили волонтерам грошей. І от зараз молитвами 73% «втомлених від війни» ми маємо всі шанси постати перед другою загрозою зникнення країни – економічною. Коли всім, від олігарха до прибиральниці, доведеться обрати – затягнути паски, чи залишитися знову, як не раз в історії, народом без країни.
У нас – стрімке падіння цін на нафту. Найбільше з 1991 р.
У тому, що падіння цін на нафту спричинить обвал ринків металу, харчів, відтак – хімії (три головні наші експортні галузі) – навіть не сумнівайтеся, просто згадайте як це було у 2008 р. коли Юлія світ-Володимирівна нам солодко співала, що криза нас не торкнеться, бо в нас немає фондового ринку. Результати того співу я пригадую добре – інфляцію, черги під банками та молоді сім’ї, які розпадалися, бо обоє в кредитах, а робота в обох – тю-тю.
І от сиджу я – милуюся економічними досягненнями ЗЕкоманди… Станом на 5 березня 2020 р. надходження до бюджету склали аж 8,9% плану – 7,8 мільярдів грн. Водночас загальна сума заборгованості по зарплатнях 3034,1 мільйони грн. – 99,9% порівняно з 1 січня 2020 р. Серед них заборгованість працівникам економічно-активних підприємств (у першу чергу – шахтарям) на те саме 1 лютого – 1902,2 мільйони грн.. Чим платити?
Милуюся я економічними досягненнями ЗЕкоманди… На кінець січня 2020 р. лише за газ населення заборгувало 29,5 мільярдів грн, за постачання теплоенергії та гарячої води – 22 мільярди грн та ще за електрику – 5,5 мільярдів грн. Які претензії до людей? Їм же у вуха вдували байки про необґрунтовані тарифи і про те що платню за комуналку «перерахують». Вже відставлений ЗЕпрем’єр кожен свій виступ починав з камлання про «зменшення комуналки». Що посіяли…
Милуюся я економічними досягненнями ЗЕкоманди… Виробництво чавуну за лютий бахнулося на 7,5% (1,6 млн т) проти січня – а там воно теж падало. Те саме – виробництво сталі: -8,3% (до 1,69 млн т), виробництво прокату: -12,8% (до 1,46 мільйонів т). Падає будівництво – у січні 2020 р. обсяги будівництва порівняно з минулим роком підросли на 3,6%, тоді як роком раніше – на 15%. Аграрії чекають меншого врожаю – Українська зернова асоціація вже очікує 92,6 мільйони тонн у 2020-2021 маркетинговому роках, проти 98,3 мільйонів тонн врожаю у нинішньому маркетинговому році. Так і кортить додати любиму фразу шанувальників ЗЕ – «зате не крадуть».
Милуюся я економічними досягненнями ЗЕкоманди… В Україні ще не було такого, аби в новостворений уряд не могли підібрати міністрів. В уряді немає міністра економіки і агропромислового комплексу, міністра освіти, міністра культури та міністра енергетики. Причина очевидна, саме в цих галузях ситуація найбільш критична і ніхто з професіоналів не хоче брати на себе відповідальність на тлі популістичних обіцянок ЗЕкоманди. Ніхто не хоче брати на себе відповідальність за впровадження «зеленого» закону про ринок земель.
Милуюся я на економічні досягнення ЗЕкоманди. Пригадую, що з МВФ стосунки – між нулем і нічим (на відміну від 2008 року). Пригадую, що інвестиційні банки США уже радять не інвестувати в Україну. А тут – обвал цін на нафту і подальший за ним обвал ринків по всьому світові. Як там казали на виборах шанувальники ЗЕ? «Гірше не буде»?
Перспективи наші – кислі. Все більш очевидно – цей процес не зупиниться. Значить – буде штормити нас всіх. Ми знову наближаємося до моменту, коли ітиметься про саме існування нашої держави. І мусимо всі робити свій вибір.
Або – або.
